АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

КРОВОТЕЧА

Прочитайте:
  1. Гемофільна кровотеча
  2. До фельдшера ФАП звернулась мати з дівчинкою 4 років, яка впала з гойдалки. При огляді: відмічається розрив лівої великої статевої губи, сильна кровотеча. Дії фельдшера.
  3. Долікарська допомога при пораненнях і кровотечах
  4. Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
  5. Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
  6. Кровотеча з лунки видаленого зуба.
  7. Кровотеча з рота.
  8. КРОВОТЕЧА І КРОВОВТРАТА
  9. Кровотеча та основні правила її зупинки

 

Кровотеча (haemorrhagia) – вихід крові з просвіту судини або порожнини серця. Якщо кров виливається у навколишнє середовище, то говорять про зовнішню кровотечу, якщо в порожнину тіла організму – про внутрішню кровотечу. Прикладами зовнішньої кровотечі можуть бути кровохаркання (haemoptoe), кровотеча з носа (epistaxis), блювота кров’ю (haematomesis), виділення крові з калом (melena), кровотеча з матки (metrorrhagia). При внутрішній кровотечі кров може накопичуватися в порожнині перикарда (haemopericardium), плеври (haemothorax), черевній порожнині (haemoperitoпеит).

Вихід крові за межі судинного русла з накопичуванням її в тканині позначають як крововилив. Крововилив – це вид кровотечі.

Причинами кровотечі (крововиливу) можуть бути розриви, роз’їдання і підвищення і проникності стінки судини.

Кровотеча в результаті розриву стінки судини або серця – haemorrhagia per rhexin – виникає при некрозі, запаленні або склерозі стінки судини або серця. Цей вид кровотечі зустрічається, наприклад, при розриві серця внаслідок міомаляції при інфаркті міокарда (гостра ішемічна хвороба серця), розриві аорти при некрозі її середньої оболонки (медіонекроз), при запаленні середньої оболонки аорти (мезаортит) при сифілісі. Часто зустрічаються розриви аневризм серця, аорти і артерій головного мозку, легеневої артерії при васкулітах різної етіології, гіпертонічній хворобі, атеросклерозі тощо.

Кровотеча в результаті роз’їдання стінки судини – haemorrhagia per diabrosin – або арозивна кровотеча, виникає при роз’їданні стінки судини шлунковим соком у дні виразки, казеозним некрозом в стінці каверни при туберкульозі, раковою пухлиною, гнійним ексудатом при абсцесі, флегмоні. Арозивна кровотеча розвивається і при позаматковій (трубній) вагітності, коли ворсини хоріону поростають і роз’їдають стінку фаллопієвої труби та її судини.

Кровотеча у зв’язку з підвищенням проникності стінки судини (без видимого порушення її цілісності) – haemorrhagia per diapedesin – виникає з артеріол, капілярів і венул з багатьох причин. Діапедезні крововиливи зустрічаються при системних васкулітах, інфекційних та інфекційно-алергічних захворюваннях, при хворобах системи крові (гемобластози і анемії), коагулопатіях, авітамінозах, при деяких інтоксикаціях, передозуванні антикоагулянтів. Коли діапедезні крововиливи набувають системного характеру, вони стають проявом геморагічного синдрому.

Крововиливи за макроскопічною картиною розрізняють:

- крапкові – петехії і екхімози;

- синяк – площинний крововилив у шкірі та слизових оболонках;

- гематома – скупчення крові в тканині з порушенням її цілісності і утворенням порожнини;

- геморагічна інфільтрація – просякання кров’ю тканини без порушення її цілісності.

Вихід. Повне розсмоктування крові – найсприятливіший вихід кровотечі і крововиливу. Організація – заміщення вилитої крові сполучною тканиною. Інкапсуляція – розростання навколо вилитої крові сполучної тканини з формуванням капсули. Петрифікація – випадання солей кальцію у кров. Приєднання інфекції і нагноєння – несприятливий вихід.

Значення кровотечі і крововиливу визначається їх видом, тобто звідки виливається кров: з артерії, вени, капілярів; локалізацією, тобто куди виливається кров, а також кількістю втраченої крові, швидкістю крововтрати, станом організму. Розрив аорти, її аневризми призводить до швидкої втрати великої кількості крові і в більшості випадків – до смерті від загального гострого недокрів’я. Тривалі кровотечі і кровотечі, які періодично повторюються (наприклад, при виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, геморої) можуть призвести до хронічного недокрів’я. Особливо небезпечним, нерідко смертельним, є крововилив у головний мозок, наприклад, при розриві аневризми артерії мозку, геморагічний інсульт при гіпертонічній хворобі. Нерідко смертельним буває крововилив в легені при арозії судини в стінці туберкульозної каверни або в розпадаючій пухлині. У той же час масивні крововиливи в підшкірній жировій клітковині, м’язах можуть не представляти будь-якої небезпеки для життя.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 703 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)