АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Підхід. Принцип зіставлення граничного доходу із граничними витратами

Правило MC = MR: фірма буде максимізувати прибуток або мінімізувати збитки, здійснюючи виробництво в тій точці, де граничний доход дорівнює граничним витратам.

Три відмітні риси правила MC = MR:

1. За інших рівних умов фірма буде виробляти, а не закриватися.

2. Правило діє для всіх фірм в умовах всіх видів конкуренції.

3. В умовах чистої конкуренції правило має особливість: P = MR, тобто конкурентній фірмі варто виробляти до точки, де MR = MC або P = MC.

Фірма прагне максимізувати свій сукупний прибуток, а не прибуток на одиницю продукції.

Обсяг виробництва, при якому P = MR = MC, дозволяє конкурентному виробникові максимізувати прибуток. Прибуток на одиницю продукції становить АР. Величина сукупного прибутку визначається площею прямокутника APLN.

Рис. 5.8 – Мінімізація збитків у короткостроковому періоді

Рис. 5.9 – Закриття фірми

Якщо ціна опускається нижче мінімуму AVC, конкурентна фірма буде мінімізувати свої збитки в короткостроковому періоді шляхом закриття.

Рис. 5.10 – Правило Р = МС і крива пропозиції конкурентної фірми в

короткостроковому періоді

Конкурентна фірма буде максимізувати прибуток або мінімізувати збитки в короткостроковому періоді, виробляючи такий обсяг продукції, при якому MR(P) = МС за умови, що ціна перевищує мінімальне значення середніх змінних витрат (AVC).

За ціни P₁ (Р = МС) у точці a фірма не буде виробляти продукцію, тому що P₁ менше min AVC. За ціни P₂ фірма перебуває в стані рівноваги в точці b, у якій вона виробляє Q₂ одиниць продукції й несе збиток, який дорівнює її постійним витратам. За ціни P₃ рівновага в точці с, у якій обсяг виробництва становить Q₃ і збитки менше постійних витрат. За ціни P₄, рівновага в точці d, у цьому випадку фірма просто відшкодовує свої витрати, тому що при обсязі виробництва Q₄ ціна дорівнює min AТC. За ціни P₅ фірма досягає рівноваги в крапці е й максимізує свій економічний прибуток, виробляючи Q₅ одиниць продукції.

Висновок: Застосування правила Р = МС, модифікованого випадком закриття, показує, що відрізок кривої МС фірми, який лежить вище AVC є кривою пропозиції фірми в короткостроковому періоді.

Таблиця 5.2 – Зведена таблиця визначення конкурентного обсягу виробництва в короткостроковому періоді

а) одна фірма

Рис. 5.11 – Конкурентна рівновага для фірми й галузі в короткостроковому періоді

Горизонтальна сума кривих пропозиції всіх фірм у галузі визначає криву галузевої пропозиції SS. За даного галузевого попиту DD рівноважна ціна P₀ і обсяг виробництва Q₀ у короткостроковому періоді для галузі встановлюються на перетинанні кривих DD і SS. Приймаючи ціну рівноваги (P₀) як дану величину, типова фірма визначає обсяг виробництва (q) відповідно до правила MR = MC і дістає сукупний прибуток AP₀NL. Рис. 5.11 показує, що окрема фірма не може змінити ціну на конкурентному ринку, але загальна реакція всіх фірм, у підсумку, може істотно змінити P_{0 .}

Крива короткострокового ринкового (галузевого) пропозиції показує обсяг випуску продукції, здійснюваного галуззю в короткостроковому періоді при будь-якій можливій ціні. Покажемо, для простоти, на прикладі трьох фірм як формується крива галузевої пропозиції.

Рис. 5.12 – Графік галузевої пропозиції на короткостроковому відрізку

Обсяг виробництва галузі – це сумарна пропозиція кривих пропозиції трьох фірм (S = MC₁ + MC₂ + MC₃). Крива граничних витрат кожної фірми вичерчуємо тільки в тій частині, яка лежить вище кривої середніх змінних витрат. При будь-якій ціні нижче P₁ галузь не буде випускати ніякої продукції, тому що P₁ – мінімальні середні змінні витрати фірми з найменшими витратами. За ціни між P₁ і P₂ буде виробляти продукцію тільки фірма 3, і тому крива сукупної пропозиції галузі буде збігатися з відрізком кривої граничних витрат MC₃ фірми 3. За ціни P₂ сукупна пропозиція галузі складе суму пропозицій всіх трьох фірм. Відзначимо, що крива пропозиції галузі піднімається нагору й має злам при ціні P₂. Але коли на ринок виходять багато фірм, злами перестають бути помітними, і тому ми зазвичай вичерчуємо криві сукупної пропозиції галузі як гладкі, зростаючі криві.

Побудова кривої сукупної пропозиції галузі не завжди зводиться до додавання кривих пропозиції окремих фірм. Коли ціна зростає, всі фірми галузі розширюють своє виробництво. Цей додатковий випуск підвищує попит на використовувані у виробництві фактори й може привести до підвищення ціни на них. У свою чергу, більш високі ціни факторів виробництва можуть привести до зсуву нагору кривих граничних витрат фірм. Це звужує вибір обсягу виробництва кожною фірмою (для будь-якої заданої ринкової ціни) і є причиною того, що крива сукупної пропозиції галузі стає менш чутливою до змін ціни.

Розглянемо питання про надлишок виробника в короткостроковому періоді.

Раніше ми визначали надлишок споживача як різницю між максимумом, який людина готова заплатити за товар, і ринковою ціною цього товару. Аналогічна концепція застосовується й до фірм.

Надлишок виробника для фірми є сумою (за всіма одиницями виробництва) різниці між ринковою ціною товару й граничних витрат виробництва.

Рис. 5.13 – Надлишок виробника для фірми

Заштрихований трикутник показує надлишок виробника.

Обсяг виробництва q, який максимізує прибуток, визначається відповідно до правила P = MR = MC. Сума граничних витрат при виробництві всіх одиничних обсягів від нульового до q дорівнює сумарним змінним витратам при виробництві обсягу q. Граничні витрати відображають приріст витрат у результаті збільшення обсягу випуску продукції. Оскільки постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, сума всіх граничних витрат повинна дорівнювати сумі змінних витрат фірми. Таким чином, надлишок виробника може альтернативно бути визначений як різниця між доходом фірми й сумою її змінних витрат (площа прямокутника ABCD на мал. 5.13 представляє надлишок виробника).

Рис. 5.14 – Надлишок виробника для галузі

Одержання фірмами надлишку виробника залежить від витрат виробництва. Фірми з високими витратами мають низький рівень надлишку виробника й навпаки. Ми можемо скласти всі ці індивідуальні ефекти, застосовуючи поняття надлишків виробника до сукупної ринкової пропозиції. На рис. 5.14 крива ринкової пропозиції починається від вертикальної осі в точці, що являє собою середні змінні витрати фірми з найменшими витратами в галузі. Надлишок виробника показаний заштрихованою площею, що лежить нижче ринкової ціни й вище кривій пропозиції для обсягу виробництва від 0 до Q.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 531 | Нарушение авторских прав