 |
|
АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВМІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ ВДНЗУ «УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
КАФЕДРА РАДІОЛОІЇ ТА РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ
Затверджено на методичній нараді Протокол від 11 вересня 2009г. Зав. кафедрою д.мед.н. проф. Почерняєва В.Ф. __________________________ Переглянуто: «» у 20 р. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ (для самостійної аудиторної і позааудиторної| роботи) 3 курс медичний факультет
тема: «Променева діагностика запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової системи.»
Учбовий предмет: «Променева терапія» «Променева діагностика»
Методичну розробку підготували: к.мед.н., доц. В.К. Югов, асистент Васько Л.М.
Полтава 2007
тема: «Променева діагностика запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової системи.» Кількість годин – 1+1. 1.Актуальність теми Сучасну діагностику захворювань опорно-рухового апарату, а саме запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової неможливо уявити собі без даних променевих досліджень, так як воно дозволяє вирішити різноманітні наукові та практичні задачі. Тому студенти повинні вивчати цей розділ променевої діагностики, так як без знань основ променевої діагностики запальних уражень кістково-суглобової системи неможлива діяльність лікарів, а особливо травматологів-ортопедів, онкологів та ін.
2.Навчальні цілі: знати, засвоїти а= II: 1) методи променевого обстеження кісток та суглобів при остеомієліті та пухлинах; 2) показання, протипоказання до променевого дослідження остеомієліту та пухлин кісток 3) ранні та пізні рентгенологічні ознаками деяких запальних захворювань; 4) типові та нетипові форми остеомієліту 5) променеві ознаки доброякісних пухлин кісток та суглобів; 6) променеві ознаки злоякісних пухлин кісток та суглобів
Студент повинен вміти, опанувати навичками, вміннями а= III: 1. виписати направлення на дослідження кісток та суглобів при остеомієліті та пухлинах; 2. підготувати хворого до променевого дослідження 3. відрізняти звичайне рентгенологічне зображення кісток та суглобів від патологічного; 4. розпізнати прямі та опосередні ознаки остеомієліту та пухлин кісток розпізнати типові та нетипові форми остеомієліту 5. розпізнати променеві ознаки доброякісних пухлин кісток та суглобів; 6. розпізнати променеві ознаки злоякісних пухлин кісток та суглобів
3.Матеріали до аудиторної самостійної роботи 3.1. Базові знання, вміння, навичкі, необхідні для вивчення теми (міждисціплінарна інтеграція)
1.2. Зміст теми: 1. Показання до дослідження: показаннями до рентгенографії запальних та пухлинних уражень кістково-суглобової: остеомієліт, спецефічниі запалення, доброякісні та злоякісни пухлини кісток. Протипоказання: до рентгенографії кісток практично не існує. 2. Підготовка до дослідження: Специфічної підготовки рентгенографія кісток не потребує. Методи дослідження: Граф методи променевого дослідження кісток та суглобів.
МРТ з підсиленням при артриті 0,1 мм на 1 кг гадолінія:синовіл контрастується на4 – 5 хв. В суглобах гадоліній накопичується через 20 – 25 хв. Спочатку Т1 – 33 потім Т2 – 33 з пригніченням жиру. Капсула дає менш інтенсивний сигнал ніж рідина в суглобі in Іn vitro – радіоіммунологічний In vivo. – первинні.
Додаткові: КТ, МРТ,УЗД допплерографія. За спеціальними показниками - контрастний метод - фістулографія.
Фістулографія – методика дослідження розповсюдження гнійного процесу в м’яких тканинах. В зовнішні отвори норицевих ходів за допомогою шприця вводять контрастну речовину. Кількість її визначають відчуттям супротиву та віддачі поршня шприця, а також відчуттям хворого – появою почуття розпирання в досліджувальній ділянці. При витіканні контрастної речовини з норицевого отвору необхідно відразу прибрати його та витирти шкіру марльовим тампоном. У випадках витікання контрастної речовини з інших отворів, їх потрібно заклеїти пластерем.
Методика дослідження Рентгенографію скелету кінцівок та хребців проводять в двох взаємно перпендикулярних проекціях – прямій та боковій. В деяких випадках, при необхідності ці знімки доповнюють знімкоми в косих проекціями, а також в деяких атипових проекціях з метою виведення патологічної ділянки в крайоутворююче положення. Перед знімком, інтересуючий відділ звільняють від одежі та розміщають, щоб зона ураження знаходилася в центрі касети, а вісь кінцівки – паралельно до плівки. Пучок рентгенівського випромінення направляють в центр касети, перпендикулярно її площині. При рентгенографії довгих трубчатих кісток кінцівку вкладають так, щоб на знімку отримав відображення один кінець з суміжних суглобів, бо встановити проксимальним чи дістальним кінцем кістки він є не представляється можливим. При рентгенографії суглобів зону інтересу розміщають так, щоб суглобова щилина відповідала центру касети.
Характер МР сигналу від нормальних тканин і патологічних утворів при запаленні кісток.
