Поняття про альтерацію та дистрофію: етіологія, патогенез, класифікація.
≪ Альтерація ≫ або ≪ пошкодження ≫ (від лат. alteratio —зміна) – цезміни структури клітин, міжклітинної речовини, тканин та органів, які супроводжуються зниженням рівня їх життєдіяльності або її припиненням. До групи пошкоджень включені такі загально-патологічні процеси, як дистрофії, апоптоз, некроз, а також атрофія.
Дистрофія (від грец. dys - порушення і tropho - живити) - це кількісні та якісні структурні зміни в клітинах і/або міжклітинній речовині органів і тканин, зумовлені порушенням обмінних процесів. При дистрофіях в результаті порушення трофіки в клітинах або в міжклітинній речовині накопичуються різноманітні продукти обміну (білки, жири, вуглеводи, мінерали, вода).
Етіологія дистрофії:
1. Різноманітні чинники, які пошкоджують ауторегуляцію клітини, серед них: токсичні речовини, фізичні та хімічні агенти, ферментопатії (ензимопатії), віруси.
2. Порушення функції енергетичних і транспортних систем: гіпоглікемія, гіпоксія.
3. Порушення ендокринної та нервової регуляції.
Патогенез (механізм розвитку) дистрофій:
Інфільтрація — надмірне проникнення продуктів обміну з крові та лімфи в клітини або міжклітинну речовину та їх нагромадження (в печінці, нирках, аорті).
Декомпозиція (фанероз) — розпад структур клітин, міжклітинної речовини. Пошкоджені клітини не можуть метаболізувати поживні речовини, які надходять з крові і тому накопичують їх (жирова дистрофія кардіоміоцитів при дифтерії).
Трансформація — перехід однієї речовини в іншу (вуглеводи перетворюються у жир при цукровому діабеті).
Спотворений синтез — це синтез у клітинах або в тканинах речовин, які не зустрічаються у них в нормі (синтез аномального білка амілоїду в клітині та в міжклітинній речовині, синтез глікогену в епітелії канальців нефрону при цукровому діабеті).
IV. За поширеністю процесу: 1) загальні; 2) місцеві.
Паренхіматозні дистрофії — це структурні зміни у високоспеціалізованих у функціональному відношенні клітинах, пов’язані з порушенням обміну речовин. Залежно від порушень того чи іншого виду обміну паренхіматозні дистрофії поділяють на білкові (диспротеїнози), жирові (ліпідози) і вуглеводні.
Стромально - судинні (мезенхімальні) дистрофії - це структурні прояви порушень обміну речовин у сполучній тканині, тобто у стромі органів і стінках судин.
Змішані дистрофії - це кількісні та якісні структурні зміни, зумовлені порушенням обмінних процесів, які виявляються водночас у паренхімі, стромі і стінках судин органів і тканин. У клітинах і міжклітинній речовині накопичуються різні продукти обміну складних білків.