АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Вимірювання температури тіла дитини

Головний показник стану здоров'я малюка - температура його тіла. Але не потрібно занадто турбуватися, якщо вона трохи вище класичного здорового рівня - 36,6. Занадто теплий одяг і активні ігри можуть призвести до незначного підвищення температури тіла, тому важливо не випустити з уваги інші симптоми (нежить, кашель, зміна поведінки і апетиту).

Лікарі стверджують, що збивати температуру тіла, що не перевищує тридцять вісім градусів, у дитини не потрібно, але використовувати жарознижуючі засоби при підвищенні температури необхідно, якщо дитина ще не досягла двох місяців, а також, якщо вона страждає від вроджених захворювань нервової або серцево-судинної системи. Температура - це ознака того, що організм бореться з хворобою. Бореться, а не гине. Тому підвищення у дитини температури не є приводом для паніки.

При підвищенні температури тіла у малюка, у більшості мам спрацьовує рефлекс - укутати його в шарфи і пледи. Але теплий одяг і ковдри погано впливають на терморегуляцію організму, і малюк з високою температурою може перегрітися. Буде краще, якщо ви надягнете на дитину легкий одяг з натуральної тканини.

Повітря в кімнаті хворої дитини завжди має бути свіжим і вологим. Частіше провітрюйте квартиру і стежте за гігрометром. Кашель і нежить пройдуть набагато швидше, якщо в приміщенні працюватиме зволожувач, такий же ефект дає вологий рушник, повішений на батарею.

Температуру тіла у дітей вимірюють чотирма способами:у ротовій порожнині, у анальному отворі, у пахвовій западині, у вушному каналі.

Результати можуть відрізнятися: температура в ротовій порожнині зазвичай на 0,5 градуса нижче ректальної (в анальному отворі) і на 0,5 градуса вище температури, виміряної під пахвою. Температура, виміряна в вушному каналі, не нижче ректальної, а іноді і перевищує її.

Об'єктивно виміряти температуру можна за допомогою термометра. У повсякденній практиці використовуються різні види термометрів (градусників): рідинні (в основному на спирті), ртутні, електронні. Рідинні термометри громіздкі і не дуже точні, тому використовуються обмежено. Ртутні термометри дозволяють вимірювати температуру тіла з точністю до десятих градуса, що дуже корисно для точної оцінки стану хворого. Єдиним недоліком ртутних термометрів є їх крихкість і необхідність струшувати перед кожним використанням. У випадку якщо ртутний термометр розбився, не варто панікувати. Кульки ртуті, що розсипалися, потрібно швидко і обережно зібрати в герметичну тару і здати на підприємство у вашому районі яке має право на утилізацію ртуті та її відходів. Електронні термометри прості і зручні в експлуатації, до того ж вони досить точні та екологічно безпечні. Деякі види електронних термометрів можуть запам'ятовувати кілька вимірів, що досить зручно для оцінки динаміки зміни температури.

Щоб виміряти температуру в пахвовій западині, посадіть дитину до себе на коліна, вкладіть термометр під пахву і притримуйте її, поки не буде завершено вимір.

Нормальна температура тіла, обміряна в пахвовій області у дитини старше року дорівнює 36-37˚ С. Температура в порожнині рота або у прямій кишці (ректальна температура) – на 1˚С вище.

Температура тіла, обмірювана в пахвовій області і рівна 37-38˚ С, називається субфебрильною, 38-38,9˚ С – фебрильною, 39 – 40,5˚ С піретичною, вище 40,5˚ С – гіперпіретичною.

У дітей в порівнянні з дорослими підвищення температури тіла (гіпертермія) спостерігається частіше, що пов’язано з особливостями терморегуляції. Висока температура тіла (38˚ С та вище) супроводжується погіршанням стану дитини, появою сонливості, відмови від їжі, іноді блювотою і т.ін.

В період лихоманки необхідно частіше поїти дитину для поповнення втрати рідини. Напувають хворого перевареною водою, 5 % розчином глюкози або солодким чаєм, фруктовими соками. Пити дають невеликими порціями, але часто.

Підвищення температури вище 37˚ С потребує додаткового введення рідини з розрахунку 10 мл на кожний кілограм маси тіла дитини.

Для надання допомоги при гіпертермічному синдромі необхідно підготувати наступні матеріали:

- суміш з оцту, спирту та води в пропорціях 1:1:1;

- міхур зі шматочками льоду або пляшечки, заповнені холодною водою;

- марлеві стерильні серветки;

Застосовуються при гіпертермії фізичні методи охолодження, для чого дитину роздягають і розтирають тіло (кінцівки, живіт, передню поверхню грудної клітини), сумішшю оцту, спирту та води в пропорції 1:1:1. До голови, на ділянку магістральних судин (в пах, пахви) короткочасно прикладають міхур зі шматочками льоду, або пляшечки, заповнені холодною водою. Можна використовувати вологий холодний компрес на голову.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1130 | Нарушение авторских прав