Захворювання кісток. 1. Системні – поширені ураження; 2. Осередкові; Поширені ураження зумовлені: 1. Аномаліями розвитку кістково-суглобової системи. 2. Розладом білкового, вітамінного та фосфорно-кальцієвого обміну. 3. Ураженням інших органів та систем (ендокринних залоз, системи крові та кишечника). 4. Генералізованими пухлинними ураженнями (метастазами, мієломною хворобою, лейкозами). 5. Екзогенними інтоксикаціями(отруєння важкими металами, інтоксикація фтором, лікування стероїдами).
Осередкові захворювання кісток До них перш за все відносяться локальні ураження загального походження: остеоміеліт, туберкульоз, сифіліс, артрит. Шлях потрапляння гематогенний інфекції контактний травматичний
Фаза гостра до 2 місяців підгостра до 6 місяців хронічна після 6 місяців напротязі багатьох років.
Променеві ознаки загострення хронічного остеомієліту. 1.Збільшення об’єму м’яких тканин. 2.Поява нових ділянок деструкції. 3.Поява нечіткості меж старих ділянок деструкції. 4.Зміщення секвестрів в м’які тканини. 5.Поява нових періостальних нашарувань.
Остеомієліт - запалення кісткового мозку, що потім поширюється на кісткову тканину. Винкає або гематогенно, або в різні строки після травми. Виділяють гостру, підгостру та хронічну стадії перебігу остеомієліту. Найчастіша локалізація – в метафазах. В гостру стадію, що продовжується 7-10 днів, на звичайних рентгенограмах змін не знаходять, оскільки вони виявляються при руйнуванні до 20% об`єму кістки. В наш час за допомогою МРТ виявляють зміни в кістковому мозку на самих ранніх етапах – мікроінфаркти, явища набряку. За допомогою радіонуклідних методів дослідження знаходять спочатку зникнення кровотоку, а далі - підвищене накопичення радіофармпрепарату в зоні процесу.
Променеві ознаки підгострого остеомієліту. 1.Ассиміляція періоститів з утворенням гіперостозу. 2.Формування секвестрів. 3.Поява зон склерозу.
В підгострому періоді, на 10-15 день, у дітей – наприкінці першого тижня захворювання - з`являється локальний остеопороз та періостит, котри чіткіше можна побачити на КТ та МРТ. Далі з`являються ділянки деструкції губчастої та компактної пластинок,секвестри. Але, якщо процес первинно локалізується в кортикальній пластинці, то спочатку руйнується кортикальна і практично зразу ж з`являється періост альні нашарування. Такий процес носить назву кортикаліту.
Променеві ознаки хронічного остеомієліту. 1. Гіперостоз сформований. 2. Розповсюджений великою щільністю остеосклероз до зникнення кістково мозкового каналу. 3. Збільшення поперечного розміру кістки. 4. Наявність секвестрів При затуханні процесу і переході його в хронічний перебіг руйнування кістки припиняється, а навколо ділянок деструкції розвивається остеосклероз, при загостренні процесу кістка знову руйнується з утворенням норици.
Класифікація хронічного остеомієліту за рентгенологічними даними (проф. А.А. Лемберг в модифікації) 1. Вогнищево – секвестральний остеомієліт - дифузно - диафізарний - відмежований (хронічний, рецидивуючий) 2. Периостально – склеротичний остеомієліт - дифузно – диафізарний (Гарре або типа Гарре) - відмежований (кортикаліт) 3. Фіброзний остеомієліт 4. Особливі форми остеомієліту - кістковий панаріций - метафізарний кістковий абсцес (абсцес Броді, типу Броді) - епіфізарний остеомієліт (переважно у дітей молодшого віку) - остеоід – остеома - вогнепальний остеомієліт та ін. 5. «Пухлино- подібний» остеомієлі - інтрамедулярна форма – відмежований вогнищево – секвестральний остеомієліт з масивними періостальними нашаруваннями. - екстрамедулярна форма – різновид кортикаліту.
Класифікація артриту за походженням інфекційний серозний гнійний інфекційно – алергічн.
за фазою гнійного синовіт капсулярна флегмона панартрит.
Рентгенологічні ознаки артриту.
Класифікація кістково – суглобового туберкульозу. за розвитком продуктивний (фунгіозний) з утворенням грануляції ексудативний (казеозний) – при розпаді грануляцій.
за формою 1.Вогнищевий (осередковий) туберкульозний остит 2.Синовіальний (якщо доведено, що немає оститу) 3.деструктивний (обмежений або поширений з трьома фазами:початкова розпалу і стихання. 4.Застарілий рецидивуючий туберкульоз.
Класифікація туберкульозного артриту.
