АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Принципи лікування. 1. При тяжких формах хворих необхідно госпіталізувати.

Прочитайте:
  1. А 3.5. Діагностика і лікування рефрактерної АГ
  2. А. 3. 2 Алгоритм лікування препаратами еритропоетину та тривалими активаторами рецепторів еритропоетину.
  3. А. 3. 3 Лікування анемії у пацієнтів з ХХН- V ст. на ГД препаратами заліза
  4. А. 3. 5 Лікування ЕПО-резистентності
  5. А.4.11. Лікування діабетичної больової нейропатії.
  6. Алгоритм лікування геморагічного синдрому неясного ґенезу.
  7. Альтернативні методи лікування хворих зі стійким вазо спазмом
  8. Американські принципи лікування хронічного панкреатиту
  9. Вибір стратегії лікування
  10. Використовувати орально таблетовані токолітики для підтримуючої терапії після успішного лікування передчасних пологів не рекомендується

1. При тяжких формах хворих необхідно госпіталізувати.

2. Рекомендується голод, сольове проносне, очисні клізми, ентеросорбція.

3. Медикаментозне лікування:

- антигістамінні засоби;

- глюконат кальцію;

- глюкокортикоїди;

- дегідратуюча терапія (сечогінними засобами).

При набряку гортані хворі потребують невідкладної медичної допомоги, при необхідності – накладання трахеостоми.

 

 

Анафілактичний шок

Анафілактичний шок – один із найтяжчих проявів алергічної реакції негативного типу, яка виникає у разі повторного введення в організм алергену. Шок проявляється загальними тяжкими реакціями, які характеризуються початковим збудженням з наступним гальмуванням функції центральної нервової системи, бронхоспазмом, артеріальною гіпотонією, спазмом гладком’язових органів.

Анафілактичні реакції у разі парентерального введення алергену розвиваються протягом 1 години, іноді негайно. Інколи він може розвинутись і при ректальному, зовнішньому і пероральному застосуванні препаратів, проте дещо пізніше (через 1-3 години), в міру його всмоктування. Частота анафілактичного шоку збільшується з віком, у зв’язку із сенсибілізацією організму. З віком шок перебігає тяжче і може призвести до смерті.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 403 | Нарушение авторских прав

При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.003 сек.)