Лікування печінкової енцефалопатії
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВЕДЕННЯ ХВОРИХ
З ФУЛЬМІНАНТНИМ ГЕПАТИТОМ
Слід зауважити, що лікування фульмінантого гепатиту має проводитись у відділенні інтенсивної терапії з обов'язковою катетерізацією центральної вени, назогастральним зондом та катетеризацією сечового міхура.
Лікування ФГ включає: базисну терапію і дезінтоксикацію, лікування енцефалопатії (набряку мозку, лікування ниркової недостатності), гіпотензії, коагулопатії, метаболічних порушень, боротьбу з бактеріальною та грибковою інфекцією.
1. Базисна терапія і дезінтоксикація
2. Лікування печінкової енцефалопатії
3. Лікування кровотечі
4. Лікування гепато-ренального синдрому
Базисна терапія і дезінтоксикація
Для видалення азотистих шлаків з кишечника використовуються ентеросорбенти: атоксил, ентеродез, ентеросгель, біле вугілля, а також промивання шлунку та висока очисна клізма.
.
Інфузійна дезінтоксикаційна терапія включає із розрахунку 50 - 100 мл\кг на добу під контролем діурезу:
- 5 % р-р глюкози, 0,9 % р-р хлориду Nа; Рінгера, Рінгера-лактат, реополіглюкін, реомакродекс, неодез, полідез;
- свіжозаморожену плазму 10 мл\кг; альбумін 10 мл\кг;
- препарати на основі гідролізатів желатини: желатіноль, гелофузін;
- препарати на основі гідролізатів крохмалю - Гетастарч (Haes-steril);
- препарати бурштинової кислоти (1,5 % розчин Реамберіну).
Слід підкреслити, що реополіглюкін вводиться під контролем числа тромбоцитів. Тромбоцитопенія - нижче 100.000 є протипоказанням до використання.
Лікування печінкової енцефалопатії
Зниження аміногенних субстратів досягається призначенням високих очисних клізм, та препаратів лактулози (нормазе, дуфалак).
Для нормалізації кишкової флори використовуються антибактеріальні препарати широкого спектру дії: метронідазол 400-500 мг х 3 р. або ванкоміцин 1 - 2 - г/добу; цефотаксим 100 мг/добу в 2-3 введення; амікацин 10-15 мг/добу в 2-3 введення, а при необхідності - і системних протигрибкових препаратів: флюконазол або ністатин.
Для зниження внутрішньочерепного тиску застосовують осмодіуретики у поєднанні з салуретиками внутрішньовенно: маніт 0,5-1,5 г/кг, який призначається під контролем осмотичного тиску плазми (не>310-330 ммоль/л); лазикс по 2-3 мг/кг.
Купірування судомного синдрому: Сибазон – 0,5 мг/кг, (разове введення, можна повторювати через 4 години, кожні 4-6 годин), або тіопентал -Na 3-5 мг кг за 15 хв. Останнім часом перевага віддається дифеніну (Phenytoinum) - 15 мг/кг в/венно, далі - 100 мг кожні 8 годин.
Призначаються глюкокортикостероїдні гормони (ГКС): преднізолон 10-15 мг\кг на добу через 4 години рівними порціями без нічної перерви в\в.
Препарати S - аденозил - L-метіоніну (гептралу, гумбарал, донамет). Добова доза для внутрішньовенного введення становить 800 - 1600 мг/день, вводиться в 2 прийоми. Слід пам'ятати про можливе побічну дію - збудження.
Метаболіти обміну сечовини: L-орнитин-L-аспартат (Гепа-Мерц), орнитин-аспартат, орнитин - альфа-кетаглютарат (Орніцетіл), призначають у високих добових дозах в/в. Так, дози Гепа-Мерца, Гепа-Тіла складають 10,0 - 40,0/добу.
Важливою ланкою у лікуванні печінкової енцефалопатії є ШВЛ.
Використовуються також інгібітори протеолізу, які вводяться внутрішньовенно крапельно повільно рівномірно протягом доби, у високих добових дозах (500000-1000000 МО/добу по контрикалу).
Дата добавления: 2015-11-25 | Просмотры: 257 | Нарушение авторских прав
|