ВИМІРЮВАННЯ ТЕМПЕРАТУРИ ТІЛА. Навчальна мета: уміти виміряти температуру тіла за допомогою медичного термометра в пахвовій ямці та пахвинній складці; виміряти температуру в ротовій
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ
Навчальна мета: уміти виміряти температуру тіла за допомогою медичного термометра в пахвовій ямці та пахвинній складці; виміряти температуру в ротовій порожнині; виміряти температуру в прямій кишці; визначити підвищення температури тіла за допомогою термометра "Термотест"; записати показники температури тіла графічно в температурному листку; продезінфікувати медичний термометр.
Виховна мета: уміти правильно оцінити показник температури тіла як важливий діагностичний і прогностичний критерій стану хворого.
Початковий обсяг знань: усвідомлювати діагностичне значення вимірювання температури тіла; час, коли здійснюють вимірювання температури тіла; ступені підвищення температури тіла; фізіологічні коливання температури тіла.
Оснащення:
1) медичний термометр;
2) термометр "Термотест";
3) температурний листок;
4) ниркоподібний лоток;
5) 1 % розчин хлораміну;
6) 3 % розчин хлораміну.
Діагностичне значення вимірювання температури тіла. Температура тіла — важливий діагностичний і прогностичний критерій стану хворого, оскільки підвищення температури тіла в багатьох випадках свідчить про розвиток захворювання, про особливості його перебігу та реакцію організму хворого на патологічний процес.
Час, коли здійснюється вимірювання температури тіла. Температуру тіла вимірюють медичним термометром 2 рази на добу: вранці натще з 6.00 до 8.00 та з 16.00 до 18.00 (до вечері). У цей час спостерігається максимальне коливання добової температури. Проводити термометрію після приймання їжі не бажано, оскільки її показники будуть дещо вищими.
Іноді, за призначенням лікаря, у разі таких захворювань, як сепсис, ревматизм, туберкульоз, окремим хворим температуру тіла вимірюють кожні 2 — 3 год.
Фізіологічні коливання температури тіла протягом дня між ранковими та вечірніми показниками становлять у середньому 0,3 — 0,5 °С.
У людей похилого та старечого віку температура тіла може бути дещо нижчою, ніж у людей середнього віку.
У ранньому дитячому віці спостерігається нестійка температура тіла з великими коливаннями протягом дня.
Температура тіла в пахвовій ямці в нормі становить 36 — 37 °С, вона на 0,5 — 0,8 °С нижча, ніж температура слизових оболонок.
Можливі також різні показники температури тіла при вимірюванні в лівій і правій пахвових ямках.
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 1143 | Нарушение авторских прав
|