АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рак щитовидної залози.

Пухлини ЩЗ в МКХ Х перегляду знаходиться в рубриці С73.

За даними А.І. Пачеса, І.М. Пропп (1984), рак складає більше 90% від всіх злоякісних пухлин щитовидної залози.

Рак ЩЗ частіше зустрічається у жінок у віці 40-60 років. Нерідко він розвивається на фоні довго існуючого, переважно вузлового зобу, однак можливий розвиток раку і в незміненій залозі, рідко – на фоні дифузного токсичного зобу.

Розрізнають диференційований і недиференційований рак ЩЗ. Проміжне положення між ними займає медулярний рак.

В групу диференційованих пухлин ЩЗ входять папілярний і фолікулярний рак. Папілярний рак – форма раку, що зустрічається найбільш часто (65%). Папілярний рак характеризується здатністю до інфільтруючого росту з проростанням в капсулу ЩЗ, в лімфатичні і, рідше, кровоносні судини. Однією з найбільш типових ознак папілярного раку являється метастазування в регіонарні лімфатичні вузли. Розвиток пухлини повільний. Папілярний рак звичайно функціонально мало активний і не супроводжується ендокринними порушеннями.

Фолікулярний рак спостерігається рідше від папілярного. Макроскопічно представляє собою доволі чітко обмежений вузол різних розмірів. Фолікулярний рак розвивається повільно, пухлина часто функціонально активна. Характерною ознакою є метастазування, при якому в першу чергу уражаються легені і кістки.

Недиференційований рак ЩЗ – одна знайбільш злоякісних пухлин людини; він складає 5-20% від всіх видів раку ЩЗ. Характерний швидкий розвиток первинної пухлини і генералізоване метастазування. Пухлина проростає в м’які тканини шиї, трахеї, стравохід, зворотній гортанний нерв і судинно-нервовий пучок шиї. Важкими ускладненнями є стравохідно-трахеальні нориці, асфіксія і кровотеча із судин пухлини, що розпадається.

Медулярний рак складає 2-4% від всіх видів раку ЩЗ. В ряді випадків пухлина генетично детермінована, поєднюється з феохромоцитомою і іншими хворобами ендокринної системи. Пухлина гормонально активна, продукує кальцитонін. Однією із характерних ознак медулярних раку ЩЗ є діарея, обумовлена впливом гуморальних факторів, які секретуються пухлиною (кальцитоніна, серотоніна і інших). Медулярний рак характеризується відносно тривалим перебігом, частим метастазуванням в регіонарні лімфатичні вузли і рецидивуванням. Плоскоклітинний (епідермоїдний) рак ЩЗ складає 1-3% від всіх злоякісних пухлин ЩЗ. Частіше спостерігається вторинне ураження ЩЗ внаслідок розповсюдження плоскоклітинного раку із сусідних органів (гортані, стравоходу і інших), а також при метастазах із інших органів. Пухлина може займати всю ЩЗ і розповсюджуватися на оточуючі її тканини. Клінічний перебіг вкрай важкий, метастазування раннє і обширне.

Розповсюдженість раку ЩЗ прийнято оцінювати за стадіями: І стадія - невелика інкапсульована пухлина в одній із долей залози; ІІ стадія - а) пухлина займає ½ залози, проростає її капсулу, рухома; б) пухлина таких же або менших розмірів з рухомими регіонарними метастазами на шиї з однієї сторони; ІІІ стадія - а) пухлина займає більше ½ або всю залозу, зчеплена з сусідніми органами, обмежено рухома; б) пухлина таких же або менших розмірів, але з двобічними метастазами в шийні лімфатичні вузли; ІV стадія: - а) пухлина проростає в оточуючі тканини і органи, нерухома; б) пухлина будь-яких розмірів, але з віддаленими метастазами.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 416 | Нарушение авторских прав