АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Міжнародна класифікація хвороб (МКХ-10)
1. Гострий панкреатит, набрякова форма Шифр К 85
2. Гострий панкреатит, деструктивна форма Шифр К 85
Класифікація гострого панкреатиту (Атланта, 1992)
I. Гострий панкреатит:
а) легкий
б)тяжкий
II. Панкреонекроз:
а) стерильний
б) інфікований
III. Панкреатична псевдокіста.
IV. Панкреатичний абсцес.
КЛІНІЧНА КАРТИНА
Інтенсивнй біль в ділянці епігастрію оперізуючого характеру, багаторазове блювання, ознаки недостатності функції нирок, печінки, серця, легень, кишечника, ЦНС, синдром інтоксикації, виникнення кісти, абсцесу підшлункової залози, «асцит-перітоніту».
ДІАГНОСТИКА
Лабораторні методи дослідження: ступінь амілаземії, амілазурії, підвищення вмісту ліпази крові, еластази, білків гострої фази, малонового діальдегіду.
Визначення концентрації прокальцитоніну в плазмі крові може бути простим і надійним способом оцінки тяжкості перебігу бактеріальної інфекції.
В порівнянні з іншими показниками концентрація прокальцитоніну в крові більш достовірно відображає динаміку ступеня тяжкості бактеріальної інфекції. Маючи період піврозпаду 25-30 год, ПКТ являється високоспецифічним маркером при бактеріальних, грибкових і протозойних інфекціях. Він володіє коротким латентним періодом (3 год після інфікування), після хірургічного лікування або антибіотикотерапії його концентрація в крові швидко знижується. Тому ПКТ може бути признаний достовірним параметром для моніторингу тяжкості перебігу сепсису і ПОН, а також для визначення ефективності хірургічного лікування та інтенсивної терапії у хворих, що знаходяться в критичному стані, в тому числі і при гострому деструктивному панкреатиті.
Інструментальні: Ренгенологічні - локальне вздуття шлунку, поперечноободової кишки, випіт в плевральній порожнині, в серцевій сорочці, високе положення лівого куполу діафрагми, УЗД - нечіткість контурів ПЗ, підвищення її гідрофільності, наявність гіпоехогенних ділянок, камені в жовчному міхурі. Інформативність підвищується при застосуванні УЗ доплерографії; кольорового УЗД, ендоскопічного УЗД. КТ - інформативна при кістах, абсцесах ПЗ, підвищенні гідрофільності тканини ПЗ. МРТ - більш інформативна при визначенні скупчення рідини в ПЗ, не створює променевого навантаження.
ДИФЕРЕНЦІЙНА ДІАГНОСТИКА
ГП слід диференціювати з: перфоративною виразкою шлунка та 12-палої кишки, гострою кишковою непрохідністю, гострим апендицитом, гастралгічною формою інфаркту міокарда, гнійним паранефритом.
Програма обстеження:
Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 569 | Нарушение авторских прав
|