АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті

Прочитайте:
  1. Алгоритм виконання роботи.
  2. Алгоритм виконання роботи.
  3. Алгоритм роботи.
  4. Вибір теми розрахунково-графічної роботи. Підбір і вивчення літератури
  5. Види адаптації І фактори, які впливають на неї (на розвиток позитивного ставлення до роботи, задоволеності роботою)
  6. Виконання роботи
  7. Виконання роботи
  8. Виконання роботи
  9. Виконання роботи
  10. ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Практичні навички Засоби навчання
1. Вивчити анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи: а) маса серця, перевага правого шлуночка, гістоструктура міокарда, особливості провідної системи; б) просвіт артерій і вен, розвиток капілярної сітки; в) іннервація, функціональна здатність; г) внутрішньоутробний і постнатальний кровообіг. 2. Оволодіти методикою дослідження органів кровообігу: а) зібрати анамнез; б) провести об’ективне дослідження серцево-судинної системи (огляд, підрахунок частоти серцевих скорочень; визначення меж серця, аускультація, вимірювання АТ з використанням вікових манжеток). 3. Розібрати особливості об’єктивних показників, одержаних під час дослідження серцево-судинної системи: а) частота пульсу, дихальна аритмія; б) величина АТ; в)межі відносної серцевої тупості; в) функціональні звукові особливості при аускультації серця 4. Навчитися аналізувати лабораторні аналізи та матеріали інструментальних, функціональних методів оцінювання серцево-судинної системи.   5. Навчитися діагностувати семіотику головних уражень серцево-судинної системи: а) функціональні розлади серцево-судинної системи; б) ревматичні ураження; в) природжені і набуті вади розвитку; г) первинну і симптоматичну гіпертензію; д) серцеву недостатність Муляжі, підручники,посібники, довідники, методичні рекомендації, атласи   Хворі діти та їхні батьки, історії хвороби, підручники, атласи, посібники, довідники, методичні рекомендації   Історії хвороби, аналізи, ЕКГ, ФКГ, рентгенограми, ехограми, підручники, посібники, довідники, методичні рекомен. Хворі діти та їхні батьки, історії хвороби, аналізи, ЕКГ, ФКГ, ехограми, рентгенограми, підручники, посібники, довідники, методичні реком.

5. Зміст теми:

Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи в дітей

• Анатомічне серце новонародженого розташоване більш краніально за рахунок високого стояння діафрагми.

• Значно більший об’єм серця відносно об’єму грудної клітки.

• Форма серця – куляста.

• Правий та лівий шлуночок на момент народження мають приблизно однакові об’єм і товщину стінки.

• Пiсля народження інтенсивно растуть лiвi вiддiли серця за рахунок збiльшення судинного опору та артерiального тиску. Крім того, до 2-х років більш інтенсивно ростуть передсердя, від 2 до 10 років відмічається рівномірний ріст передсердь та шлуночків, після 10 років швидше збільшуються шлуночки. Темп росту магiстральних судин менший нiж темп росту серця.

• У новонароджених співвідношення діаметрів легеневої артерії та аорти інше (аорта — 16 мм, легенева артерія — 21 мм); у віці 10—12 років їх діаметр стає однаковим, а в дорослих аорта завжди більша за легеневу артерію (аорта — 80 мм, легенева артерія — 74 мм).

• Кровоносні судини новонароджених мають тонку стінку, у них недостатньо розвинені м'язові та еластичні волокна.

• У новонароджених просвіт відповідних артерій та вен однаковий.

• Капіляри в дітей добре розвинені, відносно широкі й короткі (при капіляроскопії – 6-8 капілярів у лінейному полі зору, у дорослих - 8-10).

• Пульс у дітей усіх вікових категорій більш частий, ніж у дорос­лих, за рахунок більш інтенсивного обміну речовин та пізнього роз­витку вагусної іннервації серця.

Частота пульсу в залежності від віку

 

Вік Частота пульсу, за 1 хв
Новонароджені 120—140  
1 рік    
3 років    
5 років    
10 років    
12 років    

• Артеріальний тиск у дітей нижчий, ніж у дорослих. Для орієн­товного розрахунку артеріального тиску (мм рт. ст.) у дітей до 1 року можна використовувати формулу:

систолічний артеріальний тиск = 76 + 2п, після 1 року - систолічний артеріальний тиск = 90 + 2п, де n — вік дітей у роках. Величина мінімального АТ становить ½ - 2/3 максимального.

