 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
Запліднення.Заплідненням називають злиття двох гамет – сперматозоїда та яйцеклітини – з утворення однієї клітини – зиготи. У більшості тварин, які мешкають у воді, гамети виділяються назовні і запліднення відбувається у воді. Таке запліднення називається зовнішнім. У наземних тварин, при відсутності води, запліднення внутрішнє. Сперматозоїди вводяться безпосередньо в статеві шляхи самки. При зовнішньому заплідненні відбуваються складні процеси, які забезпечують зустріч сперматозоїда і яйця. У риб, наприклад, відбувається нерест – складна шлюбна поведінка, яка забезпечує готовність гамет до запліднення. Самці виливають рідину із сперматозоїдами на ікру, що відклала самка. Яйця, в свою чергу, виділяють спеціальні речовини, які склеюють сперматозоїди, утримуючи їх біля себе. Крім того, ці речовини активізують їх і забезпечують проникнення сперматозоїдів у яйце. У вищих тварин та людини запліднення внутрішнє. Сперма надходить до піхви і проникає до матки, а звідти сперматозоїди піднімаються вгору по яйцеводах. Це відбувається протягом 5-ти хвилин. Спермії зберігають життєздатність у статевих шляхах жінки 24 – 72 години, але найбільш здатні до запліднення на протязі 12 – 24 годин. Запліднення може відбутися лише тоді, коли сперматозоїди деякий час (близько кількох годин) пробудуть у статевих шляхах. За цей час змінюється властивість мембрани акросоми і вона тепер здатна швидко розриватися.
Запліднення у людини відбувається у верхній третині фалопієвої труби. Сперматозоїд наближається до овоциту, його зовнішня мембрана, що оточує акросому, розривається і вивільняє ферменти – гіалуронидазу та протеазу. Ці ферменти розчиняють оболонку овоцита. Надалі внутрішня мембрана акросоми вивертається і проштовхує сперматозоїд разом із джгутиком в яйце. У інших ссавців джгутик залишається ззовні. Після проникнення сперматозоїду в овоцит стінка останнього ущільнюються і тепер інші сперматозоїди вже нездатні її подалати. В таких випадках кажуть про моноспермію. В інших варіантах запліднення у яйцеклітину проникають багато сперматозоїдів і тоді кажуть про поліспермію. Проникнення сперматозоїду в овоцит стимулює 2-й мейотичний поділ. Хвіст сперматозоїду руйнується, а ядра обох гамет перетворюються в пронуклеуси. Потім ці пронуклеуси зближуються, їх мембрани також руйнуються і хромосоми прикріплюються до веретена поділу. Кожні вже з 46 хромосом подвоюються і шикуються на екваторі веретена як при метафазі. Цей етап злиття ядер гамет називають каріогамією, де відновлюється диплоїдний набір хромосом. Тепер запліднене яйце називається зиготою. Зигота швидко проходить анафазу і телофазу, утворюючи дві дочірні клітини. Починається ембріогенез, тобто ембріональний розвиток організму. Партеногенез. У організмів, які за різними причинами мають досить великі втрати в популяціях, спостерігається розвиток яйцеклітини без запліднення. Такий спосіб розмноження називається незайманим розмноженням або пертеногенезом (від гр. parthenos – незаймана дівчина + генез(ис) – розвиток). У рослин явище пертеногенезу носить назву апоміксису (від гр. apo – вдалені + mixis – змішення). Деякі квіткові рослини, наприклад, з родини складноцвітих – кульбаба, утворює насінні саме таким способом. Її жовті квітки у кошику не запилюються, а насіння розвивається без запліднення. Апоміксис відомий також і у водоростей та грибів. У тварин партеногенез поширений у безхребетних – червів та членистоногих. Особливо показним є розмноження у бджіл. Так самка запліднюється самцями лише один раз, а потім відкладає яйця запліднені і незапліднені. Із запліднених яєць розвиваються робочі бджоли, а при спеціальному годування – матка. Із незапліднених яєць шляхом партеногенезу розвиваються самці – трутні. Пертеногенез можна визвати штучно в експерименті. Дія різних чинників – кислот, лугів, температури, електричного струму тощо – викликає розвиток яйцеклітини без запліднення.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 541 | Нарушение авторских прав |
Рис. 70. Запліднення яйця: 1 – яйце, що оточене сперматозоїдами; 2 – 3 – проникнення одного сперматозоїду в яйце; 4 -5 – утворення оболонки (смужка чорного кольору), яка запобігає поліспермії.