АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Система роботи з профілактики та діагностики суїциду підлітків.

1. Психологічна просвіта педагогів, батьків, учнів:

· створення у школі інформаційного куточка з методичною літературою, інформацією про телефон довіри, даними про адреси і режими роботи спеціалізованих лікарень, психологічних центрів допомоги, інших фахівців;

· проведення у школах психолого-педагогічних семінарів, консиліумів, майстер-класів запрошених фахівців на теми: «Емоційні розлади у дітей та підлітків», «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітка», «Як підняти соціальний статус учня в групі», «Цінність особистості», «Як допомогти дитині при загрозі суїциду?», «Конфлікти між учителями і підлітками», «Вибір адекватних методів педагогічної дії»;

· під час підготовки до педрад проводиться вивчення психологічного клімату в учнівських колективах, виявлення соціального статусу учнів: лідерів чи відторгнутих;

· проведення індивідуальних консультацій з вчителями і батьками дітей із групи суїцидального ризику;

· організація роботи батьківського психологічного класу або Батьківського всеобучу з тем «У сім‘ї – підліток», «Емоційні порушення у дітей», «Депресивні стани у підлітків», «Алкоголізм і наркоманія у підлітковому віці», «Психологія особистісних і міжособистісних конфліктів»;

· організація роботи груп зустрічей для батьків проблемних учнів (за потреби);

· проведення циклу бесід з учнями про цінність особистості й сенс життя; диспутів «Я – це Я», «Я маю право відчувати і висловлювати свої почуття», «Невпевненість у собі», «Конфлікти», «Підліток і дорослий», «Спілкування з дорослими», «Спілкування з однолітками протилежної статі», «Підліткові ініціації», «Основні проблеми підліткового віку», «Стрес і депресія».

1. Створення позитивного психологічного клімату в навчальному закладі й сім‘ї - з алучення учнів до громадської діяльності (спортивні змагання, клуби, товариства тощо), культурно-виховних заходів, які сприяють формуванню позитивних громадянських, естетичних почуттів, духовності учнів і педагогів.

2. Психологічна та педагогічна діагностика суїцидальних тенденцій:

· у процесі спостереження – звернення уваги педагогів на фактори ризику: спадковість; вербальна і фізична агресія; висока конфліктність у спілкуванні; прагнення до домінування або орієнтація на залежність; ізоляція або неприйняття однолітками; різкі зміни в поведінці; низький або високий IQ; неадекватна самооцінка; несприятливе сімейне оточення; психотравматичні події (смерть близької людини, міжособистісний конфлікт, поганий вчинок, погані стосунки у сім‘ї тощо); алкоголізм і наркоманія, асоціальний спосіб життя;

· виявлення ознак емоційних порушень – втрата апетиту або імпульсивне ненажерство, безсоння або підвищення сонливості впродовж останніх декількох днів; часті скарги на соматичні хвороби; незвичне неохайне ставлення до своєї зовнішності; постійне почуття самотності, непотрібності або суму; нудьга у звичайному оточенні або під час виконання роботи, яка раніше подобалася; втеча від контактів або ізоляція від друзів і сім‘ї; порушення уваги із зниженням якості роботи; занурення у роздуми про смерть; відсутність планів на майбутнє; раптові напади гніву, навіть через дрібниці;

· виконання спеціальних психодіагностичних методів –

Стандартне обстеження підлітка включає: діагностичне інтерв'ю з родинним анамнезом: фахівець повинен з'ясувати, чи траплялися в сім'ї обстежуваного випадки суїциду; дізнатися подробиці про досліджуваного: як часто він роздумує про суїцид, що наштовхнуло його на подібні думки, і так далі.

Тест А.Є. Лічко «ПДО». Цей тест покликаний визначити, чи властивий обстежуваному нестійкий тип акцентуації, чи є поєднання його з гіпертимним, емоційно-лабільним, шизоїдним, епілептоїдним й істероїдним типом; подібні особливості, є прямим показником високого ризику соціальної дезадаптації і, внаслідок поглиблення конфлікту, ризик розвитку суїцидальної поведінки.

Тест фрустраційної толерантності Розенцвейга. Допомагає визначити, наскільки гостро обстежуваний реагує на фрустраційну ситуацію, як він сприймає свої невдачі і дозволяє зробити висновки про те, наскільки розвинені компенсаторні механізми психіки.

Тест визначення спрямованості особистості Басса-Дарки. Допомагає визначити спрямованість: на себе, на оточуючих, на створення, на руйнування, і так далі.

Проективна методика «Тематичний аперцептивний тест» Г. Мюррея мета розкрити особливості вивчення суїцидальних підлітків.

«Тематичний аперцептивний тест» складається із 20 - 28 картинок із зображенням невизначених ситуацій. Які не допускають однозначного тлумачення картинки піддослідним, так як зображення не чітке.

2. Тест Лічко “ПДО”. По тесту Лічко “ ПДО” визначення нестійкого типу.

Окрім зазначених методик, можна використовувати і наступні, які не менш ефективні у визначенні суїцидальної схильності.

1. Малюнкові тести ДДЛ і «Моя сім‘я». 2. Методика Шуберта «Діагностика ступеня готовності до ризику». 3. Методика визначення нервово-психічної стійкості та ризику дезадаптації у стресі «Прогноз». 4. Багаторівневий особистісний опитувальник «АДАПТИВНІСТЬ» (МЛО-АМ). 5. Опитувальник депресивності Бека (Веск Depression Inventory – ВDІ). 6. Опитувальник оцінки душевного болю (автор Е.Шнейдман). 7. Модифікований опитувальний для ідентифікації типів акцентуацій характеру в підлітків (О. Лічко, С. Подмазін). 8. Карта виявлення ризику суїцидальності В. Прийменко. 9. Об‘єктивна методика визначення типу темпераменту за Б. Цукатовим. 10. Тест на виявлення суїцидального ризику СР-45. 11. Тест на виявлення суїцидальних намірів (Н. Шваровська, О.Гончаренко, І. Мельникова). 12. Методика вивчення схильності до суїцидальної поведінки (М. Горська). 13. Методика діагностики соціально-психологічної адаптації (К. Роджерс і Р. Раймонд) та методика «Наскільки адаптований ти до життя?» (А. Фурман). 14. Шкала депресії (адаптація Г.Балашова). 15. Методика діагностики рівня суб‘єктивного відчуття самотності (Д.Расел і М. Фергюсон).

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 588 | Нарушение авторских прав