АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вазопатія (ангіопатія)

Вазопатія це геморагічний діатез, зумовлений функціональною і морфологіч-ною неповноцінністю судинної стінки, що має наслідком появу шкірної форми кро-воточивості. Виділяють вроджену та набуту форми цієї патології.

Прикладом вродженої вазопатії є хвороба Рандю-Ослера (геморагічна телеан-гіоектазія). Причиною спадкових форм вазопатії є спадкове порушення розвитку сполучної тканини, в т.ч. субендотелію судин. Основна характеристика - вогнищеве стоншення судин, розширення просвіту мікросудин, мало колагенових волокон в субендотелії, судини легкоранимі, слабка адгезія і агрегація тромбоцитів через дефі-цит колагенових волокон. Клінічно дана патологія проявляється носовими, легене-во-бронхіальними та шлунково-кишковими кровотечами (бувають смертельними).

Набута вазопатія характеризується патологією судин, як наслідок того чи іншого захворювання:

- ідіопатична ангіопатія (вазопатія) - характерна для саркоми Капоші (етіологія невідома);

- застійна вазопатія - характерна для дерматиту Клотца. Її причиною є хронічна серцева недостатність, локальна венозна недостатність;

- скорбут (кровоточивість спричинена дефіцитом вітаміну С);

- хвороба Шенляйн-Геноха (судини пошкоджуються імунними комплексами);

- неврогенна.

Найхарактернішими клінічними ознаками є шкірні форми кровоточивості, а тому найчастіше ці хворі спочатку звертаються до дерматологів.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1359 | Нарушение авторских прав