АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Смаковий аналізатор: будова, функції

Прочитайте:
  1. II. Завдання і функції спеціального будинку-інтернату
  2. II. Завдання та функції відділення і порядок надання соціальних послуг
  3. Анатомія та функції сечовивідних шляхів
  4. Будова і життєві функції клітини
  5. Будова і життєві функції клітини
  6. Будова і основні функції спинного мозку.
  7. Будова і функції Варолієвого моста
  8. Будова і функції довгастого мозку
  9. Будова і функції ендокринних залоз
  10. Будова і функції ендокринних залоз

Сприймання смакових властивостей речовин, що потрапляють у порожнину рота, виконує смаковий аналізатор.

Він складається з периферичного (смакові рецептори), провідникового (периферичний язикоглотковий нерв, довгастий мозок, гіпоталамус, таламус) і центрального (у скроневій частці кори головного мозку) відділів.

Рис.79. Схема будови смакового сосочка: 1 - смакові цибулини; 2 - нервові волокна; 3 - слизові залози.
Смакові рецептори є хеморецепторами. Скупчення смакових рецепторів містяться у смакових цибулинах, що розміщені у виростах слизової оболонки язика — смакових сосочках (рис.79).

Смакові цибулини розташовані на язиці нерівномірно: чутливіші до солодких речовин - на кінчику, до кислих - по краях, до гірких - на корені, а до солоних - на кінчику й по краях.

Смакові цибулини є не тільки на певних ділянках язику, але й на стінках глотки і м’якого піднебіння, іноді на губах. Осідання частинок їжі на смакові рецептори викликає їх збудження.

У порожнині рота, крім смакових рецепторів, є ще й інші — дотику, терморецептори, їх подразнення посилює смакові відчуття.

Збудниками смакових рецепторів є хімічні речовини, що знаходяться в розчиненому стані. Природним розчинником у ротовій порожнині є слина. Збудливість смакових рецепторів значною мірою залежить від температури. Найсприятливішою для цього є температура 10 – 35ºС. Холодна і гаряча їжа знижує смакові відчуття.

На формування смакових відчуттів впливають зір та нюх. Страви, що неприємно пахнуть, ніколи не здадуться смачними. Це зумовлено тим, що центри смаку і нюху у гіпоталамусі розміщені майже поруч. Їхні нейрони тісно взаємопов‘язані і легко обмінюються інформацією один з одним. Так само пов‘язані між собою смаковий і зоровий центри.

Коли людина щодня їсть одну й ту саму їжу, вона з часом стає їй несмачною, бо смакові рецептори звикають (адаптуються) до одноманітних подразників. Підвищують активність і збудливість смакових рецепторів різні спеції і приправи.

Смакові цибулини мають найкоротший вік серед інших рецепторів. Час їхнього існування усього 240 годин, після чого вони гинуть і замінюються на нові.

У новонародженої дитини орган смаку, порівняно з іншими органами чуття, розвинений найкраще. Так, на подразнення солодким, новонароджена дитина реагує смоктанням і ковтанням, на кисле, солоне, гірке — скороченням мімічних м’язів. Після народження дитини орган смаку продовжує розвиватись, головним чином, у напрямку точнішого розрізнення смаків.

 

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 838 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.002 сек.)