За локалізацією первинно синовіальна первинно кісткова
Туберкульоз кісток – остеомієліт, коли в кістковий мозок потрапляє бактерія туберкульозу з первинного осередку, що локалізується найчастіше в легенях, або кишечнику. В кістковому мозку формується туберкульозна гранульома, котра руйнує балки, формується осередок деструкції, найчастіше його локалізація – епіфіз. Якщо перебіг сприятливий, то грануляційна тканина заміщується фіброзною, а далі – кістковою тканиною. Якщо грануляційна тканина піддається творожистому некрозу з наступним звапненням, тоді в кістці утворюється звапнений осередок. Форми: продуктивна та казеозна.При продуктивній утворюється одна, рідко – дві ділянки – осередки процесу, в яких утворюються грануляції. Форма осередка кулеподібна, межі котрих звичайно чітки. В період ремісії з`являється нерізко виражений склероз. При розпаді утворюється кісткова tbc каверна, яка схожа на абсцес Броді. При казеозній формі багато осередків грануляції, які зливаються.Форма осередка неправильна, межі нечіткі, є секвестр.Форми можуть переходити одна в одну. Розрізняють первинно кістковий та первинно синовіальний варіанти хвороби. При первинно кістковій формі розрізняють преартричну та артритну фази. В преатричну фазу першою рентгенологічною ознакою є остеопороз та атрофія, що розповсюджується на всю кінцівку,далі з`являється ділянка деструкції, всередині котрої може з`явитись секвестр. В пре артритичній фазі зміни в суглобі не спостерігаються.Коли грануляційна тканина поширюється на синовіальну оболонку розвивається артритична фаза. Пряма ознака цієї фази – звуження суглобової щілини, переривання її контурів, а інколи – склероз субхондральної компактної пластинки. Ділянки деструкції у вигляді узур в місцях прикріпленя суглобової капсули та зв`язок. При первинно синовіальному варіанти на рентгенограмах спочатку спостерігається розширення суглобової щілини,остеопороз кісток, що утворюють суглоб. В подальшому суглобова щілина звужується, з`являються деструктивні осередки в епіфізах кісток,у вигляді узур в місцях прикріпленя суглобової капсули та зв`язок. остеопороз підсилюється, збільшується об`єм м`яких тканин суглоба. При туберкульозі хребта рано чи пізно вражаються два суміжних хребці, диск між ними звужується та деформується, краї його нерівні. Якщо казеозні маси виходять під передню або бокові зв`язки, то на прямій рентгенограмі з боків від тіл хребців видно тінь перифокального абсцесу – туберкульозного натьочника. При затуханні туберкульозного процесу дрібні деструктивні осередки заміщуються звичайною кістковою тканиною. В крупних ділянках деструкції утворюється кісткова тканина, яка ущільнюється та склерозується, в натічниках відбувається інтенсивне відкладення солей вапна з утворенням петрифікатів. При значному руйнуванні тіл хребців вони ламаються, хребет деформується з утворенням кутового кіфозу.
Класифікація сифілісу
за походженням природжений ранній пізній набутий гумозний
За стадією перша остеохондриту друга третя
. Рентгенологічні ознаки сифілісу кісток та суглобів у дітей (при вродженому) та у дорослих (при набутому) відрізняються. При вродженому сифілісі кістки вражаються в 50-70%. Розрізняють сифіліс плоду, новонародженого, грудного віку та пізній природжений сифіліс. При сифілісі плоду, новонародженого та у дітей раннього грудного віку на рентгенограмах виявляються ознаки перихондриту: ущільнений та нерівний контур метафіза, нерівномірне ущільнення зони енхондральної осифікації..В нормі зона ця однакової ширини та щільності, контур метафаза опуклий, чіткий. Під зоною енхондрального скостеніння видно полоску просвітлення, обумовлену специфічною грануляційною тканиною. В віці 6 місяців – 1 рік приєднується периостит, але він може з`являтись і у плода. Вроджений сифіліс супроводжується прискореним остеогенезом (передчасним появленням точок осифікації). Кістки викривляються. Пізній вроджений сифіліс та набутий сифіліс у дорослих зустрічається у вигляді субперіостальної гуми, котра на рентгенограмі має вигляд поверхневої, округлої форми ділянки деструкції, що поширюється на кортикальну пластину; на рівні деструкції – виразний многошаровий періостит, навколо осередку деструкції зона остеосклерозу, в центрі деструктивного осередку може бути секвестр, частіше компактний. Характерні нічні болі. При поширеному процесі виникає сифілітичний остеомієліт; для нього характерний дифузний остеосклероз, що чередується з дрібними ділянками деструкції, котрі краще виявляються в потовщеній кортикальній пластині. В центрі її – компактні секвестри, різко виражені періостальні нашарування, багатошарові та бахромчасті.
