АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. Навчальна мета: уміти виміряти температуру тіла за допомогою медичного термометра в пахвовій ямці та пахвинній складці; виміряти температуру в ротовій

Прочитайте:
  1. ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ
  2. ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА
  3. Вимірювання температури тіла дитини
  4. Вимірювання температури тіла та її реєстрація.
  5. Вимірювання швидкості кровоплину
  6. Метод базальної температури тіла
  7. Методика вимірювання артеріального тиску
  8. МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ВИМІРЮВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ ПУЛЬСУ
  9. Протокол вимірювання артеріального тиску.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ

Навчальна мета: уміти виміряти температуру тіла за допомогою медичного термометра в пахвовій ямці та пахвинній складці; виміряти температуру в ротовій порожнині; виміряти температуру в прямій кишці; визначити підвищення температури тіла за допомогою термометра "Термотест"; записати показники температури тіла графічно в температурному листку; продезінфікувати медичний термометр.

Виховна мета: уміти правильно оцінити показник температури тіла як важливий діагностичний і прогностичний критерій стану хворого.

Початковий обсяг знань: усвідомлювати діагностичне значення вимірювання температури тіла; час, коли здійснюють вимірювання температури тіла; ступені підвищення температури тіла; фізіологічні коливання температури тіла.

Оснащення:

1) медичний термометр;

2) термометр "Термотест";

3) температурний листок;

4) ниркоподібний лоток;

5) 1 % розчин хлораміну;

6) 3 % розчин хлораміну.

Діагностичне значення вимірювання температури тіла. Температура тіла — важливий діагностичний і прогностичний критерій стану хворого, оскільки підвищення температури тіла в багатьох випадках свідчить про розвиток захворювання, про особливості його перебігу та реакцію організму хворого на патологічний процес.

Час, коли здійснюється вимірювання температури тіла. Температуру тіла вимірюють медичним термометром 2 рази на добу: вранці натще з 6.00 до 8.00 та з 16.00 до 18.00 (до вечері). У цей час спостерігається максимальне коливання добової температури. Проводити термометрію після приймання їжі не бажано, оскільки її показники будуть дещо вищими.

Іноді, за призначенням лікаря, у разі таких захворювань, як сепсис, ревматизм, туберкульоз, окремим хворим температуру тіла вимірюють кожні 2 — 3 год.

Фізіологічні коливання температури тіла протягом дня між ранковими та вечірніми показниками становлять у середньому 0,3 — 0,5 °С.

У людей похилого та старечого віку температура тіла може бути дещо нижчою, ніж у людей середнього віку.

У ранньому дитячому віці спостерігається нестійка температура тіла з великими коливаннями протягом дня.

Температура тіла в пахвовій ямці в нормі становить 36 — 37 °С, вона на 0,5 — 0,8 °С нижча, ніж температура слизових оболонок.

Можливі також різні показники температури тіла при вимірюванні в лівій і правій пахвових ямках.


Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1143 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)