АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Анатомічні дефекти і прирівняні до них стани

Прочитайте:
  1. А) Врастание эпителиальных тяжей с гонобластами в подлежащую мезенхиму,
  2. Альтернативные препараты (перечислены в порядке возрастания стоимости)
  3. Альтернативные препараты (перечислены в порядке возрастания стоимости)
  4. Артеріальні гіпотензії. Гіпотонічні стани
  5. В якій анатомічній ділянці кістки розпочинається остеомієлітичний процес?
  6. Глава 25. ЕКСТРЕМАЛЬНІ СТАНИ
  7. Глава 25. Екстремальні стани
  8. Невідкладні стани а акушерстві та гінекології
  9. Невідкладні стани в педіатрії

4.1. Перша група інвалідності

4.1.1. Відсутність очей.

4.1.2. Уроджені рудиментарні очні яблука.

4.1.3. Субатрофія обох очних яблук в гостротою зору з переносимою корекцією до 0,01.

4.1.4. Хронічні, спадково-дегенеративні захворювання ЦНС та травми при незворотних станах та при хронічно-прогресувальному перебігу з одним або декількома такими синдромами: геміплегією, вираженим аміостатичним синдромом, вираженою атаксією, гіперкінетичним синдромом з неможливістю стояння та ходьби, тетраплегією, верхньою чи нижньою параплегією або різко вираженим парапарезом, з вираженим нижнім парапарезом зі значним порушенням функції тазових органів, тотальною афазією, вираженим парезом трьох кінцівок.

4.1.5. Кукси двох кінцівок: нижніх – на рівні середньої третини стегна і вище, кукси кистей з відсутністю усіх фаланг чотирьох пальців, за винятком першого чи трьох пальців кисті, включаючи перший, і більш високий рівень ампутації.

4.2. Друга група інвалідності

4.2.1. Відсутність однієї легені і хронічна дихальна недостатність II ступеня внаслідок патологічних змін другої легені.

4.2.2. Стійкий повний птоз на обох очах після всіх видів відновного лікування.

4.2.3. Параліч верхньої кінцівки.

4.2.4. Параліч нижньої кінцівки.

4.2.5. Виражений верхній або нижній парапарез, виражений геміпарез.

4.2.6. Значні дефекти черепа (60 кв. см і більше), які не заміщені аутотканиною.

4.2.7. Кукса плеча чи передпліччя при помірному порушенні функції іншої верхньої кінцівки: привідна контрактура плечового суглоба І-ІІ ст., деформувальний артроз ліктьового суглоба І-ІІ ст, деформувальний артроз променево-зап’ястного суглоба І-ІІ ст.; кукса кисті або передпліччя і кукса гомілки.

4.2.8. Екзартикуляція верхньої кінцівки в плечовому суглобі.

4.2.9. Кукса верхньої і нижньої кінцівки за відсутність зору або глухота.

4.2.10. Кукса верхньої і нижньої кінцівки та відсутність зору на одне око.

4.2.11. Екзартикуляція стегна.

4.2.12. Коротка кукса стегна при неможливості протезування.

4.2.13. Кукса обох гомілок.

4.2.14. Хибна кукса нижньої кінцівки або обох стоп на рівні суглоба Шопара при відсутності можливості медичної реабілітації і протезування.

4.2.15. Анкілоз кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба (ПФС II).

4.2.16. Двобічний коксартроз (III-IV ст.).

4.2.17. Калова, сечова нориця, непрохідний задній прохід при неефективності або наявності протипоказань до оперативного втручання.

4.2.18. Кукса стегна при помірному порушенні рухових чи статичних функцій іншої нижньої кінцівки (деформувальний артроз кульшового суглоба І-ІІ ст., неправильно зрослий перелом стегнової кістки зі скривленням осі, укороченням кінцівки на 2-3 см, фіброзний анкілоз колінного суглоба, помірна контрактура колінного суглоба, помірна контрактура гомілково-ступневого суглоба порушення функції суглоба II ст.), кукси обох гомілок, анкілоз кульшового суглоба з помірним порушенням функції другого кульшового суглоба порушення функції суглоба ІІ-ІІІ ст., двобічний коксартроз.

4.2.19. Стан після ендопротезування двох кульшових чи двох колінних суглобів.

4.3. Третя група інвалідності

4.3.1. Відсутність однієі легені.

4.3.2. Відсутність чи субатрофія одного ока.

4.3.3. Стійкий повний птоз на одному оці після проведення всіх видів відновного лікування,

4.3.4. Практична сліпота на одне око (гострота зору з переносимою корекцію нижче 0,05 або концентричне звуження меж поля зору до 10 град. від точки фіксації) внаслідок професійного захворювання, трудового каліцтва чи воєнної травми.

Примітка. Третя група інвалідності встановлюється при одноокості внаслідок побутової травми або хвороби, не пов’язаних зі службою в армії або професійною діяльністю на період перенавчання та придбання нової професії.

4.3.5. Двобічна глухота.

4,3.6. Стійка трахеостома при неможливості пластичного закриття.

4.3.7. Стеноз гортані ІІ-ІІІ ст. внаслідок травматичного або інфекційного ураження нервово-м'язового апарату гортані з одно- або двобічним парезом і стійкою дисфонією.

4.3.8. Стійка афонія органічного генезу.

4.3.9. Дефект щелепи чи твердого піднебіння, якщо протезування не забезпечує жування.

4.3.10. Гіпофізарний нанізм (зріст менше 150 см).

4.3.11. Параліч кисті.

4.3.12. Параліч верхньої кінцівки або параліч нижньої кінцівки.

4.3.13. Виражений парез верхньої або нижньої кінцівки, що супроводжується значним обмеженням обсягу активних рухів у всіх суглобах і гіпотрофією м’язів: плеча – більше 4 см, передпліччя – більше 3 см, стегна – більше 8 см, гомілки – більше 6 см, а також гіпотрофією м’язів кисті чи стопи.

4.3.14. Чужорідне тіло в речовині головного мозку (внаслідок травми), якщо травма супроводжувалась абсцесом мозку або менінгоенцефалітом.

Примітка. Введення чужорідних тіл в речовину головного мозку з метою лікування не є дефектом і група інвалідності встановлюється в залежності від порушень нервової системи та психіки.

4.3.15. Значний дефект кісток черепа (3 х 1 кв. см і більше, крім випадків заміщення його аутотканиною) або при менших розмірах, якщо має місце пульсація мозку, або при відсутності пульсації у випадках, коли травма протікала з ускладненнями (інфекційно-гнійним процесом).

4.3.16. Відсутність кисті і вищий рівень ампутації верхньої кінцівки.

4.3.17. Хибний суглоб плеча або обох кісток передпліччя.

4.3.18. Відсутність усіх фаланг чотирьох пальців кисті, за винятком першого.

4.3.19. Відсутність трьох пальців кисті, включаючи перший; анкілоз чи виражена контрактура тих самих пальців у функціонально невигідному положенні.

4.3.20. Відсутність першого, другого пальців з відповідними п'ястковими кістками.

4.3.21. Відсутність перших пальців обох кистей.

4.3.22. Відсутність трьох пальців кисті з відповідними п'ястковими кістками.

4.3.23. Кукса стегна чи гомілки.

4.3.24. Кукса стопи на рівні суглоба Лісфранка або на вищому рівні.

4.3.25. Двобічна кукса стопи з резекцією голівок плюсневих кісток за Шарпом.

4.3.26. Різко виражена контрактура чи анкілоз двох гомілковоступневих суглобів; різко виражена контрактура чи анкілоз гомілково-ступневого суглоба з розташуванням стопи у функціонально невигідному положенні.

4.3.27. Різко виражена контрактура чи анкілоз кульшового або колінного суглоба у функціонально невигідному положенні або укорочення кінцівки більше 7 см після резекції суглоба.

4.3.28. Уроджений чи набутий вивих кульшових суглобів чи одного кульшового суглоба із значним порушенням функції.

4.3.29. Деформація грудної клітки внаслідок резекції п'яти і більше ребер при наявності дихальної недостатності І ст. і більше.

4.3.30. Неконсолідований перелом стегна чи обох кісток гомілки.

4.3.31. Нестійкий колінний чи кульшовий суглоб з вираженим порушенням функції кінцівки.

4.3.32. Укорочення нижньої кінцівки на 7 см і більше.