Пухлини кісток Класифікація пухлин кісток (за проф. А.А. Лембергом) І. Первинні пухлини А. Доброякісні (експансивного росту) 1. Остеоми: - губчасті - компактні - медулярні 2. Хондроми: - центральні - енхондроми - периферичні - екхондроми 3. Остеохондроми 4. Пухлини м’яких тканин (фіброми, синовіоми) Б. Злоякісні (інфільтративні) 1. Хондросаркоми 2. Остеосаркоми: - остеолітичні - остеобластичні (центральні та периферичні) - змішані 3. Ретикулоендотеліальні саркоми: - саркома Юінга - ретикулосаркома - ангіосаркома 4. Фібросаркоми: - м’якотканинні - остеобластичні - синовіальна саркома
ІІ. Вторинні пухлини
1. Метастатичні ураження кісток 2. Параосальні арозуючі (проростаючи кістку з сусідніх органів та тканин) 3. Малігнізовані остеопатії (малігнізація дисплазій, дистрофій, доброякісних пухлин)
Пухлини кісток поділяються на доброякісні та злоякісні. Доброякісні новоутворення найчастіше не істинні пухлини, а вади розвитку.В залежності від тканини, з якої вони розвиваються розрізняють: остеоми губчасті та компактні – з кісткової тканини, фіброми зі з`єднувальної та хондроми – з хрящової, а також остеохондроми – з хрящової та кісткової тканин. З судин походить ангіома, що також розвивається в кістках. У доброякісних пухлин ріст новоутворення експансивний, пухлина не руйнує, а заміщує кісткову тканину, об`єм кістки збільшується або за рахунок екзостозу, або здуття, внаслідок чого кістка деформується. Відмежування пухлини від здорової тканини кістки завжди чітке. Зовнішня межа пухлини завжди чітка. Кортикальна пластинка над пухлиною тоншає, але не переривається, м`які тканини та періост в процес на втягуються, тому періостит відсутній. За характером структури доброякісні пухлини поділяються на: губчасті, компактні, змішані, коміркові. Губчаста остеома за структурою схожа на губчасту кістку, але ії балки різної товщини і по-різному розміщені. Компактна остеома – за структурою схожа на компактну кістку, вона щільна, і структура її однорідна. Остеома може розмішуватись як в товщі кістки, так і зовні. Фіброма на рентгенограмі представлена ділянкою остеолітичної деструкції, що чітко відмежована від оточуючої тканини склеротичним обідком. Хондроми та остеобластокластоми мають коміркову структуру у вигляді чітко окреслених, овальної форми ділянок остеолітичної деструкції. Остеохондроми мають змішану структуру, на їх фоні часто видні вапняні включення. Для гемангіоми хребця притаманна структура у вигляді численних ділянок просвітлення, котрі розділені товстими, частіше вертикальними кістковими балками. В разі локалізації гемангіоми в хребці необхідне знаходження поза кісткових судинних утворень в каналі хребта. З цією метою використовують КТ та МРТ. В склепінні черепа при гемангіомах на рентгенограмах знаходять ділянку остеолітичної деструкції округлої форми, чітко відмежовану від оточуючої тканини смужкою остеосклерозу.
Злоякісні пухлини розвиваються з наступних тканин: кісткової (остеолітична та остеобластична саркоми); хрящової (хондросаркома); сполучної (параоссальна саркома та субперіостальна фібросаркома); синовіальної(синовіальна саркома); кісткового мозку (пухлинаЮінга, міеломна хвороба,ретикулосаркома); судин (гемангіоендотеліома) .Ці пухлини ростуть інфільтративно. Вони руйнують кістку і призводять до зменшення розмірів здорової кістки. На рентгенограмах знаходять ділянку деструкції в кістці, котра в залежності від виду тканини, з якої розвивається пухлина може мати вигляд ділянки чорного кольору – остеолітична деструкція, якщо пухлина мінералізована більше, ніж здорова тканина, що її оточує остеолітична саркома. Або білого кольору – остеобластична деструкція, якщо пухлина мінералізована більше, ніж здорова тканина, що її оточує остеобластична саркома. При змішаних саркомах спостерігається чергування ділянок остеолітичної та остеобластичної деструкції.. Локалізується ці пухлини частіше в метафізі. Але секвестрів при цьому не буває. Краї деструктивної ділянки не чіткі, кортикальна пластинка руйнується. В процес втягуються періост та м`які тканини.. Злоякісним пухлинам найбільш притаманні спікулярний або козирьковий періостоз, але спостерігаються і інші його види, скажімо, шаруватий (слоїстий) при саркомі Юінга. М`які тканини інфільтруються, в зв`язку з чим збільшується їх щільність та об`єм, змінюється структура. На суглоб злоякісні пухлини, зокрема, синовіальної саркоми. поширюються в запущених випадках при контактному переході на синовіальну оболонку.