АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Внутрішньоутробна гіпоксія. Шифр МКХ-10: Р20

Причини розвитку антенатальної гіпоксії плода:

— переношена вагітність;

— тривалі (більше 4 тижнів) гестози вагітних;

— багатоплідна вагітність;

— загроза переривання вагітності;

— цукровий діабет у вагітної;

— кровотечі та інфекційні захворювання в II—III триместрах вагіт­ності;

— тяжкі соматичні захворювання вагітної;

— паління або інші види наркоманії вагітної;

— затримка внутрішньоутробного розвитку плода або інші захворю­вання, виявлені при ультразвуковому або інших дослідженнях плода.

Причини розвитку інтранатальної гіпоксії плода:

— кесарів розтин (плановий або екстрений);

— тазове, сідничне або інші аномальні передлежання плода;

— передчасні або пізні пологи;

— безводний проміжок більше 24 або менше 6 годин;

— стрімкі пологи — менше 4 годин у жінки, яка народжує вперше та 2 годин при повторних пологах;

— передлежання або передчасне відшарування плаценти, розрив матки;

— використання акушерських щипців, вакуум-екстрактору та інші акушерські втручання у пологах;

— невідповідність розмірів голови плода та розмірів малого таза матері;

гостра гіпоксія в пологах у матері (шок, декомпенсація соматич­них хвороб, отруєння та ін.) — розлади плацентарно-плідного (пуповинного) кровообігу при тугому обвитгі, справжніх вузлах, натягуванні малої по довжині пу­повини, випадінні її петель, притисненні їх головою (так само, які петель, які не випали) до стінки пологових шляхів;

— хвороби серця, легень і мозку плода, діагностовані при УЗД як до, так і у пологах;

— аномальна частота серцебиття плода;

— меконій у навколоплідних водах, багатоводдя або невелика кількість навколоплідних вод;

— наркотичні й інші анальгетики, введені матері за 4 години і менше до народження дитини, загальний наркоз у матері.

1. Патогенез змін при гіпоксії плоду:

При дії зазначених механізмів порушується газообмін і розвивається кисневе голодування тканин. При гіпоксії найчастіше страждають більш диференційовані і молоді в еволюційному відношенні тканини, як-от головний мозок. При короткочасній гіпоксії зміни в нервовій системі носять зворотний характер і проявляються розладами крово­обігу і ліквородинаміки (розширення і переповнення судин кров'ю, підвищення проникності судинної стінки та ін.). При тривалому кис­невому голодуванні відбуваються незворотні зміни мозку та інших органів плода (легені, серце, нирки, надниркові залози, печінка) внаслідок крововиливів, ішемії, набряку, дистрофії, некрозів.

У патогенезігіпоксії відбувається замикання багатьох "порочних кілець" — порушення оксигенації призводить до змін гемодинаміки, які, в свою чергу, посилюють тканинний ацидоз. Тяжка асфіксія виявляється зриванням компенсаторних механізмів, патологічним ацидозом, артеріальною гіпотензією, порушенням проникності клі­тинних мембран, гіповолемією, електролітними порушеннями. Найбільш загрозливим ускладненням є ішемія головного мозку, наслідком якої стають дегенеративні зміни.

1. Основні клінічні прояви гіпоксії плода:

Порушення ЧСС (спочатку тахі-, потім брадикардія), погіршення звучності серцевих тонів (на початку невеличке посилення, а потім наростає глухість тонів); поява аритмії, зниження інтенсивності пря­мувань плода, домішки меконію в навколоплідних водах, зміна по­казників КЛС навколоплідних вод і крові плода.

АН клінічно проявляється наявністю ознак порушення функцій життєво важливих систем: дихальної, серцево-судинної, сечовидільної, травного каналу тощо протягом перших 3 днів життя; наявністю клінічних ознак ураження ЦНС, а також наявністю метаболічного ацидозу.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 462 | Нарушение авторских прав