4.3.33. Ендопротез колінного чи кульшового суглоба.

4.3.34. Остеохондропатія, остеохондродистрофія при зрості менше 150 см.

4.3.35. Кіфосколіоз III ст. з наявністю дихальної недостатності чи кіфосколіоз, ІV ст.

4.3.36. Екстирпація шлунка.

4.3.37. Тотальна тиреоідектомія з приводу раку.

4.3.38. Штучний клапан серця.

4.3.39. Штучний водій ритму серцевої діяльності,

4.3.40. Інородне тіло в серцевому м'язі чи у перикарді.

4.3.41. Відсутність однієї нирки з патологією другої.

4.3.42. Двобічна мастектомія.

 

Начальник Управління

медико-соціальної експертизи В. В. Марунич

 

«Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян»

( наказ Міністерства охорони здоров’я України

№ 455 від 13.11.2001 р. )

 

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (2240-14), з метою удосконалення порядку видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян (додається).

2. Керівникам органів та закладів охорони здоров’я прийняти до застосування Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян.

3. Заступнику Державного секретаря (Н. Г. Гойді) забезпечити державну реєстрацію цього наказу в Міністерстві юстиції України та довести його до відома органів та закладів охорони здоров'я, що мають право на видачу листків непрацездатності.

4. Начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони здоров’я Київської та управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій прийняти до відома і керівництва «Інструкцію про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», розмножити її в необхідній кількості і довести до кожного закладу охорони здоров'я та забезпечити контроль за її виконанням.

5. Вважати такою, що не застосовується на території України, Інструкцію ВЦРПС і Наркомздраву СРСР «Про порядок видачі застрахованим листків непрацездатності», затверджену Радою Народних Комісарів СРСР за № 1382 (V1382400-37) від 14.08.1937 р. (з доповненнями та змінами від 12 листопада 1984 р).

6. Контроль за виконанням наказу покласти на Державного секретаря С. В. Шевчука.

НАКАЗ., м. Київ

«Про затвердження Інструкції про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи»

(наказДержавного департаменту України з питань виконання покарань та Міністерства охорони здоров'я України

№ 79/91 від 27.04.2000 р. )

 

На виконання вимог статті 89 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) та з метою встановлення порядку проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи, НАКАЗУЄМО:

1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення медико-соціальної експертизи інвалідів, які відбувають покарання в установах кримінально-виконавчої системи (додається).

2. Начальникам управлінь (відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим та областях організувати вивчення цієї Інструкції з особовим складом, на який покладено обов'язки щодо організації медичної допомоги засудженим, їхнього соціального захисту, і забезпечити неухильне дотримання її положень.

3. Інструкцію про порядок проведення переогляду засуджених інвалідів, затверджену спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 77/26 (z0046-94) від 18.02.1994 р., зареєстровану в Міністерстві юстиції України за № 46/255 від 16.03.1994 р., вважати такою, що не застосовується в органах і установах виконання покарань.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на начальника управління медичного та санітарно-епідеміологічного обслуговування спецконтингенту Державного департаменту України з питань виконання покарань О. М. Гунченка та начальника управління медико-соціальної експертизи Міністерства охорони здоров'я України В. В. Марунича.

Голова Державного департаменту України

з питань виконання покарань І. В. Штанько

 

Міністр охорони здоров'я України В. Ф. Москаленко

 

«Про затвердження Критеріїв встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів та внесення змін і доповнень до Порядку встановлення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я № 212 від 22.11.1995 р.»

(наказ Міністерства охорони здоров'я України № 38 від 05.08.1998 р.)

На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 472 (472-93-п) від 23 червня 1993 року (зі змінами і доповненнями № 71 (71-94-п) від 8 лютого 1994 року, № 492 (492-94-п) від 18 липня 1994 року, № 410 (410-95-п) від 13 червня 1995 року, № 777 (777-95-п) від 2 жовтня 1995 року, року № 34 (34-96-п) від 10 січня 1996, № 832 (832-96-п) від 26 липня 1996 року, № 1100 (1100-97-п) від 3 жовтн я 1997 року, розпорядження Кабінету Міністрів України № 735-р (735-97-р) від 22 грудня 1997 року щодо виконання Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підприємців та профспілковими об’єднаннями України на 1997-1998 роки, укладеної 18 жовтня 1997 року, та з метою підвищення якості медико-соціального експертного обслуговування населення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів (додаються).

2. Внести зміни і доповнення (20653-98) до Порядку встановлення медико-соціальними експертними комісіями ступеня втрати професійної працездатності у відсотках працівникам, яким заподіяно ушкодження здоров’я, пов’язане з виконанням трудових обовязків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я № 212 (0136-96) від 22.11.1995 р. і зареєстрованого Міністерством юстиції за № 136/1161 від 22.03.1996 р., що стосуються питань відшкодування моральної шкоди, встановлення причинного зв'язку смерті громадян з наслідками виробничої травми тощо (згідно з додатком).

3. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій:

3.1. Прийняти до відома і керівництва Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів (додаються).

3.2. З метою покращення організації роботи щодо професійної орієнтації, підготовки, перепідготовки та працевлаштування інвалідів суворо дотримуватись вимог Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 83 в (83-92-п) від 22.02.1992 р. «Про затвердження Положення про медико-соціальну експертизу і Положення про індивідуальну програму реабілітації та адаптації інваліда».

Щорічно до 1 лютого наступного за звітним року надавати інформацію щодо стану працевлаштування інвалідів на підприємствах, в установах, організаціях різних форм власності відповідно до трудових рекомендацій медико-соціальних експертних комісій.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра В. Ф. Москаленка.

Міністр А. М. Сердюк

 

Критеріївстановлення ступеня стійкої втрати професійноїпрацездатності у відсотках, особливостейпрацевлаштування хворих та інвалідів (далі – «Критерії») (наказМіністерства охорони здоров’я України № 23 від 05.08.1998 р. )
№ п/п Наслідки травм та професійних захворювань і форми їх прояву Відсотки втрати професійної працездатності
     