та хрястку. Епіфізарний хрящ у дітей та суглобовий покривний хрящ у дорослих є бар`єром для росту пухлин. . Фібросаркома і періостальна саркома походять з періосту. Клінічно в обох випдках в м`яких тканинах кінцівок знаходять щільну нерухому пухлину. Параоссальна саркома частіше зустрічається у молодих, в довгих кістках. На рентгенограмах знаходять масивні кісткові напластування з нерівним краєм. Кортикальна пластина потовщена. При субперіостальній фібросаркомі на рентгенограмі знаходять пухлину в м`яких параоссальних тканинах, а навпроти неї – крайовий дефект в компактній пластинці (на ранніх стадіях). Саркома Юінга – кругло клітинна саркома походить з кліток кісткового мозку, вражає чоловічий (частіше) в віці до 20-ти років, локалізується у діафізах довгих трубчастих кісток. На рентгенограмах визначається остеолітична деструкція дрібно осередкового характеру, процес супроводжується розширенням кістково-мозкового простору, в зв`язку з чим руйнується компактна пластинка зі сторони кісткового мозку; на рівні деструкції часто знаходять багатошаровий періостит, що робить таку пухлину схожою на остеомієліт. Мієломна хвороба – саркома кісткового мозку. Розрізняють множинну, осередкову, поротичну та солітарну її форми. При множинній осередковій формі мієломної хвороби, зумовлений дифузним ураженням кісткового мозку, на рентгенограмах знаходять системний остеопороз, особливо чітко виражений в хребті у вигляді “риб`ячих хребців”. При солітарній мієломі видно чітко відмежовану ділянку остеолітичной деструкції. Інколи зустрічається коміркова структура, і в цих випадках процес супроводжується роздуванням кістки. Ретикулосаркома – походить з ретикулярних клітин кісткового мозку, частіше довгих кісток. Притаманний тривалий, відносно доброякісний ріст. Поступовий розвиток пухлин призводить до роздування кістки, де остеобластичні ділянки чергуються з остеолітичними. Спостерігаються періостити та інфільтрація м`яких тканин. Локалізується в метафізі, в губчастому шарі та підкорковій пластинці. Гемангіоендотеліома – пухлина, що походить з судин кісткового мозку, вражає як молодий так і старий вік. На рентгенограмах визначається ділянка коміркової структури, роздування кістки, більш або менш виразний м`якотканинний компонент з руйнуванням компактної пластинки. Її важко диференціювати з малігніззованою гігантоклітинною пухлиною. Синовіальна саркома розвивається з з`єднувально-тканинних клітин синовіальної оболонки. Існують обмежені та дифузні форми. При обмежених на рентгенограмах видно пухлину в м`яких тканинах поблизу суглоба, в ней можуть бути звапненя, що вказує на синовіальну фібросаркому. При дифузній формі пухлина розвивається в порожнині суглоба, що викликає збільшення його об`єму, затемнення порожнини і збільшення щільності м`яких тканин та їх об`єму. При поширенні на кістку спочатку видно остеопороз, а потім крайову деструкцію. Крім того, в суглобах можуть спостерігатись ендотеліоми та хондроми. Хондроми розвивається з залишків примітивної хондральної струни, тому локалізується тільки по серединній лінії в хребті, на будь-якому рівні, але найчастіше в крижовій кістці. На рентгенограмах знаходять ділянку остеолітичної деструкції без чітких меж. Пухлина росте повільно, тому спочатку крижова кістка роздувається. Метастази раку і інших злоякісних пухлин не кісткового походження мають рентгенологічну картину первинних кісткових пухлин. Єдиною різницею є менш виразна і пізня реакція періосту. За структурою метастази також можуть бути остеолітичними, остеобластичними та змішаними. Найчастіше метастазують в кістки раки передміхурової залози, молочної та щитовидної залоз, котрі можуть бути як остеобластичної, так і остеолітичної структури. Далі ідуть раки легень, нирок, матки, кишок, шлунка.
2. Рекомендована література. Основна: 1. ЛинденбратенЛ.Д.,Королюк И.П. Медицинская радиология и рентгенология.М.:” Медицина.-1993.-556с 2. МилькоВ.И.,Лазар А.Ф., Медицинская рентгенология,программированный курс.М.:Медицина.-1974.-179с Допоміжна: 1. Променева діагностика/в 2 томах/ За редакціею Г.Ю.Коваль.-К.Орбис,2002.-Т.ΙΙ.640с. 2. Суслова О.Я. Рентгенодиагностика повреждений и заболеваний опорно-двигательного аппарата Киев” Здоровья”.-1979.-255c..