Методика дослідження серцево-судинної системи в дітей

Досліджуючи серцево-судинну систему дитини, потрібно брати до уваги:

1.Скарги: на біль у ділянці серця, серцебиття, перебої, задишку, ціа­ноз, набряки, головний біль, запаморочення, загальну слабкість, сто­мленість.

2. Дані огляду: серцевий горб, пульсацію в ділянці серця, зміни серцевого поштовху, колір шкіри (блідість, ціаноз), фізичний розви­ток.

3.Дані пальпації: серцевий поштовх, «котяче муркотіння».

4.Дані перкусії: збільшення розмірів серця.

5.Дані аускультації: зміна гучності тонів, ритму та частоти серце­вих скорочень, наявність функціонального чи органічного систоліч­ного шуму, діастолічного шуму, акцентів та розщеплення тонів на основі серця, додаткові аускультативні феномени.

6.Зміни артеріального тиску, частоти та характеру пульсу.

7. Оцінку результатів інструментальних досліджень серцсво-судинної системи (ЕКГ, ФКГ, рентгенограми серця, ультразвукового дослідження).

Межі відносної серцевої тупості при перкусії в дітей різного віку

 

Межа Вікова група
    До 2 років 2— 7 років 7— 12 років Після 12 років
Верхня II ребро Другий міжребровий проміжок Верхній край III ребра III ребро, III між ребер’я
Права На 2 см назовні від l.sternalis dextra На 1 см назовні від l.sternalis dextra На 0,5 см назовні від l.sternalis dextra На l.sternalis dextra
Ліва На 2 см назовні від лівої l.medioclavicularis На 1 см назовні від лівої l.medioclavicularis На 0,5 см назовні від лівої l.medioclavicularis На лінії або на 0,5 см усередину від l.medioclavicularis

Диференційна діагностика функціонального й органічного систолічного шуму у дітей

 

Функціональний систолічний шум Органічний систолічний шум
Як правило, тихий, непостійний, недовгий (триває частину систоли) Як правило, гучнгий, постійний, довгий (триває всю систолу)
Не пов'язаний з І тоном Пов'язаний з І тоном
Не проводиться за межі серця Проводиться за межі серця
Зменшується (зникає) у вертикальному положенні, після фізичного навантаження, під час вдиху Постійний у горизонтальному і вертикальному положеннях, у стані спокою та після фізичного наван­таження, під час вдиху та видиху
На ФКГ — як правило, низькоамплітудний, короткий, непостійний, неправильної, невизначеної форми, не пов'язаний з І тоном, фіксується на низьких частотах На ФКГ — як правило, високоамплітудний, триває більшу частину систоли, правильної, певної форми, пов'язаний з І тоном, фіксується на високих частотах

Диференційна діагностика фізіологічного і патологічного розщеплення II тону над легеневою артерією в дітей

 

Фізіологічне розщеплення II тону над легеневою артерією Патологічне розщеплення II тону над легеневою артерією
Непостійне, вислуховується не на кожному ударі, зникає під час вдиху, у вертикальному положенні, після фізичного навантаження Постійне, фіксоване, вислухову­ється під час вдиху та видиху, у горизонтальному та вертикаль­ному положеннях, у стані спокою та після фізичного навантаження

Особливості ЕКГ у дітей

• Чим молодша дитина, тим вища частота серцевих скорочень.

• Зміщення електричної осі серця вправо (правограма) у новона­роджених, рідше — у немовлят.

• Глибокий зубець Q у III стандартному відведенні у дітей до­шкільного віку.

• Зубець Qвідсутній у правих грудних відведеннях у дітей до­шкільного віку.

• Зубець Т у правих грудних відведеннях позитивний у новонарод­жених до 4—6-го дня життя, потім він стає негативним, також у немовлят, у V1—У4; у дітей раннього віку — у V1—У3; у дітей дошкіль­ного віку — у V1—V2; у школярів — у V1 рідко у V2.

• Характерною є висока частота дихальної аритмії у школярів, рідше в дошкільному віці.