Центральна та периферійна нервова система 1. Наслідки черепно-мозкової травми, кліщового енцефаліту та інших вірусних інфекцій центральної нервової системи, гострих отруєнь, ураження електрострумом, що виявляються у вигляді: а) вазо-вегетативного синдрому: легкого 5-20 помірного 25-40 вираженого 45-60 б) лікворо-гіпертензійного синдрому: легкого 10-20 помірного 30-50 вираженого 60-80 в) вестибулярного синдрому: легкого 5-20 помірного 30-50 вираженого 60-80 г) гіпоталамічного синдрому: легкого 10-20 помірного 30-50 вираженого 60-80 рухових порушень: монопарезу: легкого 5-15 помірного 20-40 вираженого 45-60 геміпарезу: легкого 5-20 помірного 25-50 вираженого 60-80 різко вираженого 85-90 геміплегії 100 тетрапарезу: легкого 10-25 помірного 30-60 вираженого 70-90 різко вираженого 90-100 ґ) координаторних порушень: легких 5-20 помірних 25-40 виражених 50-70 д) дефектів кісток черепа: до 3 см 5 3 – 20 см 10-30 21 – 40 см 30-40 41 – 60 см 40-60 понад 60 см 60-80 е) епілептиформного синдрому: рідкі напади 10-15 напади середньої частоти 20-40 часті напади 70-80 При епілептиформному синдромі у осіб, професія яких пов'язана з виконанням робіт на висоті, біля джерел вогню, біля механізмів, що рухаються, та у разі неможливості раціонального працевлаштування втрата професійної працездатності установлюється на рівні 30–40 % навіть при рідких нападах. Працевлаштування хворих та інвалідів здійснюється переважно на тих підприємствах, де настала інвалідність, з урахуванням професійних знань, вмінь, навичок інвалідів та рекомендацій медико-соціальних експертних комісій. є) синдром паркінсонізму: легкого 15-25 помірного 30-60 вираженого 65-80 різко вираженого 80-100 ж) гіперкінетичного синдрому: легкого 15-25 помірного 30-50 вираженого 60-80 різко вираженого 80-100 При легкому синдромі паркінсонізму та легкому гіперкінетичному синдромі постраждалий не може виконувати робіт на конвеєрі, працювати у шоферських професіях. Такі особи підлягають раціональному працевлаштуванню, а у випадку значного зниження обсягу виробничої діяльності втрата професійної працездатності може бути визначена на рівні 30–50 %. з) астенічного синдрому: легкого 5-10 помірного 15-25 вираженого 30-60 и) іпохондричного синдрому: легкого 0 помірного 5-15 вираженого 20-40 і) психопатоподібного синдрому: легкого 0 помірного 5-20 вираженого 25-50 ї) психоорганічного синдрому: легкого 5-20 помірного 25-60 вираженого 65-80 різко вираженого (недоумство) 80-100 2. Пошкодження спинного мозку на рівні шийного, торакального або поперекового відділу хребта, що спричинило: а) легкі розлади чутливості, пірамідальну недостатність без порушення рухів у кінцівках та функцій тазових органів 10 б) легкі розлади чутливості, легкий парез однієї або двох кінцівок без істотних порушень рухів у кінцівках та функцій тазових органів 15-20 в) помірне порушення чутливості, легкі рухові порушення, спастичний моно- або парапарез, легкий або "млявий" моно- або парапарез з нерізко вираженою атрофією м'язів та незначним порушенням рухів, легким порушенням функцій тазових органів 25-40 г) помірне порушення чутливості, помірно виражені спастичний або «млявий» моно- або парапарез, наявність нерізких або помірних атрофій м'язів, легке порушення функцій тазових органів 40-60 ґ) виражені розлади чутливості та порушення рухів у кінцівках (пара- або тетрапарези), помірне або виражене порушення функцій тазових органів 60-80 д) різко виражені парези (пара- або тетрапарези аж до плегії), виражені порушення функцій тазових органів, порушення функцій серцево-судинної системи та системи дихання. 80-100 3. Пошкодження «кінського хвоста», що спричинило: а) легкі розлади чутливості без порушення рефлексів та рухів у кінцівках, без порушення трофіки та функцій тазових органів 0-5 б) легкі розлади чутливості, порушення сухожильних рефлексів, незначну гіпотрофію м'язів без порушення рухливості кінцівок, а також функцій тазових органів 10-15 в) помірні розлади чутливості, гіперкінезію, помірну атрофію м'язів (з відповідними областями іннервації), помірні вегетативні розлади, нерізкі трофічні порушення, легке порушення функції тазових органів; 20-40 г) виражені розлади чутливості у зоні іннервації відповідного корінця або групи корінців, виражений парез однієї кінцівки або помірний парез обох кінцівок, помірне порушення функцій тазових органів, помірні вегетативно-трофічні розлади (ціаноз, набряк або виразка) 40-60 ґ) виражені розлади чутливості, виражені рухові порушення у обох нижніх кінцівках, виражені вегетативно-трофічні порушення (ціаноз, набряки, трофічні виразки) виражені порушення функцій тазових органів 60-80 д) різко виражені розлади чутливості, рухові порушення (різко виражений парез або плегія у нижніх кінцівках), виражені порушення функцій тазових органів, вегетативно-трофічні порушення (пролежні, трофічні виразки) 80-100 4. Периферичні пошкодження трійчастого, лицевого, під'язикового нервів, які призводять до порушення їх функцій: а) легкого 0-5 б) помірного 10-15 в) вираженого 20-30 5. Пошкодження шийно-плечового сплетіння та його нервів: а) нерізкі порушення чутливості, змінення рефлексів 0-5 б) нерізкі порушення чутливості, «випадіння» рефлексів, гіпотрофія м'язів з легкими руховими порушеннями 5-15 в) помірні порушення чутливості, помірне зниження сили м'язів верхньої кінцівки з атрофією м'язів 20-30 г) виражені розлади чутливості, обмеження обсягу активних рухів верхньої кінцівки, значна атрофія м'язів (плеча – понад 4 см, передпліччя – понад 3 см, атрофія дрібних м’язів кистей) 30-60 6. Пошкодження поперекового, крижового сплетіння та їх нервів: а) нерізко вираженого порушення чутливості, змінення рефлексів 0-5 б) нерізко вираженого порушення чутливості, «випадіння» рефлексів, гіпотрофії м'язів з легкими руховими порушеннями 10-15 в) помірного порушення чутливості, помірного зниження сили м'язів верхньої кінцівки з атрофією м'язів 15-25 г) виражені розлади чутливості, обмеження обсягу активних рухів у нижній кінцівці, значна атрофія м'язів (стегна – понад 8 см, гомілки – понад 6 см), атрофія дрібних м’язів ступень) 30-60 7. Ангіотрофоневрозу: а) легкого 15-20 б) помірного 25-40 г) вираженого 40-60 ґ) різко вираженого з трофічними порушеннями (ціаноз, набряки, неврози, трофічні виразки) 70-80 8. Вібраційна хвороба від впливу вібрації: 8.1. Локальної: 8.1.1. Компенсована стадія: а) ангіоспастичний синдром з рідкими ангіоспазмами 10-15 б) ангіодистонічний синдром 10-15 в) вегетативно-сенсорна полінейропатія 10-15 8.1.2. Субкомпенсована стадія (помірно виражені прояви): а) периферійний ангіоспастичний синдром: – з частими ангіоспазмами 20-60 – з вегетативно-трофічними порушеннями 20-60 б) синдром вегетативно-сенсорної полінейропатії: – з дистрофічними змінами опорно-рухового апарату рук, плечового пояса (вегетоміофасцит, періартроз та ін.) 25-60 – з функціональними порушеннями нервової системи (неврастенічний або центральний ангіодистонічний синдроми) 15-40 – синдром полірадикулярних порушень (шийна полірадикулонейропатія) 25-60 8.1.3. Декомпенсована стадія (виражені прояви вібраційної хвороби) 60-80 8.2. Загальної: 8.2.1. Компенсована стадія: а) ангіодистонічний периферичний синдром 10 б) вегетативно-сенсорна полінейропатія нижніх кінцівок 10-15 в) центральний ангіодистонічний синдром 10-20 г) вегетативно-вестибулярний синдром 10-15 ґ) церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром 10-20 д) синдром енцефалополінейропатії 15-20 8.2.2. Субкомпенсована стадія: а) ангіодистонічний периферичний синдром; 15-30 б) вегетативно-сенсорна полінейропатія нижніх кінцівок 15-40 в) центральний ангіодистонічний синдром 20-50 г) вегетативно-вестибулярний синдром 20-60 ґ) церебрально-периферичний ангіодистонічний синдром 20-60 д) синдром енцефалополінейропатії. 