Коагуляція аерозолів та методи їх руйнування
Аерозолі належать до нестійких дисперсних систем. Вони не мають факторів стабілізації, характерних для ліозолів. Тому, володіючи за високої дисперсності достатньою седиментаційною стійкістю, аерозолі є агрегативно нестійкими системами. Цим і пояснюється відносно невелика тривалість "життя" будь-якого аерозолю.
Внаслідок інтенсивного броунівського руху в системах з газовим дисперсійним середовищем, коагуляція аерозолів відбувається значно швидше, ніж ліозолів. На її швидкість впливає також полідисперсність аерозолів, форма частинок та наявність на них протилежних за знаком зарядів (біполярність).
На практиці аерозолі руйнують кількома основними методами: зміною швидкості та напрямку потоку аерозолю, дією ультразвуку, фільтрацією та дією електричного поля.
Виділення дисперсної фази з аерозолю шляхом зміни швидкості та напрямку його руху проводять у спеціальних апаратах - циклонах - циліндричних резервуарах з конічним днищем (мал. 9).
При пропусканні потоку аерозолю крізь циклон у ньому виникають великі відцентрові сили, що примушують тверді частинки втрачати швидкість і
Мал. 9 Мал. 10
осідати на дно апарата. За допомогою циклона вдається осадити частинки з розміром більшим за 1 ∙ 10-6 м.
Ультразвуковий метод використовують в основному для руйнування туманів, наприклад сульфатнокислого. Процес коагуляції відбувається дуже швидко, впродовж кількох секунд. Метод малоефективний для руйнування дуже розбавлених аерозолів.
Тонке очищення газів від аерозольних частинок досягається фільтруванням. З цією метою широко застосовують паперові, азбестові та тканинні фільтри. Дуже дрібні частинки відокремлюють від газової фази за допомогою фільтрів з поруватих керамічних матеріалів.
Аерозолі можна зруйнувати також дією електричного поля високої напруги (до 50000 В), у якому відбувається йонізація молекул дисперсійного середовища (газу). З цією метою на практиці використовують електрофільтри (мал. 10.).
Під час пропускання крізь них аерозолю, частинки дисперсної фази адсорбують йони газу, набувають заряду і під дією електричного поля осідають на протилежно зарядженому електроді.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 454 | Нарушение авторских прав
|