Збудливість. Критичний рівень деполяризації поріг деполяризації клітинної мембрани.
Збудливість – здатність клітин (чи тканин) до збудження. Збудливість різних клітин та тканин різна – одні збуджуються легше, інші важче.
Збудження – складний фізіологічний процес, який виникає в збудливих структурах при дії подразника.
Обов’язковими компонентами процесу збудження є:
1. Розвиток ПД на мембрані.
2. Виникнення специфічної функції (скорочення у м’язах, секреція в секреторних клітинах, передача інформації в нервових волокнах).
Показниками збудливості є:
1. Поріг сили подразника – мінімальна сила подразника, при якій він викликає збудження. Чим вища збудливість, тим менший поріг сили подразника. При необхідності оцінити рівень збудливості тканини в клінічній практиці визначають поріг сили подразника для цієї тканини.
2. Пороговий потенціал (ΔV) – різниця між ПС та критичним рівнем деполяризації мембрани (Екр).
Критичний рівень деполяризації – той рівень мембранного потенціалу, при зменшені до якого ПС на мембрані виникає ПД.
Отже, ΔV – різниця між величиною ПС та Екр – показує, на скільки мВ необхідно зменшити ПС, щоб на мембрані виник ПД. Тобто, чим менший поріг деполяризації, тим вища збудливість клітини та навпаки.
Всі фактори, що змінюють величину порогу деполяризації, змінюють збудливість клітини:
- зміна величини ПС: при деполяризації мембрани ΔV клітини зменшується; при гіперполяризації навпаки;
- зміна положення Екр – вона визначається станом натрієвих каналів, здатністю клітини збільшувати проникність для іонів Na+ під впливом подразника.
Подразники, допорогові за своїми параметрами, викликають на мембрані деполяризацію, яка не доходить до Екр – така деполяризація називається місцевим збудженням. Подразники, параметри яких не нижчі порогових (надпорогові), викликають деполяризацію мембрани до Екр Ù ПД.
Дата добавления: 2015-12-15 | Просмотры: 800 | Нарушение авторских прав
|