АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Репаративна регенерація

Репаративна регенерація – це заміщення дефекту органа при різноманітних па-тологічних процесах. В її основі лежать ті ж механізми, які притаманні фізіологічній регенерації, причому репарація пошкодження в кожному із органів відбувається тим самим шляхом, що й в умовах фізіологічного відновлення, тільки більш інтенсивно. Внутрішньоклітинна регенерація стає основною формою відновлення структури дистрофічно змінених клітин, клітинна і внутрішньоклітинна – при їх некрозі.

Кінцевий результат репаративної регенерації виражається у реституції або суб-ституції. Реституція (повна регенерація ) характеризується заміщенням дефекту тка-нини ідентичною до загиблої. Вона властива тим органам і тканинам, де регенерація відбувається виключно у вигляді клітинної форми (кістковий мозок, епідерміс, епітелій слизових).

Субституція (неповна регенерація) характерна для органів, у яких загоєння відбу-вається переважно або виключно шляхом внутрішньоклітинної репарації (серце, ЦНС). У міокарді вогнища некрозу заміщуються сполучною тканиною, в головному мозку загиблі нейрони – гліальними рубцями. Відновлення функції забезпечується збільшенням ядерних і цитоплазматичних ультраструктур у збережених клітинах, які гіпертрофуються. Варіантом неповної регенерації є “регенерація на віддалі”. Як приклад її можна навести якісну перебудову різних відділів травного тракту, яка компенсує зниження зовнішньосекреторної функції голівки підшлункової залози, або перебудову другої півкулі головного мозку при ураженні першої.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 682 | Нарушение авторских прав