Поняття про медичну інформатику
Вступ до медичної інформатики. Методи обробки медичної інформації
Поняття про медичну інформатику. Інформатизація медицини та охорони здоров'я в Україні. Форми і носії медичної інформації. Методи обробки медичної інформації. Елементи теорії ймовірності.
Поняття про медичну інформатику
Значний ріст використання комп’ютерних технологій спостерігається в медицині та охороні здоров’я. Зараз тяжко уявити собі сучасну лікарняну установу без комп’ютеризованої регістратури, аптечної сітки, бухгалтерії, робочих місць лікарів та середнього медичного персоналу. Досить часто комп’ютерні технології з’єднуються в єдину сітку, яка включає в себе не тільки інформаційні засоби, але й методи діагностики та лікування. Входить в практику обмін медичними даними між окремими поліклініками, лікарнями, університетськими центрами.
Кількість комп’ютерів, що нині працюють в сучасній охороні здоров’я, тяжко та й неможливо врахувати, так як їх ріст йде швидкими темпами. Подібна ситуація створює новий феномен – інформаційного медичного суспільства, яке здійснює свої функціональні завдання в складному багаторівневому середовищі.
Медична інформатика - це нова дисципліна, котра вивчає, створює і реалізує структури та алгоритми для удосконалення управління медичною інформацією.
Таким чином, медичну інформатику можна визначити як науку, що вивчає методи створення, обробки, зберігання, захисту, передачі та представлення даних в медицині та охороні здоров’я засобами комп’ютерної техніки на основі теорії прийняття рішень та доказової медицини.
Можна виділити декілька розділів в медичній інформатиці:
· медична інформація та медичні дані;
· системи представлення медичних даних, що базуються на комп'ютерній технології;
· апаратне забезпечення медичної інформатики;
· програмне забезпечення медичної інформатики, що включає в себе програми як загального призначення (офісні, бухгалтерські, статистичні і т.п.) так і програми власне медичного характеру (наприклад, призначені для обробки параметрів серцевої діяльності, функції нирок, моніторингу за станом пацієнта і т.і.) Окрему групу складають програми, призначені забезпечувати діяльність комп’ютера та всієї обчислювальної системи в цілому (ОС, утиліти, драйвери і т.і.);
· комунікація в медицині та охороні здоров’я;
· теорія прийняття рішень в медицині та охороні здоров’я;
· принципи доказової медицини.
Кожен із вище зазначених розділів включає в себе величезний перелік питань, в тій чи іншій мірі близьких безпосередньо до медицини, або включає в себе додаток до загальної інформатики як окремої області знань.
Медична інформація - суть фактів, явищ, процесів, ідей, наукових теорій, що подана у вигляді, зручному для використання людиною чи ЕОМ, і спрямована на зняття невизначеності в процесі управління в медицині та охороні здоров'я. Інакше, медична інформація - відомості про хворого (історія хвороби, архівний матеріал, результати аналізів, криві різних процесів, спостереження, що зберігаються в пам'яті лікаря і ін.), а також, накопичені і узагальнені медичні знання, медичний досвід (література, довідники, узагальнені знання в пам'яті лікаря).
Інформацію про спостережувані об’єкти, процеси або явища дістають при вивченні різних фізичних величин. Наприклад, стан організму можна описати системою таких параметрів, як температура тіла, тиск, дані кардіограми та ін. Деякі фізичні величини можуть набувати будь-яких значень у певному інтервалі. Їх називають неперервними, а інформацію, яку вони несуть, неперервною, або аналоговою. Неперервними величинами є, наприклад, криві зміни маси, температури, відстані тощо.
Багато величин можуть набувати не будь-яких, а лише цілком визначених цілочислових значень. Їх називають дискретними, а інформацію, яку вони містять, - дискретною. Прикладами дискретних величин є: кількість електронів у атомі, частота пульсу, кількість хворих у відділенні. Та ін.
Таким чином, незважаючи на різноманітність видів, інформація виявляється всього тільки в двох формах – неперервній та дискретній.
Існує декілька основних властивостей медичної інформації. В багатьох рисах вони повторюють властивості будь-якої іншої інформації. Але є деякі відмінні деталі.
Всю інформацію, що циркулює в лікувальних закладах поділяють на об’єктивну та суб’єктивну. Об’єктивною вважається така інформація, яка створюється шляхом реєстрації апаратними засобами під час обстеження пацієнта та діагностики захворювань. Такими дослідженнями є, наприклад, термометрія, ендоскопія, біопсія. До них відносяться також різноманітні способи отримання зображення його внутрішніх органів – рентгенографія, комп’ютерна томографія, ультразвукова діагностика. До об’єктивної інформації можна віднести статистичні показники лікувальних закладів, цифрові дані діяльності органів охорони здоров’я.
Суб’єктивною рахується така інформація, яка отримана під час аналізу сигналів безпосередньо людиною, без застосування будь-яких складних електронних приладів. Суб’єктивними даними є, наприклад, результати огляду хворого, пальпація його органів, інші дані фізіологічних досліджень.
Слід враховувати, що цей поділ на об’єктивну та суб’єктивну інформацію не завжди можна чітко розмежувати. Більше того, процес переходу даних в інформацію обов’язково супроводжується зростанням її суб’єктивного компонента. Пов’язано це з людським фактором – адже користувачем інформації є людина – медичний працівник.
