АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Поняття про сумісність крові. Фізіологічні основи переливання крові.
Раніше для переливання використовували винятково цільну кров. Переливаючи її незначні кількості, вважали, що необхідно враховувати лише групову належність еритроцитів донора. Дійсно, в разі введення невеликої кількості плазми, яка містить а- або в-аглютиніни, вони розводяться у великій кількості плазми реципієнта і титр їх стає настільки низьким, що вже не в змозі активно аглютинувати еритроцити реципієнта. Тому стає можливим переливання будь-якої крові, а не лише одногрупної. Донорів І групи крові називали універсальними. II і III групи крові рекомендували переливати реципієнтам з цією ж групою крові, а також людям з IV групою крові, тому і людей з IV групою крові відносили до універсальних реципієнтів.
Тобто враховували лише групу крові, що переливається, а не реципієнта.
Клінічний ефект переливання крові супроводжується функціональними змінами в організмі реципієнта. Посттрансфузійні прояви виникають унаслідок впливів на ЦНС і вищу психічну діяльність. У момент внутрішньосудинного змішування крові сформовані високомолекулярні білки можуть стати подразниками для рецепторів таламо-гіпоталамічної ділянки, спричинити розвиток гальмівного стану кори великого мозку.
Переливання крові не тільки механічно поповнює об'єм крові, але й посилює компенсаторні механізми, що зумовлюють позитивний баланс між притоком лімфи до кровоносних судин і відтоком її від них.
Звичайно, не можна переливати також еритроцити резус-позитивного донора резус-негативному реципієнту. У такому разі під час першого переливання крові серйозних ускладнень не буде, оскільки до моменту появи антитіл перелиті Rh+ еритроцити з крові зникнуть. Але небезпечним буде повторне переливання несумісної крові.
Таким чином, на даний час застаріло не тільки уявлення про універсального донора, але і про універсального реципієнта.
Насправді "універсальний" реципієнт IV групи крові є універсальним донором плазми, тому що в ній немає аглютинінів. Безсумнівно, найкращим донором може бути тільки сам хворий, і якщо існує можливість заготувати аутокров перед операцією, то це варто зробити. Переливання крові іншої людини, навіть за дотримання усіх зазначених вище правил, обов'язково призведе до додаткової імунізації. Тому перед гемо трансфузією обов`язковим є проведення проби на індивідуальну сумісність.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1273 | Нарушение авторских прав
|