АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ТиреоІдити.

Визначення. Тиреоідит – запалення щитовидної залози. Тиреоідит в МКХ Х перегляду знаходиться в рубриці Е06.

Е.06.0 – Гострий тиреоїдит

Абсцес щитоподібної залози

Тиреоїдит

- піогенний

- гнійний

Е.06.1 – Підгострий тиреоїдит (вірусний), тиреоїдит Де Кервена

- гігантоклітинний

- грануломатозний

- негнійний

Е.06.2 – Хронічний тиреоїдит з транзиторним тиреотоксикозом

Е.06.3 – Аутоімунний тиреоїдит

- Тиреоїдит Хосімото

- Хасі -токсикоз транзиторний

- Лімфоаденоматозний зоб

- Лімфоцитарний тиреоїдит

- Лімфоматозна струма

Е.06.4 – Тиреоїдит, спричинений лікарськими препаратами

Е.06.5 – Інший хронічний тиреоїдит

- БДВ

- Фіброзний або зоб Ріделя

- Дерев’янистий

- Ріделя

Е.06.9 – тиреоїдит, неуточнений

Тиреоідити можуть бути гострі (частіше гнійні, інфекційні) і підгострі (вірусні).

Гостре запалення – це ускладнення інфекційних захворювань (ангіна, флегмона, абсцес, післяпологова гарячка).

Хвороба починається гостро, з температурою 39-40°С, остудою, болем в ділянці шиї, який ірадіює в нижню щелепу, вуха, потилицю, підсилюється при ковтанні, рухах голови, кашлі.

Щитоподібна залоза збільшена, болюча при пальпації, позитивний симптом флюктуації. В крові лейкоцитоз, нейтрофільоз, підвищення ШОЕ.

Захворювання небезпечне, в зв’язку з можливістю прориву гнійника в середостіння.

Лікування в хірургічному відділенні з застосуванням антибіотиків широкого спектру дії (пеніциліни напівсинтетичні, цефалоспорини, макроліди, аміноглікозиди, інгібітори бета-лактамаз і ін.).

Тривалість гострого тиреоідиту 1,5-2 місяці.

Прогноз: видужання або перехід в гіпотиреоз.

Підгострий тиреоідит - запальний процес ЩЗ, описаний де Кервеном в 1904 р. Розповсюдженість 1-2% всіх захворювань щитовидної залози. Найбільш частий вік 30-50 років. Причина - вірусна інфекція. Внаслідок запального процесу виникає дест­рукція фолікулярних клітин і фолікулів — в кров попадає тиреоглобулін, проти нього виробляються антитіла. В крові з'являються в підвищеній кількості Т₃ і Т₄, в резуль­таті чого виникає тиреотоксикоз.

Клінічна картина. Один із основних симптомів - сильний біль в ділянці передньої частини шиї, який посилюється при поворотах голови, ковтанні, ірадіює в голову, шию, вуха. Температура тіла підвищена, може виникати озноблення. В початковий період тиреотокси­козу - подразливість, пітливість, тахікардія, які мають переважно транзиторний ха­рактер. Щитовидна залоза збільшена в розмірі, різко болюча при пальпації.

Тривалість гострої фази захворювання складає від кількох тижнів до 1-2 місяців, підгострої 3-6 місяців. Захворювання схильне до рецидиву.

Лабораторні дані. В крові лімфоцитоз, підвищена ШОЕ. В початковий період –підвищений вміст Т₃ і Т₄. Антитіла до тиреоглобуліну з'являються в крові лише через 2-3 тижні, через 1-2 місяці їх кількість досягає максимуму, потім знижується. Спочатку захоплення J¹³¹ знижене, хоч наявний тиреотоксикоз. При затиханні поглинальна здатність J¹³¹ відновлюється.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 397 | Нарушение авторских прав