АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Психологічна допомога у випадку суїциду.

Прочитайте:
  1. IV.Медична допомога
  2. Амбулаторна хірургічна допомога.
  3. В даному випадку дуже важлива рання діагностика, так як фактор часу відіграє вирішальну роль, бо
  4. Види кровотеч і перша допомога
  5. Види ушкодження опорно-рухової системи і перша допомога при них
  6. ГАЗООБМІН У ЛЕГЕНЯХ І ТКАНИНАХ. РЕГУЛЯЦІЯ ДИХАННЯ. ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ТА ЗАПОБІГАННЯ ЇМ. ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ УРАЖІЙЩ ОРГАНІВ ДИХАННЯ
  7. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам
  8. Долікарська допомога потерпілому. Способи штучного дихання
  9. Долікарська допомога при внутрішній кровотечі
  10. Долікарська допомога при задусі, утопленні, отруєнні, та в інших випадках

Якщо все ж запобігти нещастя не вдалося, і дитина все ж здійснила спробу суїциду, батьки повинні прийняти комплекс термінових заходів. В цьому випадку корисними будуть такі рекомендації:

- Зрозуміло, першим вашим почуттям буде переляк і полегшення від того, що життя дитини все ж таки вдалося врятувати. Не приховуйте свої почуття від дитини під маскою байдужості і вже тим більше гніву. Дитина повинна відчувати, що ви дуже любите її і дорожите нею.

- Після того, як стан здоров'я дитини стабілізується, в обов'язковому порядку буде необхідно звернутися за допомогою психологів. Ні в якому разі не можна нехтувати допомогою професіоналів – часто впоратися з проблемою своїми силами практично неможливо. У тому випадку, якщо лікарі вважатимуть за потрібне помістити дитину в спеціалізований реабілітаційний центр, у жодному разі не можна відмовлятись. Пам'ятайте про те, що спробу суїциду дитина зробила не просто так, а значить, вона може її повторити в тому випадку, якщо причина її не буде виявлено та усунено.

- У тому ж випадку, якщо госпіталізація дитини не вимагається, велика частина відповідальності за реабілітацію здоров'я дитини лягає на плечі батьків. Ні в якому разі не можна конфліктувати з дитиною, не звинувачувати її ні в чому. Постарайтеся зрозуміти вашу дитину, увійти в її становище і допомогти їй. Якщо дитина буде відчувати вашу допомогу і підтримку, вона напевно не стане більше намагатися звести рахунки з життям.

У тому випадку, якщо сталася біда, і дитина добровільно пішла з життя, батьки довго не можуть прийняти цей факт і змиритися з подією. Однак час, як би це банально не звучало, лікує і рано чи пізно батьки знайдуть здатність аналізувати подію. У них з'явиться величезна кількість різноманітних питань, сенс яких зводиться тільки одному – «Чому?!». Що саме привело їх дитини до прийняття настільки фатального рішення?

І практично всі батьки в результаті приходять до одного сумного висновку: вони десь не догледіли, не побачили тривожних сигналів, не звернули уваги на близьку біду. Звичайно ж, усвідомлення цього факту дуже важкий процес. Разом з ним приходить страшне, терзає, вимотуюче почуття провини. Життя батьків перетворюється на справжнісіньке пекло.

Однак найчастіше в пекло перетворюється не тільки життя батьків, а й життя всієї родини, в якій дуже часто є ще одна дитина. І ця дитина змушений постійно перебуває в стресовій ситуації, а часто ще й з відчуттям байдужості до себе. На жаль, таке трапляється досить часто – засліплені горем і почуттям провини батьки перестають належним чином займатися другою дитиною, часто просто перестаючи помічати її.[6]

Звичайно ж, звинувачувати в цьому батьків не варто – їх душевний стан залишає бажати кращого і вони самі потребують професійної психологічної допомоги. Тому не варто нехтувати послугами психолога і його завданням є пояснення батькам того, що ваше життя, як би цинічно це не звучало, не закінчилася разом зі смертю вашої дитини. І саме від вас залежить ваш другий малюк – йому життєво необхідні ваша підтримка і любов. Адже в іншому випадку існує ризик повторення страшної трагедії, пережити яку ще раз ви навряд чи зумієте.

 

Висновок

При дослідженні достатньо великої кількості дитячих і підліткових суїцидів психологи помітили одну спільну рису – практично у всіх дітей в значній мірі порушена нормальна психоемоційний зв'язок зі своєю сім'єю, а у дівчаток – особливо з матір'ю. Також психологами доведений той факт, і батькам необхідно пам'ятати про це, що часто підлітки роблять спробу самогубства не тому, що насправді хоче померти. Причиною подібної спроби суїциду стає банальне бажання привернути до себе увагу оточуючих, своєрідний крик про допомогу. Для таких дітей перерізані вени або таблетки є лише своєрідним способом заявити світові про ступінь свого розпачу. Однак дуже часто подібні спроби звернути на себе увагу призводять до інвалідності, а то й до смерті дитини.

Серед людей дуже широко поширена думка, що спроби суїциду роблять тільки психічно неврівноважені люди, які страждають різними психічними захворюваннями, такими як шизофренія, параноя, а також деякі інші захворювання нервової системи. Насправді ж це зовсім не так. Переважна більшість самогубств відбуваються абсолютно психічно здоровими людьми, які дуже чітко усвідомлюють свої дії.

Таким чином, оцінка суїцидальної поведінки полягає в обліку різних сторін життєдіяльності людини. Необхідно враховувати ознаки високої вірогідності реалізації спроби самогубства, наявність конфліктних ситуацій в житті людини, слід знати основні психічні стани, які обумовлюють самогубства. Тільки в цьому випадку можлива своєчасна психологічна допомога людині, що тяжіє до спроби самогубства.

 

Література

1. Бурлачук Л.Ф. Психодіагностика: Підручник для вузів. – СПб.: Питер, 2005. – 351 с.

2. Бурлачук Л.Ф. Введение в проективною психодиагностику. – К.: Ника-Центр, 1997. – 45 с.

3. С.А. Игумнов Психотерапия детей и подростков. – Минск: Феникс, 2005. – 98 с.

4. Психологія суїциду. Навчальний посібник за ред. В.П. Москальця. – К.: Академвидав, 2004. – 288 с.

5. Соколова Е.Т. Проективные методики исследования личности. – М.: МГУ, 1980. – 68 с.

6. Психологічна діагностика: проблеми й дослідження/Під ред. К.М. Гуревича. М.: Образование, 1981. – 370 с.

7. «Профилактика суицидального поведения» Л. И. Адамова.

8. Психологическая диагностика. Учебное пособие/Под ред. К.М. Гуревича, Е.М. Борисовой. – М.: УРАО, 1997. – 182 с.

9. www.osvita-plaza.in.ua

10. www.teacherjournal.com.ua

11. www.poltava.pl.ua

12.http://oktyabrskiyruo.edu.kh.ua/psihologichna_sluzhba/pro_profilaktiku_suicidaljnih_proyaviv_sered_nepovnolitnih/

13. https://sites.google.com/site/krivoyrogkzsh116/home/robota-z-batkami/profilaktika-suciiedalnoie-povedinki-ludej-ta-pidlitkiv

 

 


Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 386 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.005 сек.)