АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Будова і функції лейкоцитів. Імунітет та імунна система

Прочитайте:
  1. II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
  2. II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
  3. IV. Система изложения
  4. IX. Дыхательная система
  5. IX. Система HLA
  6. Автономна нервова система
  7. АНАСТОМОЗИ МІЖ ВЕНОЗНИМИ СИСТЕМАМИ
  8. Анатомічна будова зубів різцевої групи верхньої і нижньої щелепи.
  9. Анатомічна будова кістки
  10. Анатомія та функції сечовивідних шляхів

Лейкоцити (від грец. leukos - білий, kytos - клітина) - безбарвні ядерні клітини крові, які виконують захисні функції, забезпечуючи імунні реакції організму. Лейкоцити, або білі кров’яні тільця, здатні до активного амебоїдного руху. В 1 мм3 крові нараховується 6 – 8 тисяч лейкоцитів. Найменше лейкоцитів уранці, найбільше опівдні. Зменшення кількості до 500 в 1 мм3 веде до смерті.

Лейкоцити, у цитоплазмі яких при забарвленні виявляється зернистість, називаються гранулоцитами, або зернистими, а ті, у яких такої зернистості немає - агранулоцитами, або незернистими. Гранулоцити залежно від забарвлення зерен їх цитоплазми, величини та характеру зернистості поділяються на: 1) нейтрофіли (60 – 70%) — забарвлюються нейтральними фарбами у фіолетовий колір, мають дрібну зернистість, здатні до амебоїдного руху, проходять крізь стінки капілярів між клітинами ендотелію і фагоцитують хвороботворних бактерій; відіграють первинну роль в опірності організму до гострих інфекційних захворювань; 2) еозинофіли (2 – 4%) — мають велику зернистість, забарвлюються в червоний колір кислими фарбами (еозином), відіграють важливу роль при алергічних станах організму (підвищеній чутливості до будь-якої речовини) та у разі глистової інвазії; 3) базофіли (0,2 – 0,5%) — мають велику зернистість, забарвлюються лужними фарбами у синій колір (азуром), містять гепарин, тобто речовину, яка запобігає зсіданню крові.

Серед агранулоцитів розрізняють: 1) моноцити (5 – 8%) — найбільші лейкоцити, округлої форми з бобоподібним або підковоподібним ядром, здатні до фагоцитозу. Моноцити часто збільшуються і стають макрофагами, які швидко рухаються і поглинають 100 і більше бактерій, відіграють роль в опірності організму до хронічних інфекційних хвороб; 2) лімфоцити (20 – 30%) — найменші лейкоцити, мають кругле велике ядро, яке заповнює майже всю цитоплазму. Лімфоцити можуть перетворюватись в моноцити, макрофаги, беруть участь в утворенні антитіл. Живуть 20 і більше років. Вони формують специфічний імунітет і здійснюють функцію імунного нагляду.

У новонароджених дітей лейкоцитів більше ніж у дорослих — 20 тис. в 1 мм3, у першу добу життя кількість їх збільшується до 30 тис., а з другої доби кількість зменшується до 12 тис. У 13 – 15 років кількість лейкоцитів така, як у дорослої людини. Визначення кількості окремих видів лейкоцитів у крові широко використовують у комплексі додаткових методів розпізнавання хвороб, при вивченні динаміки патологічних процесів тощо. При цьому велике значення надають змінам співвідношення окремих форм лейкоцитів (табл.5).

Таблиця 5.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1138 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)