20-60 8.2.3. Декомпенсована стадія (виражені прояви) 50-60 Працевлаштування хворих та інвалідів показане при відсутності вібрації, фізичного та нервово-психічного перевантаження. Виключається тривале перебування протягом робочого дня у вимушеній робочій позі, робота в запропонованому темпі, нічні зміни, відрядження. Органи ЛОР 9. Вестибулярна дисфункція IV ст. з низьким рівнем субкомпенсації 60-80 III ст. з низьким рівнем субкомпенсації 40-60 II ст. з середнім рівнем субкомпенсації 15-40 I ст. з високим рівнем субкомпенсації 5-15 10. Порушення слухової функції незалежно від характеру захворювання (неврит слухових нервів, отит та ін.): – глухота 40-50 – приглухуватість IV ст. 20-40 – приглухуватість III ст. 15-30 – приглухуватість II ст. 10-15 – приглухуватість I ст. 5-10 11. Хронічні захворювання голосотвірного апарату (фаринголарингіт, ларингіт, фіброма голосової зв'язки та ін.): – афонія 40-60 – дисфонія 25-40 – фонастенія III ст. 20-35 – фонастенія II ст. 10-15 – фонастенія I ст. 5-10 12. Злоякісні новоутворення, пов'язані з впливом професійних факторів: – клінічна група IV 80-100 – клінічна група III 60-80 – клінічна група II 40-60 – клінічна група I-II. 15-40 13. Стійка трахеостома: – стеноз трахеї II-III ст. 60-80 – стеноз трахеї II ст. 50-60 – стеноз трахеї I-0 ст. 20-40 14. Рубцева деформація гортані (трахеї): – стеноз і дихальна недостатність II-III ст. 60-80 – стеноз і дихальна недостатність I-II ст. 20-60 – стеноз і дихальна недостатність I-0 ст. 15-20 15. Втрата нюхової або смакової функції. 10-25 16. Відкрита рана обличчя внаслідок впливу механічних, термічних, хімічних чинників 40-60 17. Деформація носа: – відсутність носового дихання 10-20 – утруднене носове дихання або однобічне носове дихання 0-5 18. Хронічні гнійно-запальні захворювання ЛОР органів (отит, синусит): – двобічні 10-20 – однобічні 5-10 19. Порушення прикусу, відкривання рота, акту жування: – значного ступеня з гіпотрофією II ст. 25-40 – помірного ступеня з гіпотрофією I ст. 15-20 – легкого ступеня 5-10 Дихальна система 20. Відсутність носа (кісток, хрящів та м'яких тканин), що призводить до спотворення обличчя 40 21. Відсутність крил та кінчика носа 10-25 22. Відсутність кінчика або крила носа 10-15 23. Порушення носового дихання внаслідок травми: а) однобічне 0-5 б) двобічне 10 в) однобічна відсутність носового дихання 10 г) двобічна відсутність носового дихання 20 24. Зрослий перелом груднини без порушення функції дихання 0 25. Деформація грудної клітки внаслідок численних переломів ребер, груднини: а) з помірним обмеженням рухливості при акті дихання, що супроводжується помірно вираженою дихальною недостатністю (ДН I) 15 б) зі значним обмеженням рухливості при акті дихання, що супроводжується значно вираженою дихальною недостатністю (ДН II) 30-40 в) з різким обмеженням рухливості при акті дихання, різко вираженою дихальною недостатністю (ДН III), порушенням функції органів середостіння 70-90 26. Порушення функції гортані або трахеї у результаті їх пошкодження: а) осиплість, задишка при фізичному навантаженні 10 б) дисфонія, порушення дихання (задишка у спокої) 30 в) постійне носіння трахеостомічної трубки, афонія (втрата голосу) 60 27. Видалення частини легені: ДН 0 ст. 5-10 ДН I ст. 15-20 ДН II ст. 40-60 ДН II-III ст. 65-70 ДН III ст. 75-90 28. Пневмоконіоз I та II ст. ДН 0 ст. 10 ДН I ст. 15-20 ДН I-II ст. 20-25 ДН II ст. 40-60 Пневмоконіоз III ст. ДН I ст. 25 ДН II ст. та легеневе серце НК I ст. 40-60 ДН II ст. та легеневе серце НК IIА ст. 70 ДН III ст. та легеневе серце НК IIБ ст.III ст. 90 29. Силікотуберкульоз ДН I ст. 20 ДН II ст. 40-60 ДН III ст. 70-90 30. Хронічний пиловий бронхіт I ст. ДН 0 ст. 0-5 ДН I ст. 10-15 Хронічний пиловий бронхіт II ст. ДН I ст. 20-25 ДН II ст. 30-40 ДН II ст. та легеневе серце НК I ст. 50 ДН II ст. та легеневе серце НК IIА ст. 60 Хронічний пиловий бронхіт III ст. ДН II ст., НК IIА ст. 60-70 ДН III ст., НК IIБ III ст. 80-90 31. Післятравматичний адгезійний плеврит ДН I ст. 10-15 Працевлаштування інвалідів показане при відсутності токсичних речовин, пилу, іонізуючого випромінювання, низької температури у виробничому середовищі та без значного фізичного навантаження. Серцево-судинна система 32. Серцева недостатність внаслідок токсичного ураження, поранення серця, його оболонок або великих магістральних судин: а) I стадія – почастішання пульсу, задихання внаслідок фізичного навантаження, розширення розмірів серця, непостійні набряки 15-25 б) II стадія – значне задихання, застійні явища у легенях та печінці, постійні набряки, набухання вен шиї 25-60 в) III стадія – порушення ритму дихання, застійні явища у легенях, ексудат у серцевій сорочці та ін. 80-100 33. Токсичні ураження, фізичні пошкодження серця, його оболонок та великих магістральних судин, що не призводять до порушення кровообігу 5-15 34. Порушення кровообігу внаслідок пошкодження великих периферичних судин, встановлене на день освідчення: а) помірна набряклість, зниження пульсації 5-10 б) значна набряклість, синюшність, різке ослаблення пульсації 15-20 в) значна набряклість, синюшність, лімфостаз, трофічні виразки 25-50 35. Пошкодження великих периферичних судин, що не призводять до порушення функції органів 5 36. Гіпертонічна хвороба: I ст. 5-15 II ст. 20-50 III ст. 60-80 37. Артеріальна гіпертензія: а) легко виражена 5-15 б) помірно виражена 20-40 в) виражена 60-80 38. Вегето-судинна дистонія: а) легко виражена (легкі або середньої тяжкості, рідкі, або середньої частоти вазо-вегетативні пароксизми) 5-25 б) помірно виражена (легкі або середньої тяжкості, середньої частоти або часті вазо-вегетативні пароксизми) 25-50 в) виражена (часті середньої тяжкості або тяжкі вазо-вегетативні пароксизми). 50-80 Показані роботи з легким чи помірним фізичним навантаженням, в оптимальних мікрокліматичних умовах, що відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Можливе виконання простих і складних операцій за запропонованим планом з можливостями корекції, без дефіциту часу з помірною і достатньою кількістю інформації, прийняття простих і складних рішень. Органи травлення 39. Порушення акту жування у результаті перелому виличної кістки, верхньої або нижньої щелепи, чи вивиху нижньої щелепи: легкий ступінь – помірне порушення прикусу та акту жування 5 середній ступінь – значне порушення прикусу та акту жування 10-15 виражений ступінь – різке порушення прикусу та відкривання рота, деформація щелепи 20-25 – зрослий перелом верхньої щелепи (виличної кістки) або нижньої щелепи без порушення прикусу та акту жування; 0 – відсутність частини верхньої або нижньої щелепи: а) що підлягає протезуванню до 20 б) не підлягає протезуванню до 40 – відсутність щелепи: а) що підлягає протезуванню до 25 б) не підлягає протезуванню. до 70 40. Відсутність язика на рівні: – дистальної третини 15 – середньої третини 30 – повна 70 41. Звуження ротової порожнини з утворенням, як наслідок, слинної фістули: – легкий ступінь 5 – середній ступінь 15 – виражений ступінь. до 25 42. Звуження стравоходу або глотки внаслідок опіку, травми, поранення: – легке ускладнення при проходженні твердої їжі 10 – помірне ускладнення при проходженні м'якої їжі 30 – різке ускладнення при проходженні рідкої їжі 70 – непрохідність (гастростома) 90 Морфофункціональні порушення органів шлунково-кишкового тракту 43. Легкі форми захворювання органів травлення з перебігом без функціональних порушень та частих загострень (одне загострення за 1-2 роки) без занепаду харчування: – хронічний езофагіт 5-10 – хронічний гастрит, хронічний гастродуоденіт 5-10 – хронічний персистувальний гепатит 5-10 – хронічний ентерит, коліт 5-10 – спайкова хвороба, легка форма 5-10 44. Помірні функціональні порушення при хронічних захворюваннях органів травлення (загострення до двох разів на рік), стійкий помірно виражений больовий та диспептичний синдроми, порушення секреторної, моторно-евакуаторної функцій, занепад харчування: – хронічний езофагіт, середньої тяжкості 15 – хронічний гастрит, гастродуоденіт 15 – хронічний панкреатит середньої тяжкості 25 – хронічний ентерит, коліт 25 – виразкова хвороба середньої тяжкості (загострення 25 2 рази на рік), виразковий дефект 0,5 – 0,8 см, повільне його загоєння (6 – 8 тижнів), стійкий помірний больовий та диспептичний синдром, що не зникає у період ремісії, занепад харчування I-II ст.) – хронічний гепатит з помірною активністю (загострення до двох разів на рік), стійкі функціональні парціальні порушення) 25 – спайкова хвороба середньої тяжкості. 