ІІ рівень. 4. Який зв’язок належить до ковалентних:
4. Який зв’язок належить до ковалентних:
а)дисульфідний; в)дипольний;
б)водневий; г)йонний.
5.Поліпептидний зв’язок утворюється між С = О та NH – групами, які віддалені одна від одної на:
а)3,6 амінокислотних залишки; в)3 амінокислотних залишки;
б)2 амінокислотних залишки; г) 6 амінокислотних залишки.
ІІІ рівень
6.Скласти формулу тетрапептиду, який побудований із залишків аланіну.
Позааудиторна самостійна робота № 23
Тема: Структура вуглеводів
План
1.Класифікація вуглеводів.
2.Розгляд структури моносахаридів на прикладі гексоз.
3.Структура олігосахаридів.
4.Структура полісахаридів.
Час виконання: 1 година
Мета роботи: систематизувати знання про структуру вуглеводів.
Вуглеводи – біоорганічні сполуки, що за своєю хімічною будовою є альдегідо – та кетопохідними багатоатомних спиртів, або поліоксіальдегідами та поліоксикетонами.
Вуглеводи, що відповідають зазначеним хімічним структурам і не підлягають гідролізу (тобто розщепленню водою на більш прості сполуки), є простими вуглеводами, або моносахаридами. Вуглеводи, що гідролізуються до моносахаридів, мають назву складних вуглеводів – олігосахаридів та полісахаридів.
Залежно від кількості атомів Карбону, моносахариди поділяються на тріози, тетрози, пентози, гексози, гептози і т. і. Найбільш поширеними в тваринних організмах є гексози і пентози.
Гексози поділяються на альдогексози, до яких належать D - глюкоза та її ізомери галактоза, D - маноза, D - фукоза і кетогексози, представником яких є D - фруктоза.
Найбільш поширеними серед пентоз є рибоза С5Н10О5:

і дезоксирибоза С5Н10О4:

В загальному класифікацію вуглеводів за їх структурою можна зобразити у вигляді схеми:

За молекулярною формулою глюкози можна скласти слідуючу структурну формулу:

Для глюкози структурним ізомером є фруктоза:

Проте, при вивченні властивостей глюкози було виявлено такі властивості, які не узгоджуються з її будовою. Таким чином встановлено перетворення її лінійної молекули в циклічну. Циклічна формула показує не тільки порядок сполучення атомів, але й їх просторове розміщення. Одні атоми або групи атомів розміщені над площиною кільця, інші – під площиною. Над і під площиною кільця спостерігається чергування Н - і ОН – груп, тобто, можливі дві циклічні форми:

- і - форми глюкози переходять одна в одну через альдегідну форму

До олігосахаридів належать вуглеводи, при гідролізі яких утворюються від 2 до 8 молекул моносахаридів. Найбільше практичне значення мають дисахариди – сахароза С12Н22О11 та її ізомери – мальтоза та лактоза.
Молекула сахарози складається із залишків - глюкози і - фруктози:

Молекула мальтози складається із залишків -глюкози.
При гідролізі лактоза розщеплюється на - глюкозу і галактозу.

мальтоза лактоза сахароза
Мал. 28. Найважливіші дисахариди – мальтоза, лактоза і сахароза
Найважливішими гомополісахаридами, які складаються із залишків глюкози є крохмаль, глікоген і целюлоза. Їх склад можна виразити за допомогою формули (С6H10O5)n.

Крохмаль складається із залишків - глюкози, а целюлоза із залишків - глюкози. Крім того, молекули крохмалю відрізняються не тільки числом структурних ланок, а й структурою: одні з них мають лінійну структуру і молекулярну масу в декілька сот тисяч – це амілоза; інші – розгалужену з молекулярною масою в декілька мільйонів - це амілопектин. В крохмалі частка амілози складає 10 – 20%, амілопектину – 80 – 90%.

Мал. 29. Будова амілози (а), амілопектину (б) і глікогену (в).
Целюлоза має таку ж формулу, як і крохмаль, але відрізняється від нього більшою молекулярною масою, яка досягає декілька мільйонів. Відмінність полягає ще й у тому, що молекули целюлози мають лише лінійну структуру:

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 553 | Нарушение авторских прав
|