Класифікація побічних явищ
І. Побічні явища, що виникають при терапевтичній концентрації препарату в плазмі крові. До них відносять:
— побічні дії (наслідок фармакокінетичної і фармакодинамічної дії препаратів, які можна прогнозувати і їм запобігти);
— алергійні реакції (можуть виникнути миттєво або після періоду сенсибілізації). Вони дозонезалежні. Для виявлення гіперчутливості негайного типу проводять пробу in vitro. Для виявлення гіперчутливості уповільненого типу в скарифіковану шкіру втирають розчин препарату, наносячи зверху аерозоль полімеру для створення плівки. Якщо через 1—2 дні на місці нанесення утворюється папула — це ознака гіперчутливості;
—ідіосинкразія — це гіперчутливість або непереносимість. Вона пов'язана зі спадковим дефектом ферментних систем або спадковими порушеннями обміну речовин;
—лікарська залежність. Психічна — при якій відміна препарату спричинює емоційний дискомфорт, і фізична — коли відміна препарату призводить до абстинентного синдрому (психічні і соматичні порушення).
II. Побічні явища, що виникають при токсичній концентрації препарату в плазмі крові. Лікарські препарати в терапевтичних і токсичних концентраціях можуть справляти таку дію:
— ембріотоксичну — виникає в перші 3 тиж. після запліднення, при цьому неімплантована бластоциста гине. До такого наслідку призводять гормони (естрогени, прогестагени), барбітурати, сульфаніламідні препарати, нікотин тощо;
— тератогенну — виникає від початку 4-го до кінця 10-го тижня вагітності. Спричинює аномалії розвитку внутрішніх органів і систем плода. Дуже небезпечні для плода талідомід, андрогени, гормональні протизаплідні засоби; менш небезпечні протиепілептичні, нейролептики, транквілізатори, антибіотики, саліцилати, сечогінні тощо. Різні лікарські речовини зумовлюють вади розвитку. Все залежить від того, в які терміни вагітності ліки надійшли в організм жінки;
— фетотоксичну — це наслідок реакції зрілого плода на лікарські засоби. Реакція плода може бути причиною його загибелі та загибелі новонародженого.
III. Побічні явища, що виникають незалежно від концентрації ліків у плазмі крові. Це група біологічних вторинних побічних явищ. До них відносять:
— дисбактеріоз — якісне і кількісне порушення мікрофлори кишок, тяжкими наслідками якого є:
• суперінфекції;
• гіповітаміноз;
• пригнічення імунітету.
Особливе місце серед побічних явищ посідає синдром відміни, який виникає внаслідок швидкої відміни препарату і спричинює загострення захворювання. Для запобігання цьому слід застосовувати лікарські засоби за схемою і попередити пацієнта.
Медичній сестрі слід знати ознаки і симптоми токсичної дії і давати пацієнту певні настанови. Ознаками нефротоксичності є гематурія, олігурія, кристалурія, тому слід спостерігати за кількістю виведеної сечі, контролювати результати лабораторних аналізів. Ознаками ототоксичності є шум у вухах, запаморочення, тому слід перепитувати пацієнта про ці симптоми, спостерігати за проявами запаморочення; припинити давати пацієнтові призначені засоби та повідомити лікаря.
Симптомами анемії є блідість, хронічна втома, диспное. Необхідно контролювати результати лабораторних аналізів крові.
Ознаками гепатотоксичності є жовтяниця, загальна слабість, біль у правому верхньому квадранті живота, темна сеча.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 438 | Нарушение авторских прав
|