До групи високого ризику внутрішньоутробного інфікування слід зараховувати жінок з такими факторами ризику:
· вік вагітної та її чоловіка (партнера) 35 та більше років, наявність професійних шкідливих факторів та звичок;
· генетична схильність до захворювань;
· дані соматичного анамнезу (наявність хронічних запальних процесів органів системи сечовиділення, дихальної системи та інших екстрагенітальних захворювань);
· ранній початок статевого життя, часта зміна статевих партнерів;
· запальні захворювання матки, придатків матки, кольпіти в анамнезі;
· тривала внутрішньоматкова контрацепція;
· неодноразове штучне переривання вагітності;
· штучне переривання вагітності з ускладненим післяабортним періодом;
· самовільне переривання вагітності у різні терміни, вагітність без прогресування;
· вади розвитку та антенатальна загибель плода;
· ускладнений перебіг післяпологового періоду у минулих пологах;
· плацентарна недостатність, хронічний дістрес та (або) синдром затримки розвитку плода (СЗРП);
· несвоєчасне вилиття навколоплідних вод, аномалії пологової діяльності та відділення посліду, виражений травматизм м’яких тканин пологових шляхів;
· кольпіти та бактеріальний вагіноз, діагностовані під час вагітності;
· хірургічна корекція істміко-цервікальної недостатності під час цієї вагітності;
· багатоводдя, маловоддя або плацентарна недостатність (ПН).
Звертають увагу також на захворювання новонародженого (везикульоз, кон’юнктивіт, пневмонія, синдром дихальних розладів, запальні захворювання головного мозку, гіпотрофія, тимо- та гепатоспленомегалія, сепсис та ін.), наявність у сім’ї дітей-інвалідів з дитинства, з дитячим церебральним паралічем (ДЦП) або іншими захворюваннями центральної нервової системи різного ступеня тяжкості, з затримкою розвитку.