АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Методика організації навчального процесу на практичному занятті

5.1. Підготовчий етап – 30 хв.

Серед усіх захворювань людини більш ніж 50% мають інфекційну природу. Інфекція характеризується виникненням запалення на присутність мікроорганізмів або інвазію мікроорганізмами тканин. На долю антибактеріальних лікарських засобів припадає 20% від усіх медикаментів, які використовуються в сучасній медицині для лікування і профілактика захворювань. Найбільш важливе значення серед них мають антибіотики.

Антимікробна терапія може бути етіотропною і емпіричною. Епіотропна терапія є найбільш раціональною – це цілеспрямоване застосування антибактеріальних препаратів проти встановленого збудника інфекційного процесу. Емпірична терапія – застосування антибактеріальних препаратів до одержання відомостей про збудника захворювання і його чутливості до того чи іншого препарату. Емпіричну терапію проводять з урахуванням найбільш вірогідних збудників даної інфекції і найбільш вірогідної їх чутливості до антибактеріальних лікарських засобів.

Основні правила раціональної антибактеріальної терапії

1. Антибактеріальна терапія вважається раціональною, якщо вона етіотропна, а це передбачає такі етапи:

а) виділення збуднику;

б) визначення кількості мікробних тілець в одиниці об’єму отриманого біологічного матеріалу;

в) визначення чутливості збудника до спектру антимікробних засобів.

2. Необхідно забезпечити введення препарату в тому дозовому режимі, який дає змогу створити постійну терапевтичну концентрацію в органах і тканинах, для чого слід:

а) дотримуватись дозового режиму, зазначеного в інструкції до застосування лікарського засобу;

б) оцінити можливість взаємодії з іншими препаратами при комбінованому лікуванні.

3. При наявності вибору серед кількох препаратів перевагу надають найбільш ефективному та найменш токсичному з урахуванням:

а) віку хворого;

б) анамнезу (алергія на медикаменти);

в) наявності супутнього захворювання, яке може вилинути на фармакокінетику антибактеріального препарату;

г) періоду вагітності і годування груддю.

Ознайомити студентів з конкретними цілями та планом заняття

1. Знати основні принципи раціонального призначення антибактеріальних лікарських засобів;

2. Сучасну класифікацію антибактеріальних лікарських засобів;

3. Знати клініко-фармакологічні властивості основних груп антибактеріальних препаратів: особливості клінічної фармакокінетики, фармакодинаміки, механізм дії, антимікробний спектр, основні прояви побічної дії і методи профілактики, клінічно-значущі особливості взаємодії з іншими лікарськими засобами, вікові особливості призначення;

4. Під час курації вміти збирати лікарський анамнез, аналізувати результати клініко-лабораторних і інструментальних методів досліджень, виявляти і передбачати можливість виникнення ускладнень фармакотерапії і небажаних взаємодій між лікарськими засобами при одночасному їх призначенні;

5. Обґрунтовувати вибір препарату, його лікарську форму, дозовий режим і шлях введення конкретному хворому;

6. Вміти виписувати рецепти на антибактеріальні лікарські засоби по темі заняття.

7. Дати правильну відповідь на тестові завдання згідно бази тестів „КРОК – 2” по темі заняття.

Провести початковий контроль рівня підготовки студентів за темою: „Клініко-фармакологічна характеристика антибактеріальних лікарських засобів” з використанням тестових завдань (додаються 5 варіантів по 5 тестових завдань).

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 414 | Нарушение авторских прав