Для судження про ступінь об’єктивності отриманих під час обстеження пацієнта даних вводиться поняття “золотого стандарту”.
Золотий стандарт – це медичний діагноз, встановлений максимально об’єктивним методом дослідження, тобто тим, який з найбільшою вірогідністю відображає істинний стан обстежуваного пацієнта.
Зазвичай в якості золотого стандарту виступають дані вскриття (аутопсії), за життя – біопсії, іноді коректно виконаних складних методів обстеження. Так, в якості золотого стандарту в діагностиці ішемічної хвороби серця можуть виступати дані контрастного дослідження коронарних судин – коронографії, чи в діагностиці пухлин головного мозку – дані магнітно-резонансної томографії. Із золотим стандартом порівнюється об’єктивність усіх інших використовуваних методів дослідження і таким чином визначається їх інформативність.
Розглянемо деякі властивості медичної інформації:
Достовірність медичної інформації пов’язана в першу чергу з якістю сигналу та зареєстрованими даними. Під час реєстрації біологічного сигналу від пацієнта обов’язково виникають перешкоди, чи “інформаційні“ шуми. Співвідношення між величиною сигналу та кількістю шумів визначають якість роботи реєструючої системи. Чим вищий рівень реєструючого сигналу і чим слабші сторонні шуми, тим достовірніша інформація.
Доступність медичної інформації зводиться до двох основних складових – доступність до даних та доступність до адекватних методів аналізу даних.
Доступність інформації визначається можливістю отримати медичному працівнику ту чи іншу інформацію. Деякі дані можуть мати обмежені грифи різного ступеня секретності. Доступ до них дозволений лише обмеженому контингенту медичних працівників, що спеціально визначений регламентом роботи лікувального закладу.
Під актуальністю медичної інформації розуміють ступінь її відповідності поточному моменту часу. В медичній практиці постійно слід враховувати ту обставину, що достовірна та адекватна медична інформація, наприклад, лабораторні аналізи, результати інструментального діагностичного дослідження, дані опитування хворого, втратять свою актуальність, якщо інформаційний процес розтягнути у часі.
За ступенем актуальності вся медична інформація може бути поділена на декілька груп:
§ медична інформація термінового застосування. Сюди можна віднести інформацію, що стосується відомостей про пацієнта, що знаходиться в критичному стані (наприклад, лабораторні аналізи, результати інструментальної діагностики), до цієї групи можна віднести деякі відомості про загрозливу епідеміологічну ситуацію, в режимі термінового використання інформації працюють служби швидкої допомоги, МНС, реанімації, досить часто приймальні відділення стаціонару.
§ медична інформація середньої терміновості актуальності. До цієї групи можна віднести всю мед. інформація, що стосується ведення конкретного хворого. Сюди ж відносяться обліково-статистична документація лікувального закладу, актуальна для поточного моменту, електронні та паперові архіви поточної інформації, що зберігають свою актуальність протягом декількох днів, зовнішня інформація регіонального рівня (епідеміологічні, статичні та інші відомості).
§ медична інформація довготривалого значення. До неї відносяться комп’ютерні інформаційні бази даних лікувального закладу, довготривалі – електронні та паперові архіви постійного зберігання, директивно-правова, юридична та регламентуюча документація регіонального рівня. В цьому випадку обов’язковою умовою збереження інформації є дублювання її на різноманітних магнітних та оптичних носіях чи у вигляді твердих копій.
Варто розуміти, що поділ інформації згідно актуальності умовний, і в будь-який момент одна й та сама інформація може перейти із однієї групи в іншу. Для більшої впевненості у збереженні інформації та адекватності її використання в лікувальному закладі наказом керівника повинні призначатись окремі особи із персоналу цього закладу, компетентно відповідальні за той чи інший інформаційний потік.
Накопичення великої кількості інформації в певній галузі людської діяльності призводить до серйозних проблем щодо її сприймання та перероблення.
Так, розвиток медичної науки, впровадження в практику новітніх методик діагностики і лікування, застосування сучасних електронних засобів, видання та перевидання медичної літератури сприяли в останні десятиліття значному зростанню медичної та біологічної інформації. При цьому можливості медичного персоналу щодо своєчасного, швидкого та ефективного оброблення цієї інформації, а також, інтерпретації здобутих результатів залишаються на досить примітивному рівні.
Часто лікар розгублюється в цьому потоці інформації, він не може швидко дістати відомості, потрібні в даний момент, а це негативно впливає на якість надання медичної допомоги.
Розв'язати протиріччя між скромними можливостями людини і потоком інформації, що зростає, можна за допомогою електронно-обчислювальних машин. Підхід до медичної практики як до процесу обміну інформацією між хворим і лікарем, збирання інформації про хворого й хвороби з широким застосуванням медичних електронних систем і, нарешті, аналіз здобутої інформації з використання обчислювальної техніки визначають прогрес у розвитку медицини та охорони здоров'я.
Таким чином, медична інформатика насамперед вирішує задачі інформатизації медичної діяльності, котра передбачає масове впровадження в практику роботи лікувально-профілактичних закладів, методів і засобів збирання, обробки, передавання і зберігання медичної інформації на базі засобів медичної техніки.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1989 | Нарушение авторских прав
|