Попит та пропозиція
Одним з основних інструментів мікроекономіки є аналіз попиту та пропозиції.
Якщо ми розглянемо ситуацію, що складається на ринку якого-небудь товару, то легко помітити, що між ціною товару й попитом на нього існує певний зв’язок: чим вище ціна, тим за інших рівних умов менше попит на товар, і навпаки. Зворотна залежність між ціною товару й величиною попиту на нього називається законом попиту. Графічно залежність кількості проданих благ від рівня цін зображується за допомогою кривої попиту D (мал. 1.1).
Рис. 1.1 – Крива попиту. Зсув кривої попиту
Крива D характеризує взаємозв’язок обсягу покупок товару Х и цін на нього в певний момент часу (за інших рівних умов).
У загальному вигляді:
QD = f(P),
де QD – величина попиту,
P – ціна.
Крім ціни на попит впливають і інші фактори, зміна яких викликає зсув кривої попиту. Функція, що визначає попит залежно від різних факторів, що впливають на нього, називається функцією попиту.У загальному вигляді:
QD = f(P, I, Z, W, Psub, Pсоm, N, B),
де QD – величина попиту,
P – ціна,
I – доход,
Z – смаки й переваги,
W – очікування,
Psub – ціна товарів-замінників,
Pсоm – ціна товарів, що доповнюють,
N – кількість покупців,
B – інші фактори.
Крива ринкового попиту утворюється шляхом підсумовування кривих індивідуального попиту всіх споживачів на окремому ринку. Припустимо в нас тільки два споживачі – Андрєєв і Борисів, чиї індивідуальні криві попиту відомі (мал. 1.2, а). Тоді сукупний попит може бути визначений шляхом підсумовування значень абсцис попиту кожного зі споживачів (мал. 1.2, б).
а)Криві індивідуального попиту
| б) Сукупний попит
| Рис. 1.2 – Індивідуальний і сукупний попит
Якщо ми розглянемо ситуацію, що складається на ринку з боку пропозиції, то легко помітимо, що існує прямий зв’язок між ціною й кількістю пропонованого продукту, що називається законом пропозиції. У загальному вигляді:
QS = f (P),
де QS – величина пропозиції,
Р – ціна.
Графічно взаємозв’язок між ціною економічного блага й кількістю блага, що готові продати виробники в цей момент часу зображується за допомогою кривої пропозиції S (мал. 1.3).
Рис. 1.3 – Крива пропозиції. Зсув кривої пропозиції
Крім ціни на пропозицію впливають і інші фактори, зміна яких викликає зсув кривої пропозиції (мал. 1.3). Функція пропозиції визначає пропозицію залежно від різних факторів, що впливають на пропозицію. У загальному вигляді:
QS = f (P, Pr, K, T, N, B),
де QS – величина пропозиції,
P – ціна блага,
Pr – ціна ресурсів,
K – характер застосовуваної технології,
T – податки й субсидії,
N – кількість продавців,
B – інші фактори.
Для розуміння функції пропозиції важливе значення має фактор часу. Розрізняють найкоротший, короткостроковий й довгостроковий ринковий період.
У найкоротшому періоді всі фактори виробництва постійні; у короткостроковому періоді деякі фактори (сировина, робоча сила й ін.) є змінними; у довгостроковому – всі фактори є змінними (у т.ч. виробничі потужності, число фірм у галузі й т.д.).
В умовах найкоротшого ринкового періоду підвищення попиту приводить до підвищення цін, але не відбивається на величині пропозиції (мал. 1.4, а). В умовах короткострокового періоду підвищення попиту обумовлює не тільки зростання цін, але й збільшення обсягів виробництва, тому що фірми встигають змінити деякі фактори відповідно до зміни попиту (мал. 1.4, б). В умовах довгострокового періоду збільшення попиту приводить до значного росту пропозиції при невеликому підвищенні цін (якщо підвищення попиту на ресурси з боку даної галузі приводить до росту цін цих ресурсів) або при постійних цінах (якщо ціни на ресурси, застосовувані галуззю, не змінюються).
Рис. 1.4 – Зміна цін і обсягу пропозиції в найкоротшому (а), короткостроковому (б) і довгостроковому (в) періодах
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 384 | Нарушение авторских прав
|