АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

III. Анемiї, що пов’язанi з пiдвищеним руйнуванням еритроцитiв (гемолiтичнi анемiї).

Прочитайте:
  1. I. Анемiї, що пов’язанi з крововтратою (постгеморагiчнi).
  2. А. Спадковi ГА, пов’язанi з дефектом мембрани еритроцита.
  3. П. Анемiї, що пов’язанi з порушенням кровотворення.

1. Спадковi гемолiтичнi анемiї:

- спадковi гемолiтичнi анемiї, що пов’язанi з порушенням мембрани еритроцитiв;

- спадковi гемолiтичнi анемiї, що пов’язанi з порушенням активностi ферментiв еритроцитiв;

- спадковi гемолiтичнi анемiї, що пов’язанi з порушенням структури чи синтезу гемоглобiну.

2. Набутi гемолiтичнi анемiї:

- гемолiтичнi анемiї, що пов’язанi з впливом антитiл (iзоiмуннi, трансiмуннi, гетероiмуннi, аутоiмуннi);

- гемолiтичнi анемiї, що пов’язанi зi змiною структури мембрани, обумовленою соматичною мутацiєю (хвороба Маркiафави- Мiкелi);

- гемолiтичнi анемiї, що пов’язанi з механiчним пошкодженням оболонки еритроцитiв;

- гемолiтичнi анемiї, що обумовленi хiмiчним пошкодженням еритроцитiв;

- гемолiтичнi анемiї, що обумовленi нестачею вiтамiнiв (дефiцит вiтамiнiв Е, В12, фолiєвої кислоти);

- гемолiтичнi анемiї, що обумовленi руйнуванням еритроцитiв паразитами (плазмодiй малярiї).

Залежно вiд концентрацiї гемоглобiну i кiлькостi еритроцитiв в одиницi об’єму кровi видiляють три ступеня тяжкостi анемiї:

1. Легка анемiя – вмiст гемоглобiну в межах 110-90 г/л, кiлькiсть еритроцитiв знижена до 3,5-3,0 х 10 12/л.

2. Анемiя середньої тяжкостi– гемоглобiн в межах 89-70 г/л, кiлькiсть еритроцитiв знижена до 3,0-2,5 х 10 12/л.

3. Тяжка анемiя –вмiст гемоглобiну менше 70 г/л, кiлькiсть еритроцитiв менша 2,5 х 10 12/л.

Залежно вiд фукцiонального стану кiсткового мозку, його здатностi до регенерацiї i компенсацiї видiляють наступнi анемiї:

1. Регенераторнi - ретикулоцитоз вiд 15 до 50 ‰ (1,5-5 %).

2. Гiперрегенераторнi – ретикулоцитоз вище 50 ‰ (бiльше 5 %).

3. Гiпо- чи арегенераторнi – низький ретикулоцитоз, який неадекватний ступеню тяжкостi анемiї чи вiдсутнiсть ретикулоцитiв в периферичнiй кровi. Пiдрахунок ретикулоцитiв (молодих еритроцитiв) здiйснюють на 1000 еритроцитiв. В нормi вмiст ретикулоцитiв в кровi 2- 15 ‰ (0,2-1,5 %).

Норму вмiсту гемоглобiну в одному еритроцитi (33 пг) умовно приймають за одиницю i позначають як колiрний показник (КП). Залежно вiд величини КП видiляють три форми анемiї:

1. Нормохромнi – КП = 0,85 – 1,0

2. Гiпохромнi – КП < 0,85

3. Гiперхромнi – КП > 1,0

Залежно вiд величини середнього об’єму еритроцитiв анемiї подiляють на:

1. Нормоцитарнi – 80-90 мкм3;

2. Мiкроцитарнi- < 80 мкм3;

3. Макроцитарнi- > 94 мкм3.

Клiнiчнi прояви анемiй залежать вiд їх етiологiї, вираженостi i швидкостi розвитку анемiї, а також вiд адаптацiйних можливостей органiзму дитини. Внаслiдок зниження вмiсту еритроцитiв i гемоглобiну в кровi виникають симптоми, що обумовленi гiпоксiєю тканин i називаються загальноанемiчними. До таких симптомiв належать скарги хворих на слабкiсть, млявiсть, нездужання, шум у вухах, запаморочення, задишку, порушення сну, появу субфебрилiтету, швидку втомлюванiсть. При оглядi виявляють блiдiсть шкiри, слизових оболонок, пастознiсть обличчя i гомiлок, тахiкардiю, приглушення тонiв серця, систолiчний шум та iншi.. Поряд з цим, кожен iз варiантiв анемiй має i свої характернi симптоми, що є патогномонiчними саме цьому виду анемiї.

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 368 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)