30 45. Виражені стійкі функціональні порушення чи ускладнення при тяжких формах перебігу захворювання органів травлення, тривалі загострення (три та більше разів на рік), стійкий виражений больовий та диспептичний синдроми, значне порушення секреторної, моторної, евакуаторної функцій, занепад харчування II-III, III ст.): 50 – хронічний езофагіт, тяжка форма (ерозійно- виразкова) 50 – виразкова хвороба шлунка, ДПК, тяжка форма, виразковий дефект більше 1 см, тривалі часті (3-4 та більше разів) загострення, ускладнення – кровотеча, пенетрація, стеноз, занепад харчування II, II-III ст. 70 – хронічний гепатит з постійними рецидивами, що прогресують, стійкі виражені порушення (3 – 5 та більше загострень на рік) з трансгресією у цироз печінки 60 – цироз печінки, стадія декомпенсації (асцит, кровотечі, анемія) 70 – хронічний панкреатит, хронічний ентерит, хронічний коліт, тяжка форма перебігу (безперервно рецидивні больові форми з вираженими диспептичними розладами, занепадом харчування II-III, III ст.) 70 – спайкова хвороба, тяжка форма перебігу 70 – протиприродний задній прохід 70 – свищі: кишечниковий, панкреатичний, жовчний 60 – видалення частини печінки 25-40 – видалення шлунка 80 – видалення частини шлунка, підшлункової залози або кишечнику 30 – видалення селезінки. 25 Лапаротомія внаслідок травми черевної порожнини: а) без пошкодження органів черевної порожнини 0 б) з пошкодженням органів черевної порожнини, з легким ступенем порушення їх функції 10 Сечостатева система 46. Видалення частини нирки за наявності ниркової недостатності до 25 47. Видалення нирки 30-40 48. Порушення функції сечовидільної системи: – цистит, уретрит, пієлоцистит, легке звуження сечовода, сечівника, ушивання стінки сечового міхура 5 – помірне звуження сечовода, сечівника, зменшення об'єму сечового міхура, видалення частини нирки до 25 – видалення сечового міхура 70 – сечостатеві свищі, значна непрохідність сечовода, сечівника 50 – ушкодження сечостатевої системи без порушення її 0 функцій. Наслідки пошкодження органів сечостатевої системи з: – легким порушенням функцій до 10 – помірним 25 – значним 50 – ушкодженням органів статевої системи без порушення її 10 функції – ушкодженням органів статевої системи з помірним порушенням функції до 25 – ушкодженням органів статевої системи зі значним порушенням функції 30 Трудові рекомендації медико-соціальних експертних комісій щодо працевлаштування інвалідів виносяться відповідно до розділів IX, X інформаційно-методичного посібника для лікарів МСЕК та ЛКК (Дніпропетровськ, 1992 р.). М’які тканини 49. Спотворення обличчя, спричинене широкими пігментними плямами, рубцями, що утворились внаслідок опіків, відморожень або поранень, розташованих на обличчі або передньо-боковій поверхні шиї: а) помірне 10 б) значне 20 в) різке 40 50. Наявність на волосяній частині голови, тулубі та кінцівках (без порушення функцій суглобів) рубців, що утворились внаслідок різних травм (на площині розміром): а) від 5 см до 0,5 % поверхні тіла 5 б) від 0,5 % до 2 % поверхні тіла 10 в) від 2 % до 4 % поверхні тіла 15 г) від 4 % до 6 % поверхні тіла 20 ґ) від 6 % до 8 % поверхні тіла 25 Примітка. При порушенні функції суглоба, спричиненій рубцями, втрата професійної працездатності визначається за відповідними статтями цих Критеріїв. 51. Наявність на тулубі та кінцівках широких пігментних плям, що утворились внаслідок травми (без порушення функції органів) загальною площею 2 та більше відсотків поверхні тіла. 5 Хребет 52. Порушення функції хребта внаслідок травмування будь-якого його відділу, за винятком крижів та куприка: а) помірне обмеження рухливості (функціональна недостатність хребта I ст.) 20 б) значне обмеження рухливості (функціональна недостатність хребта II ст.) 40 в) різке обмеження рухливості (функціональна недостатність хребта III ст.) 70 г) повна знерухомленість хребта (у тому числі також одного з відділів), різка його деформація (горб, сколіоз) 80 53. Зрослий перелом тіл, дужок та суглобових відростків, що призвели до порушення функції хребта внаслідок одночасної дії з легким больовим корінцевим синдромом 5 54. Зрослий перелом одного або декількох поперечних або остюкуватих відростків хребців, розрив зв'язкового апарату хребта без порушення його функції на день огляду, з наявністю легкого больового корінцевого синдрому 5 55. Переломи крижів, куприка, а також вивихи куприкових хребців, що призвели до порушення функції на день огляду, але з наявністю больового синдрому 10 Верхня кінцівка Лопатка та ключиця 56. Порушення функції плечового пояса внаслідок перелому лопатки, ключиці, розриву акроміально-ключичного або груднинно-ключичного зчленування: а) помірна деформація, гіпотрофія м’язів, зниження сили кінцівки, помірне обмеження рухів у плечовому суглобі 10 б) значна деформація, виражена атрофія м’язів, значне обмеження рухів у плечовому суглобі 20 в) різка деформація, різка атрофія м'язів плечового пояса, різке обмеження рухів у плечовому суглобі 30-40 57. Зрослий перелом лопатки (за винятком перелому суглобової западини), ключиці, розрив акроміально-ключичного та груднинно-ключичного зчленувань, що призвели до порушення функцій плечового пояса з больовим синдромом: а) наслідки перелому кісток або розриву зчленування 5 б) наслідки незрослих переломів, хибний суглоб 10 Плечовий суглоб 58. Кістковий анкілоз плечового суглоба, підтверджений рентгенологічними даними 50 59. Плечовий суглоб, що хитається внаслідок резекції голівки плечової кістки або суглобової поверхні лопатки. 60 60. Обмеження рухів у плечовому суглобі: а) помірно виражене: 15 – згинання (відведення плеча уперед) – 120–150 град. – розгинання (відведення назад) – 20–30 град. – відведення плеча убік – 120–150 град. б) значно виражене: 25 – згинання (відведення плеча уперед) – 75–115 град. – розгинання (відведення назад) – 5–15 град. – відведення плеча убік – 75–115 град. в) різко виражене: 40-50 – згинання (відведення плеча уперед) – 5–70 град. – розгинання (відведення назад) – 0 град. – відведення плеча убік. – 5–70 град. 61. Звичаний вивих плеча 15-25 Примітка. Відсоток втрати професійної працездатності при звичному вивихові плеча визначається тільки у тому випадку, якщо після виробничої травми, що супроводжувалась вивихом плеча, повторні вивихи спостерігались без додаткової травми протягом року більше трьох разів та діагноз звичного вивиха плеча підтверджений лікувальними закладами, у яких проводилось їх вправлення, а також за наявності помірно вираженого обмеження рухів у цьому суглобі. 62. Внутрішньосуглобні пошкодження плечового суглоба (розрив зв'язок, суглобової сумки, вивих плеча, переломи великого горбика, голівки та шийки плечової кістки, суглобової западини, лопатки), що спричинили невеликі порушення функції та супроводжуються больовим синдромом: а) перелом однієї кістки, вивих плеча, розрив зв'язок суглобової сумки 5 б) перелом двох кісток 10 Примітка. За наявності обмеження рухів у плечовому суглобі, як наслідок перелічених вище пошкоджень, ступінь втрати професійної працездатності визначається за ст. 59. Плече 63. Відсутність верхньої кінцівки: а) з лопаткою або частиною її; 75 б) у результаті екзартикуляції у плечовому суглобі 70 в) кукса на рівні верхньої третини плеча 60 64. Кукса плеча на рівні середньої або нижньої третини. 