Тривалість інтервалів та амплітуда зубців на ЕК Гу дітей дошкільного та шкільного віку

 

Назва елемента Тривалість (сек.) Амплітуда (мВ)
Р 0,07-0,09 Не > 0,2 у V2,V3
РQ 0,11-0,18  
QRS 0,05-0,09  
ST Не > 0,08-0,15 Уверх не>0,2 униз не > 0,1
T 0,12-0,18 T/R = 1: 3 – 1:4
QT 0,25-0,39  
Q   <1/4 R
R   Ø 0,5 у стандартних, Ø 0,7 у грудних відведеннях.

 

Недостатність кровообігу в дітей

У разі захворювань органів серцево-судинної системи загальний стан дітей визначається за ступенем недостатності кровообігу. Під не­достатністю кровообігу розуміють такий патологічний стан дитячого організму, за якого серцево-судинний апарат не може достатньою мірою забезпечити кров'ю органи й тканини. Причиною недостатності крово­обігу може бути судинна (колапс, зомління, шок) і серцева (ліво- або правошлуночкова) недостатність. Тяжкість стану в разі серцево-судинної недостатності визначаються за частотою пульсу, співвідношенням час­тоти пульсу і дихання, наявністю і виразністю задишки, ціанозу, на­бряків, збільшенням розміру печінки та ін. Видрізняють такі ступені недостатності кровообігу в дітей:

І ступінь — ознак недостатності кровообігу в стані спокою немає, але вони з'являються після фізичного навантаження (тривалий крик та ін.) у вигляді тахікардії та задишки;

IIА ступінь — ознаки недостатності кровообігу спостерігаються в стані спокою і характеризуються незначною задишкою (тахіпное на 30—50 % більше від норми), тахікардією (частота пульсу на 10—15 % перевищує норму) та збільшенням розміру печінки, яка на 2—3 см виступає з-під краю ребрової дуги;

ІІБ ступінь — проявляються задишка (частота дихання на 50—70 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульсу на 15—25 % більша від норми), печінка на 3—4 см виступає з-під краю ребрової дуги;

III ступінь — спостерігаються значна задишка (частота дихання на 70—100 % перевищує норму) і тахікардія (частота пульс у збільшена на 30—40 % від норми), гепатомегалія, значні набряки (на обличчі; гідроперикард, асцит, анасарка).

6. Матеріали для самоконтролю:

Тести:

І. В якому віці передсердя випереджають шлуночки серця в рості та диференціюванні?

А. До 2 років.

В. Від 2 до10 років.

С. Після 10 років.

Д. До 1 року

Е. Від 1 до 2 років

2. Вказати помилкове твердження стосовно гістологічних особливостей міокарда немовлят:

А. М'язові волокна тонкі, тісно прилягають одне до одного.

В. Добре виражена поперечна смугастість.

С. Характерна багатоядерність міокардіоцитів.

Д. Сполучна та еластична тканини розвинені погано.

Е. У новонароджених міокард – це недиференційований синцитій. о

3. Яка частота серцевих скорочень на 1-му році життя (за 1 хв)?
А. 140—160.

В. 120—130.

С. 110—120.

Д. 90—100.

Е. 70—80.

4. В який строк внутрішньоутробного розвитку серце анатомічно збудоване

А. У 2 місяці

В. У 2,5 місяця

С. У 3 місяці

Д. У 4 місяці

Е. У 5 місяців

5. Які анатомічні утвори серця, кровоносних судин припиняють функціонування після народження?

А. Легеневий стовбур

В. Баталова протока

С. Легеневі вени

Д. Легеневі артерії

Е. Вушко правого передсердя

Задачі

1. Чому у новонародженої дитини низький артеріальний тиск?

2. Дитині 1 рік. Під час обстеження виявлено частоту серцевих скорочень 156 за 1 хвилину. Верхівковий поштовх у V міжребер’ї. Ліва межа відносної серцевої тупості – на 1,5 см назовні від лівої середньоключичної лінії. Тони серця ясні, діяльність ритмічна.

Назвіть патологічні симптоми.

3. У дитини ціаноз шкіри і слизових оболонок. Як називається цей ціаноз?

4. У дитини 4 років вислуховується систолічний шум м’якого тембру, з максимальною звучністю над a. рulmonalis, не поширюється, зникає у вертикальному положенні. З чим може бути пов’язане його виникнення?

Рекомендована література


Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 417 | Нарушение авторских прав







При использовании материала ссылка на сайт medlec.org обязательна! (0.008 сек.)