Значення параметрів електричних стимулів для виникнення збудження.
Будь-який подразник має наступні параметри:
– сила подразника;
– час дії подразника;
– швидкість збільшення сили подразника.
Електричний струм, крім того, має такий параметр як напрям. Під анодом виникає гіперполяризація, а під катодом – деполяризація мембрани внаслідок складання зовнішнього та власного електричного поля. В основі гіперполяризації та деполяризації лежать чисто фізичні процеси складання полів, які носять назву електротонічних. Коли під катодом відбувається деполяризація мембрани й досягає 50-75% від величини порогового потенціалу, в мембрані відкриваються потенціалчутливі натрієві канали Ù через них в клітину входять іони Na+ Ù збільшення ступеню деполяризації під катодом. Деполяризація під катодом, що пов’язана з відкриттям натрієвих каналів та з входом іонів Na+ в клітину, має назву локальної відповіді (ЛВ).
Таким чином, при дії на клітину електричного струму як подразника, збудження (ПД) виникає під катодом, при вхідному напрямку струму, так як саме під катодом виникає деполяризація мембрани. І, якщо ця деполяризація досягає Екр, на мембрані виникає збудження, ПД.
Значення сили електричного струму як подразника.
З графіка зміни мембранного потенціалу клітини під впливом катодного струму різної сили видно, що при дії допорогових подразників розвивається деполяризація, яка не доходить до Екр (місцеве збудження) та підкоряється закону силових відношень. При пороговій силі подразника деполяризація мембрани доходить до Екр Ù виникає ПД. При дії подразника надпорогової сили деполяризація швидше доходить до Екр Ù швидше розвивається ПД, але його амплітуда не змінюється (закон “все або нічого”).
Тобто, збудження під катодом виникає, якщо сила струму не нижча порогової.
Значення часу дії електричного стимулу.
Якщо на клітину діяти катодним струмом великої сили, то при дуже короткочасній дії (допороговий час) ПД не виникає, так як деполяризація мембрани не доходить до Екр. При пороговому часі деполяризація встигає дійти до Екр Ù розвиток ПД. Подальше збільшення часу дії подразника є “безрезультатним” – не призводить до яких-небуть змін розвитку процесів на мембрані. Тобто, збудження (ПД) виникає, якщо час дії збудника не менший порогового.
Значення швидкості збільшення сили подразника.
Якщо на клітину діяти прямокутним імпульсом електричного струму надпорогових параметрів (сила, час дії) та катодного напрямку, виникає ПД – збудження.
Якщо силу катодного струму збільшувати поступово, збудження – ПД – не виникає, хоч деполяризація мембрани розвивається. Причина заключається в тому, що на мембрані розвиваються процеси акомодації – при стійкій тривалій деполяризації мембрани розвивається натрієва інактивація, змінюється положення Екр Ù росте поріг деполяризації (ΔV) Ù збудливість зменшується і ПД не розвивається.
Таким чином, при дії електричних стимулів як подразників, збудження (ПД) виникає:
1. При катодному, а не анодному напрямку електричного струму Ù деполяризацію мембрани викликає саме катодний струм.
2. Якщо: - сила;
- час дії;
- швидкість збільшення сили подразника
не нижчі порогових величин – саме при цих умовах деполяризація мембрани під катодом дійде до Екр та виникає ПД – збудження.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 576 | Нарушение авторских прав
|