50 65. Хибний суглоб або незрослий перелом плечової кістки 50 66. Порушення функції плеча: а) помірне обмеження рухів у ліктьовому та плечовому суглобах 15 б) помірне обмеження рухів у одному з суглобів (ліктьовому або плечовому) та значне обмеження рухів у другому 20 в) значне обмеження рухів у ліктьовому та плечовому суглобах або помірне обмеження рухів у одному з них та різко виражене обмеження у другому 30 г) значне обмеження рухів у одному з суглобів (ліктьовому або плечовому) та різке обмеження рухів у другому 35-40 ґ) різке обмеження рухів у ліктьовому та плечовому суглобах 40-50 67. Зрослий перелом плеча, що не призвів до порушення його рухомості, але з наявністю неусуненого зміщення відламків за довжиною, шириною або під кутом, та надмірного мозоля, укорочення плеча на 3-4 см 5-10 Ліктьовий суглоб 68. Ліктьовий суглоб, що хитається внаслідок резекції суглобової поверхні плечової та ліктьової кісток 50 69. Кістковий анкілоз ліктьового суглоба, підтверджений рентгенологічними даними: а) у функціонально вигідному положенні (кут від 60 до 90 град.) 20 б) у функціонально не вигідному положенні (кут менше 60 або більше 90 град.) 40 70. Обмеження рухомості у ліктьовому суглобі: а) помірно виражене: 10 – згинання – 50–60 град. – розгинання – 170–160 град. б) значно виражене: 20 – згинання – 65–90 град. – розгинання – 155–140 град. в) різко виражене – від 95 до 135 град. 30 Примітка. Обсяг рухів у ліктьовому суглобі у нормі: – згинання – до 30–45 град. – розгинання – до 175–180 град. Передпліччя 71. Відсутність передпліччя внаслідок екзартикуляції у ліктьовому суглобі або кукса на рівні верхньої третини передпліччя 50 72. Кукса передпліччя на рівні середньої та нижньої третини 40 73. Хибний суглоб, незрослий перелом у ділянці діафіза або метафіза (верхня, середня або нижня третина): а) однієї кістки передпліччя 20 б) обох кісток передпліччя 40 в) однієї кістки передпліччя та зрослий перелом другої 25 74. Порушення функції передпліччя: а) помірне обмеження рухів у променезап'ястковому та ліктьовому суглобах, обмеження супінації та пронації від 45 до 65 град. 15 б) помірне обмеження рухів у одному з суглобів (променезап'ястковому або ліктьовому) та значне у іншому, обмеження супінації та пронації від 25 до 40 град. 20 в) значне обмеження рухів у променезап'ястковому та ліктьовому суглобах або помірне обмеження рухів у одному з них та різке обмеження рухів у іншому, обмеження супінації та пронації від 0 до 20 град. 25 г) значне обмеження рухів у одному з суглобів (променезап'ястковому або ліктьовому), різке у іншому 30 ґ) різке обмеження рухів у променезап'ястковому та ліктьовому суглобах 40 Променезап’ястковий суглоб 75. Кістковий анкілоз променезап'ясткового суглоба, підтверджений даними рентгенологічного дослідження: а) у функціонально вигідному положенні (згинання або розгинання до 20 град.) 25 б) у функціонально невигідному положенні (згинання або розгинання 20 град. та більше) 30 76. Обмеження рухів у променезап'ястковому суглобі: а) помірно виражені: 10 – згинання – 30–40 град. – розгинання – 30–40 град. б) значно виражені: 15 – згинання – 20–25 град. – розгинання – 20–25 град. в) різко виражені: 25 – згинання – 0–15 град. – розгинання – 0–15 град. Примітка. Обсяг рухів у променезап'ястковому суглобі у нормі: – згинання – 50–75 град. – розгинання – 50–75 град. Кисть 77. Відсутність кисті на рівні зап'ястково-п'ясткових кісток 50 78. Порушення функції кисті внаслідок травми зап'ястка (деформація, порушення хватальної здатності): а) помірно виражене 10 б) значно виражене 20 в) різко виражене 25 79. Хибні суглоби та незрослі переломи кісток зап'ястка та п'ясткових кісток внаслідок відсутності порушення функції кисті, пальців та променезап'ясткового суглоба 10 Пальці кисті Перший (великий) палець 80. Значна рубцева деформація внаслідок пошкодження м'яких тканин з незначним порушенням функції пальця на день огляду 5 81. Кукса на рівні: а) нігтьової фаланги 10 б) міжфалангового суглоба 15 в) основної фаланги 20 82. Відсутність пальця (екзартикуляція) 25 83. Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її 30 84. Кістковий анкілоз одного з суглобів пальця: а) у функціонально вигідному (напівзігнутому положенні) 5 б) у функціонально не вигідному (випрямленому або зігнутому) положенні 15 85. Кістковий анкілоз двох суглобів пальця: а) у функціонально вигідному (напівзігнутому положенні) 15 б) у функціонально не вигідному (випрямленому або зігнутому) положенні 20 86. Кістковий анкілоз зап'ястково-п'ясткового та двох суглобів пальця: а) у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні 20 б) у функціонально не вигідному (випрямленому або зігнутому) положенні 25 87. Порушення функції пальця внаслідок обмеження рухів у суглобах: а) помірно вираженого 5 б) значно вираженого 10 в) різко вираженого у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні 15 г) різко вираженого у функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні 20 Другий (вказівний) палець 88. Значна рубцева деформація внаслідок пошкодження м'яких тканин з легким порушенням функції пальця на день огляду 5 89. Кукса на рівні: а) нігтьової фаланги або другого (дистального) міжфалангового суглоба 5 б) середньої фаланги або першого (проксимального) міжфалангового суглоба 10 в) основної фаланги або п'ястково-фалангового суглоба (відсутність пальця) 20 90. Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її 25 91. Порушення функції пальця: а) помірно виражене обмеження рухів у суглобах 5 б) значно виражене обмеження рухів у суглобах 10 в) різко виражене обмеження рухів у суглобах у функціонально вигідному положенні 15 г) різко виражене обмеження рухів у суглобах у функціонально не вигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні, анкілоз двох або трьох суглобів, підтверджений рентгенологічними даними 20 Третій (середній), четвертий (безіменний) або п'ятий (мізинець) пальці 92. Кукса на рівні: а) нігтьової фаланги, другого (дистального) міжфалангового суглоба 5 б) середньої фаланги, першого (проксимального) міжфалангового суглоба, основної фаланги або п'ястково-фалангового суглоба (відсутність пальця) 10 93. Відсутність пальця з п'ястковою кісткою або частиною її 15 94. Порушення функції пальця: а) помірне обмеження рухів у суглобах, анкілоз, значне та різко виражене обмеження рухів у другому (дистальному) міжфаланговому суглобі 5 б) контрактура пальця у функціонально вигідному (напівзігнутому) положенні, анкілоз першого (проксимального) міжфалангового або п'ястково-фалангового суглоба, підтверджений рентгенологічними даними 10 в) контрактура пальця у функціонально невигідному (різко зігнутому або випрямленому) положенні, анкілоз двох або трьох суглобів, підтверджений рентгенологічними даними 15 Декілька пальців однієї кисті 95. Відсутність двох пальців однієї кисті незалежно від показань на визначення групи інвалідності: а) першого та другого (I + II) 45 б) першого з третім, четвертим або п'ятим (I + III), (I + IV), (I + V) 40 в) другого з третім, четвертим або п'ятим (II + III), (II + IV), (II + V) 30 г) третього з четвертим або п'ятим (III + IV), (III + V) 20 ґ) четвертого з п'ятим (IV + V) 20 96. Відсутність трьох пальців однієї кисті: а) першого та другого з третім, четвертим або п'ятим (I + II + III), (I + II + IV), (I + II + V) 50 б) першого та третього з четвертим або п'ятим (I + III + IV), (I + III + V) 50 в) першого та четвертого з п'ятим (I + IV + V) 50 г) другого та третього з четвертим або п'ятим (II + III + IV), (II + III + V) 40 ґ) другого та четвертого з п'ятим (II + IV + V) 40 д) третього та четвертого з п'ятим (III + IV + V) 30 97. Відсутність чотирьох пальців однієї кисті: а) першого, другого та третього з четвертим або п'ятим (I + II + III + IV), (I + II + III + V) 50-60 б) першого, другого, четвертого та п'ятого (I + II + IV + V) 60 в) першого, третього, четвертого та п'ятого (I + III + IV + V) 50-60 г) другого, третього, четвертого та п'ятого (II + III + IV + V) 50 Примітка. За відсутності двох та більше пальців з п'ястковими кістками або частиною їх, втрата професійної працездатності, передбачена ст. 95, 96, 97 «Критеріїв», збільшується незалежно від кількості пальців на 5 %. 