Неспецифічний виразковий коліт – некротизуюче запалення слизової оболонки прямої та ободової кишки невідомої етіології з утворенням виразок, геморагій, гною.
Згідно рекомендацій Всесвітньої гастроентерологічної організації:
НВК – це хронічне запальне захворювання неясного генезу, рецидивуючого перебігу з періодами кривавої діареї, що характеризується геморагічно-гнійним дифузним запальним процесом в слизовій оболонці товстої кишки, проксимально поширюючись від прямої кишки, з розвитком місцевих та системних ускладнень.
Захворювання частіше проявляється у віці 20-30 років, з однією частотою в чоловіків і жінок.
2.Етіологія та патогенез.
Етіологія: причина не відома. Серед факторів ризику розглядаються генетична схильність, інфекції (клостридії, гемолізуючі форми кишкової палички, псевдомонас, віруси та продукти їх життєдіяльності), однак чітких доказів цього поки не отримано.
Основними патогенетичними моментами є:
- утворення аутоантитіл до слизової оболонки товстої кишки, імунокомплексні реакції.
- значне підвищення проникливості слизової оболонки товстої кишки для молекул білка та бактеріальних антигенів (харчова та бактеріальна сенсибілізація);
- дисбактеріоз кишечника;
порушення нейрогуморальної регуляції функції кишечника (дисфункція вегетативної нервової та гастроінтестинальної
- ендокринної системи);
Провокуючими факторами для запуску патогенетичних ланок хвороби та для клінічного прояву хвороби можуть служити інтоксикації, харчова алергія, стреси, куріння та ін. Іноді захворювання стартує без видимого провокуючого фактора.
Класифікація неспецифічного виразкового коліту
(О. Я. Скляров і співавт., 1997, з доповненнями за В. Передерієм, С. Ткачем,1998).
І. За характером (клінічним перебігом):
1. Гостра форма.
2. Хронічна форма:
а) рецидивуюча (стадія загострення або ремісії);
б) неперервна (з постійною активністю процесу).
ІІ. За локалізацією (топографією ураження):
а) тотальне ураження (тотальний НВК);
б) сегментарне ураження товстої кишки:
- правостороннє – сліпа та висхідна частина товстої кишки (правобічний НВК);
Згідно міжнародної статистичної класифікації хвороб 10 перегляду (1995), НВК як і хвороба Крона, відносяться до так званих неінфекційних запальних захворювань кишок (шифри К 50 -К 51).
4. Клініка НВК:
Типовий варіант - початок маломаніфестний, хронічний рецидивуючий перебіг з поступовим прогресуванням хвороби.
Основні прояви:
4.1. Діарея з кров`ю, слизом, гноєм, частіше зранку або нічна.
4.2. Больовий синдром в животі (по типу дискомфорту, рідше переймоподібний).
4.3. Інтоксикаційний синдром (схуднення, підвищення температури тіла, зниження апетиту, нудота, загальна слабість, втомлюваність, порушення сну, астенізація та ін.).
4.4. Синдром системних позакишкових проявів (при середньоважкому або важкому перебігу):
а) Поліартрит, спондиліт;
б) Ураження шкіри та слизової оболонки:
- вузлувата еритема;
- вогнищевий дерматит.
в) Ураження очей:
- кон’юнктивіти;
- іридоцикліти;
- кератит.
г)Ураження слизової оболонки порожнини рота:
- виразковий стоматит;
- глоссит;
- гінгівіт.
д) Ураження печінки:
- жирова дистрофія;
- хронічний активний гепатит.
Лише важкий перебіг позакишкових проявів НВК розглядається як його ускладнення і вказується в діагнозі. Легкі чи помірні поза кишкові прояви окремо не класифікуються.
Таким чином, основними симптомами НВК є кривава діарея на фоні нерізкого дискомфорту в животі, підвищення температури тіла та поступового схуднення.
Зрідка спостерігається гостра форма НВК з миттєвим (фульмінантним) перебігом. Для неї характерні гострий початок, висока активність патологічного процесу (відповідає важкому ступеню перебігу хронічного НВК), швидкий розвиток (за £6 місяців) ускладнень, іноді з самого «старту» хвороби, наприклад, гострого токсичного мегаколона (токсичної дилатації товстої кишки).
У цілому форма НВК вважається гострою при розвитку серйозних ускладнень, що потребують хірургічного втручання, у період до 6 місяців від старту хвороби. При відсутності таких ускладнень на протязі даного строку можна говорити за хронічний перебіг НВК, який є більш типовим для даного захворювання.
5. Ступені важкості неспецифічного виразкового коліту (для хронічних форм):
Ознаки
Легкий cтупінь
Середньої важкості
Важкий ступінь
1.Розповсюдже-ність ураження
Проктит, прокто-сигмоїдит
Лівостороннє субтотальне ураження
Субтотальне, тотальне ураження
2.Частота стільця (діарея).
Менше
4 раз/добу
5 – 6
раз/добу
Більше
6 раз/добу
3.Домішки крові в калі
Прожилки крові
Значна кількість крові, змішаної з калом.
