АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Види адаптації І фактори, які впливають на неї (на розвиток позитивного ставлення до роботи, задоволеності роботою)

		ВИДИ АДАПТАЦІЇ	ФАКТОРИ АДАПТАЦІЇ
	Виробнича адаптація		Професійна		Характер і зміст праці даної професії
		Психофізіологічна		Рівень організації та умови праці
		Соціально-психологічна		Норми взаємин в колективі
		Організаційно-адміністративна		Система організації праці
		Економічна		Організаційна структура підприємства
АДАПТАЦІЯ		Санітарно-гігієнічна		Професійна структура колективу
			Розміри заробітної плати
			Стан виробничої і технологічної дисципліни
			Ступінь готовності робочого місця до трудового процесу
			Правила трудового розпорядку
Позавиробнича адаптація		Адаптація до побутових умов		Можливості одержання і способи розподілу житла, місця в дитячому садку та інше
		Адаптація до спілкування в неробочий час з колегами		Форми спілкування в неробочий час
		Адаптація в період відпочинку		Наявність баз відпочинку, лікування, спортивно-культурних закладів

Принципові цілі адаптації можна звести до таких:

§ зменшення стартових витрат, адже поки новий працівник погано знає своє робоче місце, він працює менш ефективно і вимагає додаткових витрат;

§ зниження заклопотаності і невизначеності у нових праців­ників;

§ скорочення плинності робочої сили, бо якщо новачки почува­ють себе незручно на новій роботі і вважають себе непотріб­ними, вони можуть відреагувати на це звільненням;

§ економія часу керівника і співробітників, оскільки проведе­на за програмою робота допомагає заощаджувати час кож­ного з них.

Слід зазначити, що у вітчизняних організаціях спостеріга­ється невідпрацьованість механізму управління процесом адап­тації. Цей механізм передбачає вирішення трьох найважливіших проблем:

§ структурного закріплення функцій управління адаптацією в си­стемі управління організацією;

§ організації технології процесу адаптації;

§ організації інформаційного забезпечення процесу адаптації.

Структурне закріплення функцій управління адаптацією може проходити за такими напрямами:

1. Виділення відповідного підрозділу (бюро, відділу) у структурі системи управління персоналом. Найчастіше функції управ­ління адаптацією покладаються на підрозділи з навчання пер­соналу.

2. Розподіл фахівців, які займаються управлінням адаптацією, за виробничими підрозділами підприємства при скороченні, координації їхньої діяльності з боку служби управління пер­соналом.

3. Розвиток наставництва, яке протягом останніх років на наших підприємствах було незаслужено забуте.

Завданнями підрозділу чи фахівця з управління адаптацією у сфері організації технології процесу адаптації є:

§ організація семінарів, курсів із різних питань адаптації;

§ проведення індивідуальних бесід керівника, наставника з новим співробітником; інтенсивні короткострокові курси для керівни­ків, які знову вступають на посаду; спеціальні курси підготовки наставників;

§ використання методу поступового ускладнення виконуваних новачком завдань; виконання разових суспільних доручень для встановлення контактів нового працівника з колективом;

§ підготовка заміни при ротації кадрів; проведення в колективі спеціальних рольових ігор для згуртованості співробітників.

Дата добавления: 2015-10-11 | Просмотры: 526 | Нарушение авторских прав