98. Відсутність всіх пальців однієї кисті 60 99. Порушення функції пальців однієї кисті: а) помірне обмеження рухів у суглобах: – двох пальців 10 – трьох пальців 15 – чотирьох пальців 20 – п'яти пальців 25 б) значне обмеження рухів у суглобах, а також анкілози дистальних міжфалангових суглобів: – двох пальців 15 – трьох пальців 20 – чотирьох пальців 25 – п'яти пальців 35 в) різко виражене обмеження рухів у суглобах у функціонально вигідному положенні: – двох пальців 20 – трьох пальців 25 – чотирьох пальців 30 – п'яти пальців 40 г) різке обмеження рухів у суглобах у функціонально невигідному положенні, а також анкілоз проксимальних міжфалангових та п'ястковофалангових суглобів: – двох пальців 25 – трьох пальців 30 – чотирьох пальців 40 – п'яти пальців 50 100. Зрослий перелом фаланги або фаланг, пошкодження сухожиль пальців однієї кисті, що призвели до легкого порушення функції на день огляду: а) одного–двох пальців 5 б) трьох–п'яти пальців. 10 Таз 101. Порушення функції таза внаслідок перелому кісток, розриву лобкового або крижово-клубового зчленування: а) помірне порушення статики та ходи, помірне обмеження рухів у одному тазостегновому суглобі 25 б) значне порушення статики та ходи, помірне обмеження рухів у двох тазостегнових суглобах або значне обмеження рухів у одному з цих суглобів 30 в) різке порушення статики та ходи, значне обмеження рухів у двох тазостегнових суглобах або різке обмеження рухів у одному з цих суглобів: – у одному суглобі 50 – у двох суглобах 70 102. Перелом кісток таза, розрив лобкового або крижово-клубового зчленування, що призвели до незначного порушення функції, але з больовим синдромом 10 Примітка. При наслідках перелічених вище пошкоджень та більш виражених порушеннях функції застосовується ст. 101. Нижня кінцівка Тазостегновий суглоб 103. Кістковий анкілоз, а також тазостегновий суглоб, що хитається, підтверджені рентгенологічними даними: а) анкілоз у функціонально вигідному (розігнутому) положенні 40 б) анкілоз у функціонально невигідному положенні 60 в) тазостегновий суглоб, що хитається внаслідок резекції голівки стегна або вертлюжної ямки 70 104. Обмеження рухів (контрактура) у тазостегновому суглобі: а) помірно виражене: 25 – згинання – 70–80 град. – розгинання – 10 град. – відведення – 30–35 град. б) значно виражене: 40 – згинання – від 55 до 70 град. – розгинання – 0–5 град. – відведення – від 30 до 20 град. в) різко виражене: 50 –- згинання – до 50 град. – розгинання – 0 град. – відведення – до 20 град. Примітка. 1. Обсяг рухів у тазостегновому суглобі у нормі: – згинання – 90-100 град. – розгинання – 15 град. – відведення – 40–50 град. (відрахування ведеться від 0 градусів). 2. Наявність ендопротезу тазостегнового суглоба, застосованого у зв'язку з травмою, дає підставу для застосування ст. 104-б. Проте, якщо при огляді буде встановлено, що є різко виражена контрактура, відсоток трати працездатності визначається за ст. 104-в. 105. Зрослі зі зміщенням внутрішньосуглобові пошкодження тазостегнового суглоба (переломи, відриви кісткових фрагментів, вивихи стегна), що призвели до легких порушень функції 15 Примітка: а) до числа внутрішньосуглобових переломів тазостегнового суглоба належать переломи вертлюжної ямки, голівки та шийки стегнової кістки; б) при сполученні перелому вертлюжної ямки з переломами кісток таза за її межами відсоток втрати професійної працездатності визначається за ст. 101, при цьому ст. 103 та 104 не застосовуються; в) при розвитку перелому, деформівного артрозу тазостегнового суглоба внаслідок перенесеного внутрішньосуглобового перелому застосовується ст. 104 залежно від обмеження рухів у суглобі. Стегно 106. Відсутність нижньої кінцівки внаслідок екзартикуляції у тазостегновому суглобі або кукса стегна на рівні верхньої третини: – непротезована 80 – протезована 70 107. Кукса стегна на рівні середньої або нижньої третини: – непротезована 70 – протезована 60 108. Незрослий перелом або хибний суглоб стегна 60 109. Порушення функції стегна: а) помірне обмеження рухів у тазостегновому та колінному суглобах 25 б) помірне обмеження рухів у одному із суглобів (тазостегновому або колінному) та значне порушення рухів у іншому 30 в) значне обмеження рухів у тазостегновому та колінному суглобах або помірне обмеження у одному з них та різко виражене обмеження у іншому 45 г) значне обмеження рухів у одному з суглобів (тазостегновому або колінному) та різко виражене обмеження рухів у другому 50 ґ) різке обмеження рухів у тазостегновому та колінному суглобах 60 Примітка. Для визначення ступеня обмеження рухів у колінному та тазостегновому суглобах слід користуватись критеріями, вказаними у ст. 104 та 114. 110. Зрослий перелом стегна з легким порушенням функції та больовим синдромом 10 Колінний суглоб 111. Колінний суглоб, що хитається внаслідок резекції суглобної поверхні стегна або великогомілкової кістки 50 112. Кістковий анкілоз колінного суглоба (підтверджений рентгенологічними даними): а) у функціонально вигідному положенні 30 б) у функціонально не вигідному (зігнутий під кутом не менше 165 град.) положенні 50 113. Надмірна (патологічна) рухомість у суглобі у результаті розриву зв'язкового апарату: I ст. – зміщення гомілки наперед на 1 см, відхилення гомілки назовні більше як на 10 град., всередину – більше, як на 10 градусів 10 II ст. – зміщення гомілки наперед більше як на 2 см, відхилення гомілки назовні до 20 град., всередину – близько 20 град. 20 III ст. – зміщення гомілки наперед більше як на 2 см, відхилення гомілки назовні та усередину більше як на 20 град. з ротаційною нестійкістю 25 Примітка. Зазначений вище відсоток втрати професійної працездатності визначається при одноплощинній або двоплощинній нестійкості. При трьохплощинній дискордантній або тотальній нестійкості відсоток втрати професійної працездатності визначається у розмірі 35 – 40 відстотків. 114. Обмеження рухів у колінному суглобі (контрактура): а) помірно виражене: 20 – згинання від 75 до 85 град. – розгинання від 170 до 175 град. або – згинання від 90 до 165 град. – розгинання від 170 до 175 град. б) значно виражене: 25 – згинання від 90 до 105 град. – розгинання від 150 до 165 град. або – згинання більше 105 град. – розгинання від 150 до 165 град. в) різко виражене: 30 – згинання більше 105 град. – розгинання більше 150 град. Примітка. Обсяг рухів у колінному суглобі у нормі: – згинання до 40–70 град. – розгинання до 180 град. 115. Наслідки внутрішньосуглобових пошкоджень колінного суглоба з больовим синдромом: а) відриви кісткових фрагментів, пошкодження менісків, розриви зв'язок 10 б) переломи надколінника 10 в) переломи дистального епіфіза стегна, проксимального епіфіза великогомілкової кістки, наслідки вивиху гомілки 15 Примітка. Перелічені вище внутрішньосуглобові пошкодження та деформівний артроз, що розвинувся внаслідок травми та призвів до більш виражених порушень функцій, визначаються за ст. 114. Гомілка 116. Кукса гомілки на рівні верхньої третини та більш високому рівні аж до екзартикуляції у колінному суглобі 60 117. Кукса на рівні: а) середньої третини гомілки: – протезована 50 – непротезована 60 б) нижньої третини гомілки: – протезована 45 – непротезована 60 118. Хибний суглоб або незрослий перелом кісток гомілки: а) обох кісток 60 б) великогомілкової кістки 40 в) малогомілкової кістки 10 119. Порушення функції гомілки: а) помірне обмеження рухів у колінному та гомілковоступневому суглобах 20 б) помірне обмеження рухів у одному з суглобів (колінному або гомілковоступневому) та значне обмеження у другому 25 в) значне обмеження рухів у колінному та гомілковоступневому суглобах або помірне обмеження рухів у одному та різке обмеження у іншому 30 г) значне обмеження рухів у одному з суглобів (колінному або гомілковоступневому) та різке обмеження у другому 35 ґ) різке обмеження рухів у колінному та гомілковоступневому суглобах 40 120. Зрослий перелом кісток гомілки, що призвів до невеликих порушень функції з больовим синдромом: а) малогомілкової кістки 5 б) великогомілкової кістки 10 в) обох кісток 15 Гомілковоступневий суглоб 121. Гомілковоступневий суглоб, що хитається 35-40 Примітка. Ця стаття застосовується за часткової або повної відсутності суглобних поверхонь великогомілкової та малогомілкової кісток, підтвердженої даними рентгенологічного дослідження. 