АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

ГІПО- ТА АТОНІЯ МАТКИ. Причини акушерських кровотеч в післяпоговому періоді:

Прочитайте:
  1. A. Затримка додаткової дольки у порожнині матки
  2. E. - Широку зв’язку матки.
  3. N На внутрішній стінці матки є залишки залоз, з яких потім регенерує покрив ендометрію.
  4. N Скорочення матки поступово зменшуються, вони менш виражені в нижньому сегменті і шийці.
  5. N85 Інші незапальні ураження матки, за винятком шийки матки
  6. VІ. Техніка проведення операції кесарева розтину в нижньому сегменті матки поперечним розтином.
  7. А. Рак шейки матки
  8. Б. Рак тела матки
  9. Б15 Охарактеризуйте будову ,положення матки
  10. Бальная оценка состояния шейки матки при беременности по E.H. Bishop

 

Причини акушерських кровотеч в післяпоговому періоді:

- порушення моторної функції матки;

- порушення системи згортання крові;

- травми пологових шляхів.

 

Маткові кровотечі в перші години післяпологового періоду найбільш час­то пов'язані з порушенням скоротливої діяльності матки (гіпо- і атонічний стан). При гіпотонії матка втрачає свій нормальний тонус і скоротливу здатність, але на механічні, фізичні та фармакологічні подразники звичайно відповідає скороченням. Для атонії характерна відсутність скорочень та різке зниження тонусу матки, яка не реагує на вищеназвані подразники. Також мо­же бути коагулопатична кровотеча (при порушенні згортальної функції крові), але вона зустрічається рідше і має, як правило, вторинний характер.

Причини гіпотонічних кровотеч можно поділити на дві групи:

- причини екстрагенітального характеру;

- акушерські причини.

Клінічна картина гіпотонічних кровотеч різноманітна — від значної крово­течі за кілька хвилин до періодичної крововтрати через кожні 20—30 хвилин.

Об'єм допомоги та її повнота залежать від обсягу, інтенсивності крово­течі та початкового стану породіллі: проведення консервативних методів зу­пинки необхідно розпочинати профілактично у жінок групи ризику щодо ви­никнення кровотеч, а з лікувальною метою — при ОК від 0,5% до 1—1,2% від маси тіла породіллі.

Надання допомоги доцільно проводити за наступною схемою:

а) спорожнення сечового міхура;

б) зовнішній масаж матки (20—ЗО с через 1 хв);

в) застосування холоду на низ живота;

г) введення утеротонічних засобів — в/в окситоцин 5 ОД, або 0,5-1,0 мл 0,02% метилергометрину, або 5 мг простагландину F або Е2 в 250 мл фізіологічного розчину хлористого натрію, ефективне введення простагландинів в шийку матки або в тіло матки через черевну стінку з наступним в/в крапельним (35-40 крапель/хв) введенням 10 ОД окситоцину на 250 мл фізіологічного розчину хлористого натрію;

д) ручне обстеження матки і масаж матки на кулаці;

е) огляд пологових шляхів та зашивання розривів;

є) введення тампона з ефіром в заднє склепіння піхви;

ж) накладання клем на параметри за методом Бакшеєва М.С., шов на ший­ку матки за Михайленко або Лосицькою можуть бути застосовані для підготовки до операції.

Одночасно з вищеперерахованими заходами необхідно проводити інфузійну терапію, вводити глюкокортикоїди, вазопресори.

При крововтраті 1,5% від маси тіла і тривалій кровотечі слід застосувати хірургічне втручання в обсязі екстирпації матки, а при необхідності — перев'язування внутрішніх клубових артерій.

 


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 497 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.004 сек.)