3. Орієнтовна карта роботи студента з літературою:
1.5. Матеріали для самоконтролю. А.Питання для самоконтролю: 1.Методи діагностики кісток та суглобів. 2. Променеві ознаки захворювань кісток та суглобів. 3. Променеві ознаки запальних захворювань кісток та суглобів:А – остеоміеліту;Б – туберкульозу;В – сифілісу;Г – артриту. 4. Визначення остеомієліту. 5. Променеві ознаки загострення хронічного остеомієліту. 6. Класифікація кістково – суглобового туберкульозу. 7. Визначення туберкульозу кісток та його форм. 8. Класифікація сифілісу. 9. Пухлини кісток. Класифікація. 10. Променеві ознаки доброякісних пухлин кісток та суглобів 11. Променеві ознаки злоякісних пухлин кісток та суглобів
Б. Тести по темі: "Рентгенодіагностика запальних та пухлинних захворювань I рівень
1. Яка ознака з боку кісток характерна для остеомієліту в гострому періоді? 1. Явищ немає. 2. Поява секвестрів. 3. Слабо інтенсивні періостальні нашарування. 4. Остеопороз. 5. Остеосклероз. 2. Які ознаки остеомієліту характерні для підгострого періоду? 1. Явищ немає. 2. Остеосклероз. 3. Остеопороз, секвестр, періостит. 4. Виникнення вогнищевих деструкцій. 5. Остеосклероз, атрофія, гіперостоз, остеоліз. 3. Яка ознака остеомієліту з’являється у хронічному періоді? 1. Слабо інтенсивні періостальні нашарування. 2. Виникнення вогнищевих деструкцій. 3. Поява секвестрів. 4. Остеосклероз. 5. Виникнення патологічних переломів. 4. У якій частині кістки найчастіше локалізується остеомієліт? 1. Діафіз. 2. Метафаз. 3. Епіфіз з переходом на метафіз. 4. Метафіз з переходом на діафіз. 5. Метаепіфіз. 5. У якій частині кістки найчастіше локалізується туберкульоз? 1. Діафіз. 2. Вражає всю кістку. 3. Метафаз. 4. Метадіафіз. 5. Епіфізи. 6. Який вид періоститу зустрічається найчастіше при злоякісних пухлинах? 1. Гольчатий, козирьковий. 2. Цибульчатий. 3. Бахромчатий. 4. Лінійний. 5. Не зустрічається. 7. Найбільш ранні ознаки злоякісної пухлини кістки? 1. Секвестр. 2. Остеолітична деструкція. 3.Остеобластична деструкція. 4. Атрофія. 5. Гіперостоз. 8. Які контури ділянки деструкція при злоякісних пухлинах? 1. Чіткі. 2. Нечіткі. 3. Нерівні, нечіткі. 4. Чіткі, склерозовані. 5. Змін немає. 9. Чи втягуються в процес м’які тканини кінцівок при злоякісних пухлинах кісток? 1.Спостерігається збільшення їх об’єму. 2.Спостерігається підвищення їх інтенсивності. 3.Спостерігається тільки защемлення їх. 4.Спостерігається тільки відтиснення їх. 5.Змін немае. 10. Чи вражається компактна пластина при злоякісних пухлинах кісток? 1. Вона ущільнюється. 2. Вона відтіснюється. 3.Вона зникає. 4. Вона деформується. 5. Змін немає.
Тести по темі: "Рентгенодіагностика запальних та пухлинних захворювань II- III рівень.
1. У якій частині кістки найчастіше локалізується вроджений сифіліс? 1. Діафіз. 2. Метаепіфіз. 3. Метафіз 4. Метадіафіз. 5. Епіфіз. 2. Який із названих симптомів найбільш характерний для туберкульозу? 1. Остеосклероз. 2. Дифузний остеопороз. 3. Остеодеструкція. 4. Періостит. 5. Дрібновогнещева деструкція. 3. Які секвестри найбільше зустрічаються при туберкульозі? 1. Компактні. 2. Змішані. 3. Губчасті. 4. Спочатку компактн,і потім змішані. 5. Губчасті, змішані.. 4. Рентгенологічна ознака секвестру? 1.Підвищення інтенсивності тіні без відмежування від навколишньої кісткової тканини. 2. Зменшення інтенсивності тіні. 3. Підвищення інтенсивності тіні з відмежуванням від навколишньої кісткової тканини 4. Підвищення інтенсивності тіні 5. Інтенсивність не змінена. 5. Ознаки загострення хронічного остеомієліта? 1. Відшарований періостит. 2. Поява нових вогнищ деструкці. 3. Зменшення ступеня остеосклерозу. 4. Остеопороз в ділянці ураження. 5. Нечіткість контурів вогнищ деструкції. 6. Для якої стадії остеомієліту характерний остеосклероз? 1. Гострої. 2. Підгострої. 3. Хронічної. 4. Гострої та підгострої. 5. Не характерний для будь-якої стадії. 7. Якиі відділи частіше уражується при туберкульозі? 1. Хребет. 2. Череп. 3. Кульшовий суглоб. 4. Колінний суглоб 5. Плечовий суглоб. 8. Типова локалізація остеом? 1. Кістки тазу. 2. Хребет. 3. Колінний суглоб. 4. Кістки лиця. 5. Склепіння черепа. 9. В разі літичної форми гігантоклітинкової пухлини кірковий шар кістки: 1. Стоншується. 2. Частково не простежується. 3. Стовщується. 4. Руйнується. 5. Не змінюється. 10.В якому віці частіше зустрічаються солітарні кісти? 1. В будь - якому. 2. Юнацькому. 3. До 20 років. 4. 21- 40 років. 5. 44 - 60 років.