122. Кістковий анкілоз гомілковоступневого суглоба, підтверджений рентгенологічними даними: а) у функціонально вигідному положенні (під кутом 90 - 95 град.) 20 б) у функціонально невигідному положенні 25 123. Обмеження рухів у гомілковоступневому суглобі: а) помірно виражене розгинання – 80-85 град. 15 згинання – 100 - 130 град. б) значно виражене розгинання – 90–95 град. 20 згинання – 90–105 град. в) різко виражене розгинання та згинання у межах 10 град. 25 Примітка. Обсяг рухів у гомілковоступневому суглобі у нормі: – розгинання – 70–75 град. – згинання – 135–140 град. Відрахування проводиться від кута 90 град. 124. Наслідки внутрісуглобових переломів кісток, що є складовими гомілковоступневого суглоба (переломи дистальних епіфізів великогомілкової та малогомілкової кісток, малогомілкової кістки). 125. Стан після зшивання або пластики зв'язкового апарату та ахілового сухожилля з невеликим порушенням функції гомілковоступневого суглоба 10 Стопа 126. Ампутація стопи на рівні п'яткової або таранної кісток аж до екзартикуляції у гомілковоступневому суглобі 50-60 127. Ампутація на рівні кісток заплесна або Шопарового суглоба 40 128. Ампутація на рівні плеснових кісток або Лисфранкового суглоба 25 129. Порушення функції стопи у результаті травми: а) помірно виражена набряклість, помірне порушення статики 10 б) значно виражена набряклість, значне порушення статики, помірне обмеження рухів в гомілковоступневому суглобі 20 в) різко виражена набряклість, різке порушення статики, значне обмеження рухів у гомілковоступневому суглобі 25 г) зрослий перелом кісток стопи, що призвів до порушення її функції: - однієї-двох кісток 5 - трьох та більше кісток 10 Пальці стопи 130. Екзартикуляція у плеснефалангових суглобах або на рівні основних фаланг, що призвела до ампутації всіх пальців стопи 25 131. Відсутність першого пальця з плесновою кісткою або частиною її 15 132. Екзартикуляція у плеснофаланговому суглобі або ампутація на рівні основної фаланги першого пальця 10 133. Порушення функції першого пальця у результаті травми або кукса на рівні нігтьової фаланги чи міжфалангового суглоба 5 134. Зрослий перелом з неусуненим зміщенням, вправлений вивих фаланги (фаланг) або пошкодження сухожилля першого пальця, що призвів до невеликого порушення функції 5 135. Відсутність пальців однієї стопи у результаті екзартикуляції у плеснофаланговому суглобі або кукса на рівні основної фаланги (окрім першого): а) одного пальця 5 б) двох-трьох пальців 10-15 в) чотирьох пальців 20 136. Відсутність пальця з плесневою кісткою або частиною її (окрім першого): а) одного пальця 10 б) двох-трьох пальців 15-20 в) чотирьох пальців 20-25 137. Порушення функції пальців або відсутність однієї - двох фаланг (окрім першого): а) одного-двох пальців 5 б) трьох-чотирьох пальців 10 138. Зрослий перелом, вправлений вивих фаланги (фаланг), пошкодження сухожилля одного або декількох пальців однієї стопи (окрім першого), що призвели до невеликих порушень функції 5 139. Післятравматичний тромбофлебіт, лімфостаз, порушення трофіки: а) помірна набряклість, помірна пігментація, блідість шкіряних покривів 5 б) значна набряклість, ціаноз, трофічні виразки площею до 4 кв. см 20 в) різка набряклість (слоновість) кінцівки, ціаноз, трофічні виразки площею понад 4 кв.см 25 140. Післятравматичний остеомієліт: а) за відсутності запального процесу на момент огляду; 5 б) за наявністю свищів, секвестрів та гнійних ран у момент огляду 10 141. Опікова хвороба та опікова інтоксикація за загальної площі опіку: а) I-II ст. – не менше як 20 % поверхні тіла, або III - IV ст. – не менше 10 %, або I-II -III-IV ст. – не менше 15 % 5 б) I-II ст. – не менше 30 % поверхні тіла, 10-50 або III-IV ст. – не менше 15 %, або I-II-III-IV ст. – не менше 20 % в) I-II ст. – не менше 40% поверхні тіла, 10-50 або III-IV ст. – не менше 20%, або I-II-III-IV ст. – не менше 30%. Трудові рекомендації медико-соціальних експертних комісій щодо працевлаштування інвалідів виносяться відповідно до розділу XIV інформаційно-методичного посібника для лікарів МСЕК та ЛКК (Дніпропетровськ, 1992 р.). Наслідки пошкодження органу зору 142. При визначенні відсотків втрати професійної працездатності враховуються зорові функції (гострота зору, периферійний зір, кольоросприйняття, бінокулярний зір), а також анатомічні дефекти очного яблука та придатків ока. Відсоток втрати професійної працездатності визначається згідно з таблицями (2, 3, 4): а) при пошкодженні одного ока відсоток втрати професійної працездатності визначається за табл. 2 залежно від стану ока до пошкодження (з корекцією) і стану ока після травми (з контактною, інтраокулярною або очковою переносимою корекцією в межах тієї, якої потребувало око до травми). Якщо документально неможливо встановити гостроту зору пошкодженого ока до травми, то вона встановлюється приблизно, з урахуванням стану непошкодженого ока, анамнезу та виконуваної до травми роботи, або приймається рівною 1.0; б) за табл. 3 визначається відсоток втрати професійної працездатності при пошкодженнях обох очей за умови, що зір кожного ока до травми дорівнював 1.0. Зір пошкоджених очей враховується з корекцією, не вищою за ту, якої потребувало кожне око до травми; в) при анофтальмі внаслідок травми або атрофії (субатрофії) очного яблука (якщо до травми око було видючим) до встановлених відсотків втрати працездатності за даною таблицею додається ще 10 відсотків; г) якщо при травмі одного ока зорові функції другого знижені (без зв'язку з даною травмою), то відсоток втрати професійної працездатності слід визначати більш високим, ніж це зазначено в таблиці 2, ураховуючи підвищення значення травмованого ока, тим більше, якщо воно було видючим. При цьому слід керуватися наступним: – якщо зниження зору травмованого ока з урахуванням зорових функцій другого ока призводить до інвалідності 3-ї групи (за станом зорових функцій, втрати професії, зниження кваліфікації, зниження обсягу трудової діяльності), то відсоток втрати працездатності визначається у розмірі 45–60 відсотків незалежно від зорового дефекту травмованого ока (табл. 4); – якщо травма одного ока з урахуванням зору другого ока призводить до 2-ї групи інвалідності, то відсоток втрати працездатності визначається в межах 65–80 відсотків; – якщо травма одного ока з урахуванням гостроти зору другого ока призвела до інвалідності 1-ї групи, то відсоток втрати працездатності визначається в межах 85–100 відсотків; ґ) якщо травма ока призвела до зниження гостроти зору, звуження периферійного зору та анатомічних дефектів придаткового апарату ока, то відсоток втрати працездатності визначається залежно від групи інвалідності, до якої призвели ці комбіновані наслідки травми. При афакіях після травматичних катаракт відсоток втрати професійної працездатності визначається індивідуально з урахуванням: – гостроти зору з корекцією (переношуваною, очковою, контактною, інтраокулярною); – засобів корекції, попередньої і нової спеціальностей, групи інвалідності; – при інтраокулярній та контактній корекції зору травмованого ока, коли гострота зору афакічного ока дорівнює 1.0 – 0.8, встановлюється 10 - 15 відсотків втрати працездатності. Таблиця 2 Відсоток втрати професійної працездатностізалежно від зорового дефекту внаслідок травми
Гострота зору % стійкої втрати проф. працезд. Гострота зору % стійкої втрати проф. працезд
до травми після травми до травми після травми
1,0 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05   0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05  
0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05   0,7 0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05  
0,6 0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05   0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05  
0,5 0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05   0,2 0,1 0,05 нижче 0,05  
0,4 0,3 0,2 0,1 0,05 нижче 0,05   0,1   0,09-0,05 нижче 0,05  

 

 

Таблиця 3 Відсоток втрати професійної працездатності при

пошкодженні обох очей, якщо до травми гострота зору кожного ока – 1.0 з корекцією

Дата добавления: 2015-09-27 | Просмотры: 802 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.01 сек.)