Критерії діагностики захворювання
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ
Надання медичної допомоги хворим
На гастроезофагеальну рефлюксну хворобу (ГЕРХ)
Код МКХ-10:
К 21 Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба
К 21.0 Шлунково-стравохідний рефлюкс з езофагітом
К 21.9 Шлунково-стравохідний рефлюкс без езофагіту
К 22.1 Пептична виразка стравоходу
1. Сфера дії протоколу – загальнотерапевтичні, гастроентерологічні та хірургічні (при хірургічних ускладненнях) відділення усіх рівнів.
2. Умови, в яких повинна надаватись медична допомога.
Абсолютна більшість хворих повинна лікуватись та обстежуватись амбулаторно. Невелика частина хворих з ускладненнями ГЕРХ (пептичні виразки, стріктури, кровотеча), наявністю тяжкої соматичної супутньої патології, при необхідності ендоскопічного лікування ГЕРХ потребує лікування в умовах гастроентерологічного або хірургічного стаціонару (2-4 тижні).
Критерії діагностики захворювання
Клінічні ознаки:
Характерними типовими симптомами ГЕРХ є печія та відрижка кислим (регургитація).
NB! Пацієнти, в яких симптоми з”являються з частотою 2 рази на тиждень протягом 4-8 тижнів та більше, повинні розглядатись як ті, що мають ГЕРХ.
Відсутність типових симптомів не виключає діагноз ГЕРХ.
Критерії діагностики:
§ Тест з інгібітором протонової помпи (ІПП)
Попередній діагноз ГЕРХ може бути поставлений пацієнту на основі типових симптомів, після чого повинно бути призначено емпіричне лікування одним із ІПП у повній дозі. Ефективність двотижневого курсу лікування ІПП є непрямим підтвердженням діагнозу ГЕРХ. При застосувуванні нових сучасних ІПП (езомепразол, рабепразол, пантопразол), ефективність тесту можна оцінювати на 5-7 день.
§ Ендоскопічне підтверждення езофагіту
§ Позитивні результати 24-годинного стравохідного рН-моніторингу (при неерозивній ГЕРХ)
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 411 | Нарушение авторских прав
|