В. Задачи для самоконтролю: остеомієліт, пухлини кісток. - Задачі до теми II рівня: 1. На прийом до лікаря- травматолога звернувся юнак, 18 років зі скаргами на біль в середній третині лівої гомілки. В анамнезі травма на футболі 3 тижня тому. На рентгенограмі вздовж медіальної поверхні кості, на відстані 1 см в середній третині, відмічається вузька переривчаста полоска, підвищенної інтенсивності. Визначте, в яких проекціях необходимо зробити рентгенограми? Ваше заключення? 2. Хвора скаржиться на біль в правій гомілці, підвищення температури до 38,5°, загальну слабкість. Оперована з приводу відкритого перелому правої гомілки 10 років тому. Об’єктивно: набряк правої гомілки в нижній третині, гіперемія., нирицеві отвори 0,2*0,3мм та 0,3*0,4мм. На рентгенограмі правої гомілки в прямій та боковій проекціях відмічається вогнище деструкції в середній третині великогомілкової кістки, з нечіткими контурами, овальної форми, розміром 20*10 мм. Періостальні нашарування відшаровані, у вигляді лінійних тіньових смужок. Ваше заключення? Яке потрібно до обстеження. 3. На рентгенограмі в метафізі стегнової кістки визначається ділянка літичної деструкції без чітких контурів, яка переходить через зруйновану зону росту на епіфіз. Задньо - латеральний кортикальний шар на рівні деструкції також зруйнований. По боковим контурам, проксимальніше деструкції розташовані періостальні нашарування, лінійні, у вигляді козирка. М’які тканини в задньо – латеральному відділі збільшені в об’ємі та мают підвищену інтенсивність та вміщують хаотичніостеобластичні вогнища, характерні для пухлинного остеогенезу. Ваше заключення? 4. На рентгенограмі правої кисті в прямій проекції в основній фаланзі 4 пальця визначається вогнище деструкції мілко коміркової структури, яка займає весь об’єм фаланги, остання піднята. Кортикальний шар та замикальна пластинка збережені. Ваше заключення?
· Задачі до теми III рівня: 1. У хлопчика 12 років, з’явилась біль в ділянці гомілки, набряк, гіперімія та місцеве підвищення температури. На рентгенограммах в ділянці дистального метафіза визначаєтся ділянці деструкции у вигляді просвітлення разміром 1,0 х 1,0см, з зоной склероза навколо. На цьому рівні – відшарування окістя. Встановіть диагноз. 2. У жінки, 42 років, лівий колінний суглоб дефігурований, болісний, що змушує її ходити с тростиною. На рентгенограмах визначається руйнування суглобових кінців кісток, розширена суглобова щилина. Якому патологічному процесу притаманні такі зміни? 3. Чоловік 60 років, учасник Великої Вітчизняної війни. В ділянці правого плеча було вогнепальне поранення. Скалка видалена, перелом консолідувався. Через 10 років з’явився набряк, гіперемія цієї ділянки та відкрилася нориця, через яку періодичн виділяєтся гнійний вміст. Характер патологічного процесу? Чим обумовлено утворення нориці? Які зміни Ви припускаєти побачити на рентгенограмі? 4. Чоловік 55 років, захворів в десятирічному віці. Біль відмічалась в ділянці грудной клітини. В період окупації не лікувався. Пізніше почав утворюватись горб, який збільшувався до 20 років. Яке захворювання хребта можно припустити? Які зміни можно виявити за допомогою рентгенографії?
4.Матеріали для аудиторної самостійної роботи. 4.1.Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті. · На початку заняття відповісти на тести I рівня для оцінки вихідного рівня знань студентів по темі. · Розібрати методи дослідження при запальних та пухлинних ураженнях кісток. · Розібрати показання і протипоказання до обстеження кісток при остеомієліті на рентгенограмах, УЗД, КТ, МРТ, сцинтіграфії. · Навчитись розпізнавати променеві ознаки остеомієліту, туберкульозу та сифілісу на рентгенограмах, УЗ зображеннях, КТ, МРТ. · Навчитись розпізнавати ознаки доброякісних та злоякісних пухлин на рентгенограмах, УЗ зображеннях, КТ, МРТ. · Наприкінці заняття: відповісти на тести II рівня; вирішити задачі III рівня. 4.2.Професійні алгоритми (інструкції, орієнтовні карти) щодо опанування навичками та вміннями:
4.3.Навчальні задачи, тести, завдання, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, а також довідкові матеріали.
1. Відмічається набряк ногтьової фаланги першого пальца лівой кисти. З під нігтьової пластинки виділяється гнійне вмістиме. На рентгенограмі: деструкція кістки, суглоб не втягнутий. Что сталося? Який діагноз Ви поставите? 2. У чоловіка, 60 років, відмічається "хода косаря", в зв’язку с нерухомістю стегна в ділянці правого кульшового суглобу. На рентгенограмі: ділянки руйнованого суглобу, які утворюють кістковий конгломерат зголівки стегна та вертлюгової западини. Що сталося? Причина захворування? 3.. На правій кисти визначається потовщення першої п’ясткової кістки. На рентгенограмі: збільшення кістки в об’ємі, кортикальный шар вистончений, неприривний, обмеження ділянки просвітлення від здорової кістки чітке, суглоб не втягнутий в процес. 4. В ділянці проксимального метафізу лівої плечової кістки визначаеться коміркове просвітлення, чітко відмежоване від здорової кістки, кортикальний шар витончений, неприривний, окістя в процес не втягнуте. Поставьте діагноз.
