АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Періоди перебігу інфекційної хвороби

Мікроорганізми починають патогенну дію вже в воротах інфекції. Завдяки своїм ферментам та токсинам вони руйнують клітини. Якщо збудник інфекції не знищений, то з воріт інфекції він проникає в лімфатичні судини, кров і розноситься по всьому організму. Збудники і токсини деяких інфекцій можуть поширюватись з воріт інфекції і по нервових волокнах.

Інкубаційний період - час, який проходить з моменту проникнення патогенного мікроорганізму до появи перших ознак хвороби. Його тривалість - від декількох годин (ботулізм, холера) до декількох місяців (токсоплазмоз, лейшманіоз).

Під час інкубаційного періоду відбувається розмноження та вибіркове накопичення мікроорганізмів і їх токсинів в органах і тканинах. В цей час організм мобілізує захисні сили (специфічні і неспецифічні механізми захисту) на знешкодження збудника хвороби, внаслідок чого захворювання може не виникнути. У випадку, коли захисні сили не здатні нейтралізувати збудника, розвивається захворювання.

Продромальний період (період провісників) проявляється ранніми ознаками хвороби, які ще не мають характерних для цього захворювання симптомів. В цьому періоді з'являються спільні для багатьох хвороб ознаки: головний біль, нездужання, розлад сну, іноді незначне підвищення температури тіла, загальна слабкість, порушення апетиту.

Збудник хвороби в цей час продовжує інтенсивно розмножуватись, а організм направляє всі сили на попередження виникнення хвороби. За таких умов розвиток інфекційного процесу може повністю зупинитись. Тривалість продромального періоду при більшості інфекційних хворобах — від 1 до 4 днів.

Період основних проявів хвороби (період розвитку хвороби) характеризується появою основних симптомів того чи іншого інфекційного захворювання.

Інфекційний процес досягає найвищої інтенсивності. Тривалість цього періоду перебігу хвороби — від кількох днів (грип, кір) до кількох тижнів (вірусний гепатит, черевний тиф).

В період основних проявів інфекційного захворювання виникають ознаки як спільні для багатьох з них (підвищення температури, слабкість, головний біль тощо), так і специфічні, характерні для окремих інфекційних захворювань (кашель, висипання на шкірі, порушення функцій різних органів і систем).

Період одужання (реконвалесценції) займає проміжок часу між зникненням основних клінічних ознак хвороби і цілковитим одужанням. В цей час організм звільняється від збудника інфекції та відновлює порушені функції.

Одужання може бути повним, коли відновлюється стан організму до хвороби, і неповним, якщо зберігаються залишкові явища хвороби. При зниженні опірності організму (слабкий імунітет) гострий інфекційний процес може перейти в хронічний. В такому випадку хвороба набуває затяжного перебігу і може тривати роками.

Період одужання може тривати від кількох днів до кількох тижнів і не завжди збігається в часі із звільненням організму від збудника. При деяких інфекційних хворобах, в період одужання, можуть виникати рецидиви – повернення основних ознак хвороби.

3. Догляд за хворим – це сукупність заходів, що забезпечують всебічне обслуговування хворого, створення оптимальних умов й обстановки, що сприяють сприятливому перебігу хвороби та швидкому одужанню, полегшенню страждань й запобіганню ускладнень, а також виконанню призначень лікаря.

Багато правил й вимоги догляду за хворим були відомі в далекій давнині. На зорі розвитку медицини, коли лікар був безсилий перед більшістю хвороб, тільки правильний догляд міг повертати хворим та пораненим здоров'я. Відомо чимало випадків, коли самовідданість людей, які доглядають хворого, створення найбільш сприятливих умов, строге дотримання гігієнічних вимог й неухильне виконання вказівок лікаря повертали життя, здавалося б безнадійним хворим. Відомо й інше: хворі, позбавлені належного догляду, одужували повільно, а нерідко поганий догляд стає причиною важких ускладнень й навіть смерті хворого.

Організація догляду в умовах лікарні - це обов'язок медперсоналу. В домашніх умовах це роблять близькі хворого при консультації й під контролем медпрацівника.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1593 | Нарушение авторских прав