АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Координація рухів

Для оцінки координації рухів визначають характер ходи. Хво­рому пропонують стати із поставленими паралельно стопами і ви­тягнути вперед руки. При ураженні мозочка у цій позі спостері­гається хиткість. У випадку порушення м'язово-суглобової чутли­вості хисткість в ногах виникає, коли хворий заплющує очі,— симптом Ромберга. Для виявлення порушення координації рухів використовують ряд проб.

Пальценосова проба. Хворий повинен відвести руку вбік і по­пасти вказівним пальцем у кінчик носа.

П'ятково-колінна проба. Лежачи на спині, хворий має попасти п'яткою в коліно протилежної ноги і провести нею по гомілці вниз до гомілковостопного суглоба. Промахування і поява тремтіння у міру наближення кінцівки до мети свідчать про порушення коор­динації рухів.

Досліджуючи координацію рухів, звертають також увагу на об­сяг їх. Ураження мозочка часто супроводжується гіперметрією (збільшенням) обсягу рухів, що позначається і на почерку. Нерід­ко спостерігається адіадохокінез — неможливість швидко змінити один рух іншим, наприклад пронацію (поворот кистей витягнутих рук долонями вниз) супінацією (поворот їх долонями вгору і нав­паки). Порушення координації рухів може також виникати у ви­гляді ністагму (ритмічні посмикування очних яблук при відведенні їх у боки), скандованої мови (слова вимовляються по складах), змін тонусу м'язів, який при ураженні мозочка може бути зни­жений.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 1007 | Нарушение авторских прав