АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Обмеження життєдіяльності

Обмеження життєдіяльності ― це будь-яке обмеження або відсутність внаслідок порушення (недоліку) здатності здійснювати діяльність у межах, що є нормальними для людини того чи іншого віку.

Обмеження життєдіяльності, що є сполучним ланцюгом між порушенням та соціальною недостатністю, відноситься до складних або інтегрованих видів діяльності, що є звичайними для індивідуума, таких як поведінка виконання різних завдань, володіння навичками та ін. Обмеження життєдіяльності, як порушення, може бути тимчасовим або постійним, оборотним або необоротним, а також прогресуючим чи регресуючим. Обмеження життєдіяльності може бути також як психологічна реакція на фізичне, сенсорне та інше порушення. Обмеження життєдіяльності у повсякденному житті зводиться до утруднення існування та діяльності індивідуума. Звичайна діяльність людини – це інтеграція психологічних (психічних), фізичних та соціальних функцій, що функціонують як єдина система.

Наводимо класифікацію основних категорій життєдіяльності у відповідності з міжнародною номенклатурою порушень (1989).

1. Здатність до самообслуговування – спроможність підтримувати первинне, ефективне, незалежне від інших осіб існування, включаючи функції особистого догляду за собою та іншу повсякденну діяльність, навички особистої гігієни.

2. Здатність до самостійного пересування – спроможність самостійно переміщуватися у просторі, долати перешкоди, зберігати рівновагу тіла в межах побутової, громадської та професійної діяльності.

3. Здатність до навчання – здатність до сприйняття та викладення знань (загальноосвітніх, професійних та ін.), володіння навичками та вміннями (соціальними, культурними, побутовими).

4. Здатність до трудової діяльності – спроможність здійснювати діяльність відповідно до вимог до змісту, обсягу та умов виконання роботи.

5. Здатність до орієнтації – здатність людини самостійно орієнтуватися в навколишньому оточенні, сприймати і аналізувати його стан і відповідно реагувати на його зміни.

6. Здатність до спілкування – спроможність встановлення контактів з людьми, підтримувати звичні громадські стосунки шляхом сприйняття, переробки та передачі інформації.

7. Здатність контролювати свою поведінку – бути свідомим та спроможним адекватно поводити себе у повсякденному житті та у відношенні до оточуючих, адекватно реагувати з урахуванням соціально-правових норм.

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 390 | Нарушение авторских прав