АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Особисті (громадянські) права і свободи людини в Україні

Прочитайте:
  1. I. Права медицинской организации
  2. II. Права медицинского работника
  3. III. Обов'язки і права медико-соціальних експертних комісій
  4. V1: ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ
  5. V1: ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ МЕДИЦИНСКИХ РАБОТНИКОВ
  6. V1: ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ПАЦИЕНТОВ
  7. V1: ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ПАЦИЕНТОВ
  8. Адаптаційний синдром – це комплекс реакцій адаптації людини у відповідь на значні за силою і тривалістю несприятливі впливи (стресори).
  9. АНАТОМІЯ ЛЮДИНИ
  10. Б) экссудативный плеврит справа.

Особисті (громадянські) права і свободи людини – це закріплені правом можливості фізич­ного існування і ду­ховного розвитку людини.

Особистими правами володіють всі проживаючі на те­риторії України індивіди незалежно від свого правового стану (громадяни України, іноземні громадяни і піддані, апатриди).

Конституція України містить такий перелік особистих (громадянських) прав людини:

Ø право на вільний розвиток особистості. Кожна людина має право сама визначати свою долю, ставити пе­ред собою визначені нею самою цілі, обирати засоби для досягнення цих цілей. Але при цьому вона не повинна порушувати прав інших людей;

Ø право на життя. Конституція України закріплює право на життя за допомогою заборони свавільного (незаконного) позбавлення життя. Верховна Рада України скасувала кримінальне по­карання у вигляді смертної кари. Ніхто не може бути позбавлений життя навіть за рішен­ням дер­жавного органу. Другий важливий компонент за­кріплення права на життя – право людини на са­мозахист від протиправних посягань на життя і здоров'я;

Ø право на повагу людської гідності. Це особисте право теж забезпечується встановленням за­борон на про­типравні дії, що посягають на людську гідність: катуван­ня, жорстоке, нелюдське чи таке, що принижує гідність, по­водження або покарання, примусові медичні або наукові до­слі­дження на людині;

Ø право на свободу і особисту недоторканність. Сутність права на свободу полягає в тому, що в Україні заборонені будь-які форми особистої залежності, а саме – рабство і подібні до нього інститути (боргова кабала тощо). Недоторканність особи є важливою гарантією свободи людини, насамперед свободи від свавільних дій посадових осіб держави. Відповідно до Конституції Укра­їни ніхто не може бути заарештованим чи триматися під вартою інак­ше як за рішенням суду. У разі нагальної потреби запобіг­ти злочину або його припинити правоохоронні органи мо­жуть за­стосувати тримання особи під вартою як тимчасо­вий запобіжний захід. Обґрунтованість цього тимчасового запобіжного заходу протягом сімдесяти двох годин має бути перевірена судом;

Ø недоторканність житла. Житло – є продовжен­ням людської особистості, важлива гаран­тія її свободи і недоторканності. Конституція України зазначає, що проникнення до житла, проведення в ньому огляду або обшуку можуть здійснюватися тільки за рішенням суду. Винятки з цього правила допускаються тільки для поря­тунку життя людей і майна (наприклад, у разі пожежі, стихійного лиха), а також з метою пе­реслідування осіб, підозрюваних у скоєнні злочину;

Ø таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфної та іншої кореспонденції. Ця норма Консти­туції України теж є однією з гарантій свободи особи. Ви­нятки (тобто ознайом­лення з кореспонденцією посадових осіб держави) можуть бути встановлені тільки судом з метою запобігти злочину чи встановити істину під час роз­слідування кримінальної справи, якщо іншими засо­бами одержати інформацію неможливо;

Ø невтручання в особисте і сімейне життя. Таємниця особистого і сімейного життя – ще одна грань свободи особи. Конституція України забороняє збирання, збереження, викорис­тання і поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначе­них законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини;

Ø свобода пересування, вільний вибір місця проживан­ня, право на вільний в'їзд в Україну і виїзд з України. Це особисте право поширюється тільки на осіб, що пере­бувають в Україні на за­конних підставах. Іноземний гро­мадянин чи підданий, що порушує закони України, може бути ви­сланий за межі України. Такій особі може бути відмовлено в дозволі на в'їзд до України. У той же час громадянин України не може бути позбавлений права в будь-який час повернутися до України, не може бути ви­сланий за межі України;

Ø право на свободу думки і слова, на вільне висло­влювання своїх поглядів і переконань. Сво­бода думки в принципі не може бути нічим обмежена – адже кон­тролювати і регулювати людське мислення неможливо. Свобода ж слова і друку в Україні, як і в будь-якій ін­шій демокра­тичній країні, має певні межі;

Ø свобода світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідати будь-яку ре­лігію або не спові­дати ніякої (бути атеїстом), правити релігійні культи і ритуальні обряди, здій­снювати релігійну діяльність.

 


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 591 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)