| Послідовність дій під час визначення добового діурезу та водного балансу1. Сечу, виділену хворим о 6-й годині ранку, вилийте в унітаз (вона не враховується). 2. Визначте кількість виділеної протягом доби сечі (до 6-ї години ранку наступного дня). 3. Протягом доби фіксуйте кількість випитої рідини (включаючи овочі та фрукти) і кількість уведених парентеральне розчинів. 4. Дані, отримані при визначенні добового діурезу та водного балансу, запишіть у температурний листок. Добовий діурез повинен складати не менше як 70 — 80 % від усієї отриманої хворим за добу рідини. Якщо хворий протягом доби виділяє сечі набагато менше, ніж вживає рідини (від'ємний діурез), це означає, що частина рідини затримується в організмі, збільшуються набряки й накопичується рідина в порожнинах (водянка порожнин). Якщо хворий протягом доби виділяє сечі більше, ніж кількість випитої рідини, то це позитивний діурез. Він спостерігається у хворих з недостатністю кровообігу в період ліквідації набряків під час приймання сечогінних препаратів. Стан водного балансу організму можна контролювати також шляхом визначення маси тіла хворого. Збільшення маси тіла свідчить про затримку рідини й навпаки. При підвищенні температури тіла понад 37 °С втрата води через легені та шляхом випаровування з поверхні шкіри на кожен градус становить близько 200 мл за добу. У здорової людини сечовипускання відбувається 5 — 6 разів на добу, причому переважно вдень. У разі серцевої та ниркової недостатності кількість сечі, що виділяється вночі, може перевищувати кількість сечі, котра виділяється вдень. Це явище називається ніктурією. 
 Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 655 | Нарушение авторских прав 
 
 
 
 
 |