АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Класифікація рецепторів

Прочитайте:
  1. Анемії: класифікація, етіологія, патогенез, їх характеристика.
  2. Визначення і класифікація методів стерилізації різальних, оптичних і загальхірургічних інструментів
  3. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  4. Гіпоксія: етіологія, патогенез, класифікація.
  5. Гістологічна класифікація пухлин молочних залоз (ВОЗ, 1981)
  6. Гістологічна класифікація пухлин нирок (ВОЗ, 1981)
  7. Гістологічна класифікація пухлин печінки (ВОЗ, 1978)
  8. Гістологічна класифікація пухлин центральноїнервової системи (ВОЗ, 1979)
  9. Гістологічна класифікація пухлин шкіри (ВОЗ, 1980)
  10. Гістологічна класифікація пухлин щитовидної залози (ВОЗ, 1974)

Рецептори – спеціалізовані структури, що забезпечують: сприйняття інформації про дію подразника; первинний аналіз цієї інформації (сила, якість, час дії, новизна подразника); кодування інформації.

Існують різні класифікації рецепторів, в основі яких лежать різні властивості рецепторів:

1. За психофізіологічними відчуттями, що виникають при збудженні рецепторів, вони поділяються на: зорові; слухові; смакові; нюхові; термічні; кінетостатичні, тощо.

2. За особливостями будови:

2.1. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини:

- первинні – інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням;

- вторинні – інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною (рецепторною) клітиною, а далі передається на нервове закінчення.

2.2. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур:

- вільні нервові закінчення – допоміжних структур не мають;

- рецептори, що мають допоміжні структури (більшість); усі допоміжні структури створюють оптимальні умови для сприйняття рецептором інформації про дію адекватного подразника (подразник, до дії котрого рецептор спеціалізований у ході еволюції);

3. За природою адекватного подразника: механорецептори; хеморецептори; терморецептори; фоторецептори.

4. За локалізацією:

- екстерорецептори – сприймають інформацію про дію зовнішніх чинників (шкірні рецептори, зорові, тощо);

- інтерорецептори – сприймають інформацію про дію внутрішніх чинників (вісцерорецептори, пропріорецептори, тощо);

5. За швидкістю адаптації:

- рецептори, що швидко адаптуються (дотикові рецептори шкіри);

- рецептори, що адаптуються з середньою швидкістю (більшість рецепторів);

- рецептори, що повільно адаптуються (вестибулярні).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 878 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)