АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Рівень ІІ. 4. Аерозолі належать до дисперсних систем, які характеризуються такими властивостями:

4. Аерозолі належать до дисперсних систем, які характеризуються такими властивостями:

а) належать до вільнодисперсних систем;

б) дисперсійним середовищем є газ;

в) розмір частинок дисперсної фази менше як 10^-9м;

г) містять тверду або рідку дисперсну фазу.

5. Встановити відповідність між процесом та його суттю:

1) термофорез а) зменшення дисперсності аерозолю внаслідок укрупнення

частинок дисперсної фази;

2) фотофорез б) осідання частинок аерозолю на холодній поверхні

внаслідок термофорезу;

3) термопреципітація в) осідання частинок дисперсної фази внаслідок дії сили

тяжіння;

4) коагуляція г) рух частинок аерозолю при односторонньому

освітленні;

д) напрямлене переміщення частинок аерозолю у

напрямку ділянки нижчої температури.

6. Встановити відповідність між типом аерозолів та їх характеристикою:

1) туман а) розмір частинок > 10^-5м, дисперсна фаза тверда;

2) дим б) розмір частинок 10^-9 - 10^-5м, дисперсна фаза тверда;

3) пил в) розмір частинок < 10^-5м, дисперсна фаза тверда

г) розмір частинок > 10^-5м, дисперсна фаза рідка

Рівень ІІІ

8. Обчислити середній радіус частинок диму (м), якщо дисперсність цього аерозолю дорівнює 6 ∙10⁶ м^-1:

а) 6 ∙10 ^-6; б) 8,3 ∙10 ^-8; в) 1,67 ∙10 ^-7; г) 3 ∙10 ^-6.

Позааудиторна самостійна робота № 16

Тема: Просторова будова органічних сполук

План

1. Будова атома Карбону та основні характеристики ковалентного зв’язку.

2. Просторова будова молекул вуглеводнів.

3. Просторова будова молекул деяких оксигеновмісних органічних сполук.

Час виконання: 2 години

Мета роботи: систематизувати знання про просторову будову органічних сполук.

Здатність атомів Карбону сполучатися між собою у довгі ланцюги можна пояснити таким чином. Карбон розташований у другому періоді періодичної системи хімічних елементів, радіус його атома порівняно невеликий. В хімічних реакціях атому Карбону важко повністю віддати 4 валентні електрони або приєднати стільки ж електронів від інших атомів до утворення октету. Цим можна пояснити те, що Карбон легко утворює ковалентні зв’язки. Саме тому для органічних сполук є характерним переважно ковалентний зв’язок.

В 1874 році голландський вчений Я. Вант – Гофф висунув ідею про просторову (стереохімічну) будову органічних сполук. Найпростішим прикладом, який відображає таку будову, може служити молекула метану.

В атома Карбону 6 електронів, які у звичайному стані розташовані слідуючим чином (мал. 11а).В такому стані він виявляє валентність, яка дорівнює двом. В дійсності, фізичними та хімічними методами було доведено, що в молекулі метану Карбон чотиривалентний. Це можна пояснити тим, що його атом переходить у збуджений стан (1 електрон з орбіта лі 2s переходить на вакантну 2р – орбіталь (мал. 11б):

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 550 | Нарушение авторских прав