Тести: 1.Укажіть рентгенологічні ознаки, що зустрічаються при вогнищево – секвестральній формі остеомієліту. 1. Змін немає. 2. Наявність секвестрів. 3. Різної інтенсивності періостальні нашарування. 4. Остеопороз прилеглої кісткової тканини. 5. Остеосклероз. 6. Наявність вогнищ деструкції. 2.Яка рентгенологічні ознаки, які не характерні для абсцесу Броді? 1. Множинні вогнища деструкціїї 2. Лінійний периостит на рівні порожнини 3. Гіперостоз на місці порожнини. 4. Порожнина з секвестром 5. Реактивний синивііт у прилеглому суглобі 6. Козирковий периостит 7. Остеопороз навколишньої кісткової тканини. 3. Яка ознака не характерна для епіфізарного остеомієліту? 1. Крайова деструкція центру скостеніння епіфізу. 2. Збільшення об’єму параартикулярних м’яких тканин. 3. Фрагментація центру скостеніння епіфізу. 4. Періостальні нашарування в диафізі. 5. Вогнища деструкції в кортикальному шарі. 6. Здуття кістки. 4. Яка ознака не характерна для кіркового остеомієліту? 1. Здуття кістки. 2. Гіперостоз. 3. Остеосклероз. 4. Остеопороз прилеглої кісткової тканини. 5. Деструкція кістки. 6. Секвестри 7. Периостит 5. Який тип періостальних нашарувань властивий для гумозного сифілису? 1. Кружевний. 2. Гольчастий. 3. Лінійний одношаровий.. 4. Лінійний багатошаровий. 5. Гребньоподібний. 6. Бахромчастий. 6. Яка ознака дозволяє відрізнити ревматоїдний поліартрит від туберкульозного? 1. Рівномірний поширенний остеопороз. 2. Крайова деструкція суглобових поверхонь кісток. 3. Деструкція в містах прикріплення капсули. 4. Затемнення фізіологічних просвітлень. 5.Розширення суглобової щилини. 7. Яка рентгенологічна ознака не спостерігається у разі синовіальної форми туберкульозного артриту? 1. Вогнище деструкції у губчастій речовині. 2. Затемнення фізіологічних просвітлень. 3. Зниження висоти рентгенівської суглобової щилини. 4. Збільшення висоти рентгенівської суглобової щилини. 5. Деструкція кістки в місцях прикріплення суглобової капсули. 6. Періостальні нашарування в диафізі.
Довідкові матеріали.
4. Граф логічної структури теми: Методи променевого дослідження кісток при запальних та пухлинних захворюваннях
Схема ренгенологічних характеристик пухлинних Процесів кістково – суглобової системи
Граф логічної структури теми: диференціальна рентгенологічна характеристика запальних захворювань кісток по переважанню ознак.
Граф логической структуры темы: дифференциальная рентгенологическая характеристика воспалительных заболеваний костей по преобладанию признаков.
5.Матеріали після аудиторної самостійної роботи. Тематика науково-дослідної роботи студентів. 1. Особливості УЗ зображення при остеомієліті. 2. Особливості КТ зображення вогнищево – секвестральної форми остеомієліта. 3. Особливості МРТ зображення злоякісних пухлин.
Еталони відповідей до тестів по темі: Рентгенодіагностика запальних та пухлинних захворювань I рівень
Еталони до тестів по темі: " Рентгенодіагностика запальних та пухлинних захворювань II- III рівень
Еталони відповідей на ситуаційні задачі II рівня. остеомієліт, пухлини кісток. 1. В 2-х. Відшарований періостит. 2. Загострення хронічного вогнищево- секвестрального остеомієліту. Фістулографія. 3. Остеогенна літична саркома стегнової кістки. 4. Енхондрома.
Еталони відповідей на ситуаційні задачі III рівня. остеомієліт, пухлини кісток. 1. Абсцесс Броді. 2. Туберкульоз, первинно- синовіальна форма. 3. Загострення хронічного вогнищево- секвестрального остеомієліту. Наявністю секвестру. Вогнище деструкції, секвестр та періостальні нашарування. 4. Туберкульозний спондиліт. Кістковий блок.
Еталони відповідей на ситуаційні задачі II ровня до теми: Рентгенодіагностика запальних та пухлинних захворювань, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті, 1. Остеомієліт. 2. Туберкульозний коксит. 3. Енхондрома. 4. Солітарна киста.
Еталони до тестів по темі: ": Методи променевого дослідження кісток при запальних та пухлинних захворюваннях II- III рівень, що доповнюють самостійну роботу на практичному занятті.
Методична розробка створена доц. Юговим В.К. Оновлена к.м.н. Бойко В.В. та ас. Могила О.О. 30.12.07
Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 705 | Нарушение авторских прав |
додат-кові
стан суглобової щілини
стан капсули на УЗД, КТ, МРТ