 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Схема рухової функції шлункаПеристальтичні скорочення починаються в кардіальній частині шлунка, поширення їх на весь шлунок регулюють блукаючі нерви. Швидкість поширення перистальтичних хвиль у людини — 1 см/с і більше, частота відповідно 3 скорочення за 1 хв. Їх значення полягає у переміщенні поверхневих шарів їжі до пілоричної частини. У пілоричній частині шлунку виникають інтенсивні систолічні скорочення, які разом із перистальтичними спричинюють перемішування їжі та перехід її до дванадцятипалої кишки. Тонічні скорочення є тривалими, вони скорочують стінки, зменшуючи порожнину шлунка за рахунок підвищення тонусу м'язів. У разі сильних місцевих подразнень у шлунку можуть виникати антиперистальтичні скорочення, які спричинюють блювання і є ознакою патологічного стану шлунка чи всього організму. Моторику стимулює - гастрин, - холецистокінін-панкреозимін, - мотилін, - серотонін, - інсулін. Зокрема, гастрин та холецистокінін-панкреозимін впливають переважно на шлунковий пейсмекер, а мотилін - на м'язи пілоричної ділянки. Ацетилхолін підвищує чутливість міоцитів шлунка до мотиліну. Гальмується моторика шлунка: - секретином, - гастроінгібуючим пептидом, - вазоінтестинальним поліпептидом, - бульбогастроном, - ентерогастроном, а також - продуктами гідролізу жирів у разі їх надходження у кров. Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 419 | Нарушение авторских прав |