АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Приклади формулювання діагнозу. 1. Вузловий ендемічний зоб ІІІ ступеня, еутиреоїдна форма.

Прочитайте:
  1. Вкажіть повну назву клінічного діагнозу. (первинна прогресуюча міодистрофія Ерба-Рота)
  2. Дайте визначення другому закону Менделя - закону розщеплення. Наведіть приклади домінантного і рецесивного типу успадкування - хвороба Геттінгтона і фенілкетонурія.
  3. Дайте оцінку взаємодії генетичних факторів і факторів середовища в реалізації «вроджених форм поведінки». Наведіть приклади.
  4. Етапи виділення чистої культури аеробних бактерій (середовища, маніпуляції, значення). Приклади аеробних та факультативно анаеробних бактерій латиною.
  5. Класифікація (формулювання діагнозу)
  6. Класифікація ДР (формулювання діагнозу)
  7. Приклади
  8. Приклади формулювання діагнозу.
  9. Успішні приклади утворення подібних мереж маємо у інших країнах.

1. Вузловий ендемічний зоб ІІІ ступеня, еутиреоїдна форма.

2. Змішаний ендемічний зоб ІІІ ступеня, гіпотиреоз субклінічний.

3. Дифузний ендемічний зоб ІІ ступеня, субклінічний гіпертиреоз.

Клінічні прояви нестачі йоду. Наявність зоба – це лише косметичний дефект. Клінічні прояви захворювання зумовлюють субклінічний або наявний гіпотиреоз, із чим пов¢язані підвищена втомлюваність, сповільнення психічних реакцій, дисменорея, галакторея, порушення репродуктивної функції жінок. У діте провідною ознакою є сповільнення росту, фізична та розумова млявість, сонливість, мерзлякуватість послаблення пам¢яті. Діти з ендемічним зобом гірше навчаються в школі, частіше хворіють, страждають від анемії.

Слід пам¢ятати, що нестача йоду на всіх етапах розвитку ембріона, плода та дитини може спричинити до розвитку кретинізму. Розрізняють два варіанти кретинізму: неврологічний і мікседематозний. Неврологічному варіанту властивий нормальний зріст, наявність зоба, косоокість, розумова відсталість. Мікседематозному варіанту притаманний низький ріст, відставання у фізичному, розумовому та статевому розвитку, тяжкий гіпотиреоз.

Наявність ендемічного зоба великих розмірів у дорослих людей може викликати локальний дискомфорт, затруднення ковтання захрипання голосу, задишку, серцебиття. Щитовидна залоза, що розташована аберантно (за грудиною, на корені язика, в середостінні) може спричинити появу різних скарг і об¢єктивних змін. Важливим діагностичним тестом у даному випадку може слугувати сканування ЩЗ, а також гормональні дослідження – рівень тиреоїдних гормонів та тиреотропіну у сироватці крові.

Таблиця 6.4.

Критерії важкості зобної ендемії (ВООЗ, 1994)

Показники та категорії населення Норма Ступінь тяжкості
    Легкий Середньої тяжкості Важкий
Загальна частота зоба,% Менше 5 5-19,9 20-29,9 Більше 30
Медіана екскреції йоду з сечею мкг/л Більше 100 50-90 20-49 Менше 20
Медіана концентрації тиреоглобуліну в крові нг/мл Менше 10 10-19,9 20-39,9 Більше 40
Рівень ТТг в крові 5 мкг Од/л % Менше 3 3-19,9 20-39,9 Більше 40
Медіана вмісту йоду в сечі, мкг/л Більше 100 99-35 34,9-15 Менше 15
Медіана вмісту йоду в молоці, мкг/л Більше 90 89-35 34-20 Менше 20
                     

Діагностика ендемічного зобу. Дослідження екскреції йоду з сечею (у нормі в підлітків і дорослих йодурія становить понад 100 мкг/л), концентрація тиреотропіну в крові в нормі – від 0,2 до 5,5 мк Од/л.. Концентрація тиреоглобуліну в плазмі крові в дорослих повинна бути меншою ніж 19 нг/мл, у немовлят – 24 нг/мл.

Функціональний стан ЩЗ визначається з допомогою Т3, Т4, ТТГ. Морфологічна картина стану ЩЗ визначається з допомогою УЗД, тонкоголкової біопсії тканини.

Лікування. Хворим із діагностованим гіпотиреозом проводять замісну терапію препаратами тиреоїдних гормонів: L-тироксином 100мкг/день, L-трийодтироніном 50 мкг/день або тиреоїдином 0,1 тобто в дозах, що забезпечують досягнення стійкого еутиреозу.

Усім пацієнтам із зобом ІІІ ступеня потрібно призначати: L-тироксин – у межах 25-100 мкг на добу в поєднанні з мікродозами йоду – йодид-200 1 табл. в день. Серцебиття, пітливість, дратівливість свідчать про передозування препарату або автономізацію вузлів у щитовидній залозі, тому дозу L-тироксину зменшують до 25 мкг на добу. У разі зменшення розмірів ЩЗ через 6 місяців призначають антиструмін. За ознак малігнізації і при великому зобі – операція.

Профілактика. Є три види профілактики ендемічного зобу.

1. "Німа"- йодування солі (25 г калію йодиду на 1 т солі), при щоденному вжи­ванні якої тривалий час забезпечується добова потреба в йоді.

2. Групова — застосування антиструміну, в якому міститься 1 мг йодиду калію (діти, вагітні і годуючі). Дошкільні заклади — 0.5 таб. на тиждень, в школах до 7 класу — по 1 таб., а старшим школярам, вагітним — по 2 таб. на тиждень.

3. Індивідуальна — хворим на зоб після операції – резекції ЩЗ по 1 таб. антиструміну 2 ра­зи на тиждень. Індивідуальна профілактика може бути забезпечена включенням в раціон продуктів моря.

Але йодна профілактика не ліквідує недостачі йоду в природі. Тому послаблення або припинення екзогенного поступлення йоду веде до нового спалаху захворювання.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 612 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)