АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рівень ІІ

4. Який з йонів при електрофорезі потрібно вводити з аноду:

а) Са²⁺; б) СІ^-; в) К⁺; г) SO₄^2-.

5. Вказати форменні елементи крові, які мають найвищу електрофоретичну рухливість:

а) лейкоцити; б) еритроцити; в) лімфоцити; г) гранулоцити.

Рівень ІІІ

6. Вказати вірне твердження щодо швидкості руху частино дисперсної фази під час електрофорезу:

а) швидкість пропорційна величині їх заряду;

б) швидкість пропорційна величині їх електрокінетичного потенціалу;

в) швидкість пропорційна величині заряду їх гранули;;

г) швидкість пропорційна величині заряду їх ядра

7. Визначити величину дзета – потенціалу (мВ) золю коларголу, якщо під час електрофорезу впродовж 4 хв при градієнті потенціалу Е/l = 15 В/м межа золю перемістилась на 1,2 см. Діелектрична проникність середовища – 81, діелектрична проникність вакууму – 8,85 ∙10^-12Ф/м, в’язкість середовища – 1,1∙10^-3Па∙с

Позааудиторна самостійна робота № 15

Тема: Аерозолі: методи одержання, властивості, руйнування.

Застосування аерозолів у клінічній практиці. Токсична дія деяких

Аерозолів.

План

1. Поняття про аерозолі, їх класифікація. Способи одержання аерозолів.

2. Оптичні, молекулярно – кінетичні та електричні властивості аерозолів.

3. Коагуляція аерозолів та методи їх руйнування.

4. Значення аерозолів.

Час виконання: 2 години

Мета роботи: ознайомитися із методами одержання аерозолів, їх оптичними, молекулярно – кінетичними та електричними властивостями, корисною та шкідливою дією.

Аерозолями називають дисперсні системи, які складаються з газоподібного дисперсійного середовища і твердої або рідкої дисперсної фази, інакше кажучи, це суспензія твердих або рідких час­тинок у газі.

Аерозолі класифікують за агрегатним станом дисперсної фази. Якщо це рідина, то їх називають "туманами", якщо тверді частинки, то залежно від ступеня дисперсності - "димами" або "пилом".

Дисперсність аерозолів значно нижча за ліозолі і знаходиться у межах 10⁷ - 10⁴ м-¹, а форма частинок залежить від агрегатного стану речовини дисперсної фази. У туману краплинки рідини кулясті, у диму форма частинок може бути найрізноманітнішою: голчастою, пластин­частою, зіркоподібною тощо.

За дисперсністю аерозолі з твердою дисперсною фазою поділя­ють на дими з частинками розміром 10^-9-10^{-5 м і на пили, розмір час­тинок яких більший за 10-5}м. Тумани, як правило, мають досить великі краплини розміром до 10 ^-5м.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 560 | Нарушение авторских прав