Дефекація майже чистою кров`ю
4.Морфологіч-ні зміни кишкової стінки
Незначний набряк слизо-вої оболонки, судини підсли-зового шару не просвічуються, незначна контактна кровоточивість, від-сутність крові та гною в просвіті кишки
Набряк та набу-хання слизової оболонки, відсут-ність судинного малюнка, поверхневі вираз-ки, покриті фібрином, ерозії, запальні поліпи, виражена контактна кровоточивість, слиз та гній в порожнині кишок в невеликій кількості.
Різкий набряк та контактна кровоточивість слизової оболонки; виражена зернистість, виразки та еро-зії слизової оболонки, велика кількість гнійно-кров’янистого вмісту в просвіті кишки.
5.Втрата маси тіла
Менше 10 %
10 – 20 %
Більше 20 %
6.Температура тіла
Нормальна
до 37,8 0С
Вище 37,8 0С
7.Частота пульсу
Менше 80/
80 – 90/
Більше 90/
8.Системні прояви
Нема
Можуть бути
Є
9.Місцеві ускладнення
Нема
Нема
Є
10.Гемоглобін
Більше 111 г/л
105 – 111 г / л
Менше 105 г / л
11.ШОЕ
Менше
26 мм / год
26 – 30 мм/год
Більше
30 мм / год
6. Основні місцеві ускладнення НВК:
А. Анальні тріщини, ректовагінальні свищі (нориці).
Б. Масивні кишкові кровотечі.
В. Перфорація товстої кишки та перитоніт.
Г. Токсична дилатація товстої кишки.
Д. Розвиток раку товстої кишки (малігнізація).
Е. Запальні поліпи, псевдополіпи.
Є. Стриктури товстої кишки (більше характерні для процесу малігнізації НВК).
7. Лабораторна та інструментальна діагностика НВК:
7.1. Загальний аналіз крові:анемія (постгеморагічна);підвищення ШОЕ;кількість лейкоцитів в нормі чи дещо підвищена.
7.2. Біохімічне дослідження крові:гіпоальбумінемія;гіпергамаглобулінемія;при гепатиті – зміна печінкових проб.
7.4. Рентгенологічне дослідження товстої кишки (ірригоскопія):
Рентгенологічні ознаки НВК
Гостра форма
Хронічна форма
- нерідко норма або явища проктиту;
- «зерниста» слизова;
- плямистий рельєф слизової;
- ділянки незміненої слизової в межах ураженого відділу кишки;
- поодинокі або множинні ерозії (переважно поверхневі, з нечіткими межами);
- токсична дилатація (понад 6 см).
- сегментарне чи тотальне ураження товстої кишки;
- «зерниста» слизова;
- зміна рельєфу («бахромчастий» контур);
- великі, неправильної форми виразки;
- втрата гаустрації, ригідність;
- «трубчаста» товста кишка;
- збільшення ретроректального простору;
- звуження просвіту.
Ірригоскопія не повинна проводитись на висоті активності НВК, за винятком випадків, коли діагноз залишається неясним. Після зменшення активності НВК ірригоскопія допомагає уточнити поширеність процесу.
7.6. Об’єм необхідних обстежень у стаціонарі хворому з НВК:
A. Обов’язкові лабораторні обстеження:
· загальний аналіз крові (при патологічних даних повторяти не рідше 1 разу в 10 днів);
· калій, натрій, кальцій крові;
· група крові та резус-фактор;
· копрограма та кал на приховану кров;
· посів кала на бактеріальну флору;
· гістологічне та цитологічне дослідження біоптата;
· повторно при наявності патологічних змін в аналізах крові: холестерин, загальний білірубін і фракції, загальний білок і фракції, АсАТ, АлАТ, лужна фосфатаза, гамма-глутамілтранспептидаза, сироваткове залізо;
- з гострими вірусними ентероколітами: ротавірусними, аденовірусними, цитомегаловірусними;
-
- з ентеритами та колітами іншого генезу: токсичними, ішемічними, радіаційними і т.д.;
- з пухлинами товстої кишки;
-
- зі склеродермією;
-
- з кровотечею з гемороїдальних вузлів та ін.
У 15-20% пацієнтів НВК важко відрізнити від хвороби Крона - ще одного неспецифічного запального захворювання кишок неясного генезу (особливо на ранніх етапах захворювання).
\
Ознаки
НВК
Хвороба Крона
І.Клініко-інструментальні:
- кров’яниста діарея
- ректальні кровотечі
- біль у животі
- проктит
- перианальна локалізація
- безперервність змін слизової
- сегментарність процесу
-залучення інших відділів ШКТ, окрім товстої кишки
- запальні конгломерати, що пальпуються
- стриктури
- свищі
- виразки
-рецидиви після колектомії
- малігнізація (при тривалому перебігові хвороби)
90-100%
дуже часто
іноді
98-100%
не буває
характерно
нема
не буває
нема
дуже рідко
дуже рідко
спочатку поверхневі
не бувають
іноді
(до 20% випадків)
50%
іноді
часто
50%
30-50%
не характерно
характерно
характерно
часто
часто
часто
глибокі
іноді
значно рідше, але частіше, ніж у загальній популяції