АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Дослідження змін клітинного складу периферичної крові, типових для хронічних лейкозів.

Методика: З використанням світлового мікроскопу (масляна імерсія) дослідити зміни клітинного складу периферичної крові в мазках периферичної крові хворих на хронічні лейкози (мієло-, лімфо-).

A. Визначити лейкоцитарну формулу, характеризувати зміни нормального співвідношення гранулоцити / лімфоцити в досліджуваних мазках крові.

B. Аналізувати ядерне зрушення гранулоцитів (співвідношення незрілі/зрілі гранулоцити) в мазках периферичної крові хворих на хронічний мієлолейкоз.

C. Ідентифікувати дегенеративно змінені лімфоцити в мазках периферичної крові хворих на хронічний лімфолейкоз.

D. Замалювати типові картини периферичної крові.

E. У висновку зазначити особливості клітинного складу периферичної крові, типові для хронічних лейкозів.

Аналіз змін клітинного складу периферичної крові, типових для гострих та хронічних лейкозів, за пропонованими гемограмами.

Методика:

· Аналізувати показники наданої гемограми: вміст в крові гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів.

· Підрахувати абсолютний вміст окремих видів лейкоцитів в крові, інтерпретувати результати.

· Аналізувати зміни нормального співвідношення гранулоцити / лімфоцити, можливі ядерні зрушення гранулоцитів (вліво, вправо), наявність або відсутність незрілих / дозріваючих мієлоцитів в крові.

· У висновку зазначати типові для гострих та хронічних лейкозів порушення клітинного складу периферичної крові.

Зміст теми:

Походження та диференціація

Клітин крові

ЛІМФОМИ – ПУХЛИНИ З ЛІМФОЦИТІВ, ВИНИКАЮТЬ В ЛІМФОЇДНІЙ ТКАНИНІ ВСЬОГО ТІЛА, АЛЕ НАЙЧАСТІШЕ –
– В ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛАХ.

q ДОБРОЯКІСНИХ ЛІМФОМ НЕ ІСНУЄ.

q ОПИСАНІ ДВІ ВЕЛИКІ ГРУПИ ЛІМФОМ:

ЛІМФОМА ХОДЖКІНА (ЛІМФОГРАНУЛОМАТОЗ),

НЕ-ХОДЖКІНСЬКІ ЛІМФОМИ.

q THOMAS HODGKIN (1832) ОПИСАВ 7 ВИПАДКІВ ЗАХВОРЮВАННЯ, ПРИ ЯКОМУ НА АУТОПСІЇ БУЛО ВИЯВЛЕНО ЗНАЧНЕ ЗБІЛЬШЕННЯ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛІВ (ЦЕРВІКАЛЬНІ, МЕДІАСТІНАЛЬНІ, ПАРААОРТАЛЬНІ),

В 6 З 7 - ЗБІЛЬШЕННЯ СЕЛЕЗІНКИ

q ГІСТОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ОПИСАНІ GREENFIELD В 1878, ГІГАНТСЬКІ КЛІТИНИ - STERNBERG (1898), REED (1902)

q ДЛЯ ЛІМФОМИ ХОДЖКІНА ХАРАКТЕРНІ УНІКАЛЬНІ ГІГАНТСЬКІ КЛІТИНИ REED-STERNBERG, ПЕРЕМІШАНІ ІЗ ЗАПАЛЬНИМ ІНФІЛЬТРАТОМ В УРАЖЕНИХ ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛАХ.

q КЛІТИНИ REED-STERNBERG Є ЗЛОЯКІСНИМ КОМПОНЕНТОМ

ХВОРОБИ, ЯКА МОЖЕ РОЗВИВАТИСЯ ПО ОДИНОМУ З 4-Х МОЖЛИВИХ СЦЕНАРІЇВ, ЩО МАЄ ВІДОБРАЖЕННЯ В ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЇ.

q ХВОРОБА ХОДЖКІНА - ОДНА З НАЙБІЛЬШ КУРАБЕЛЬНИХ ЛІМФОМ, ПРИ ЯКІЙ ПРОГНОЗ В ЗНАЧНІЙ МІРІ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КЛІНІЧНОЮ СТАДІЄЮ ЗАХВОРЮВАННЯ.

q У ПОЧАТКОВИХ СТАДІЯХ 5-ТИ РІЧНА ВИЖИВАНІСТЬ СКЛАДАЄ 100%, Й МОЖЛИВА МАЙЖЕ В 4-Й СТАДІЇ (50% ВИПАДКІВ).

q АЛЕ, КОМБІНОВАНА ТЕРАПІЯ| (РАДІО-, ХІМІО-) СТАВИТЬ ПРОБЛЕМИ ПЕРЕД ПАЦИЄНТАМИ, ОСКІЛЬКИ ЗРОСТАЮТЬ РИЗИКИ РОЗВИТКУ ГОСТРОГО ЛЕЙКОЗУ, РАКУ ЛЕГЕНІВ, МЕЛАНОМИ, ДЕЯКИХ ФОРМ НХЛ.

q НЕ-ХОДЖКІНСЬКІ ЛІМФОМИ ЗВИЧАЙНО РОЗВИВАЮТЬСЯ В ЛІМФАТИЧНИХ ВУЗЛАХ (65%) або В ЛІМФОЇДНІЙ ТКАНИНІ ПАРЕНХІМАТОЗНИХ ОРГАНІВ (35%).

ЗАВЖДИ МАЄ МІСЦЕ ТЕНДЕНЦІЯ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ПРОЦЕСУ НА ІНШІ ЛІМФАТИЧНІ ВУЗЛИ АБО ОРГАНИ (ПЕЧІНКА, СЕЛЕЗІНКА, КІСТКОВИЙ МОЗОК).

q БІЛЬШІСТЬ НХЛ (80-85%) ПОХОДЯТЬ З В- КЛІТИН.

Дата добавления: 2015-11-26 | Просмотры: 373 | Нарушение авторских прав