АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Первинна клітинна стінка. Утворення первинної клітинної стінки.

Первинна клітинна стінка дуже тонка - 0,1-0,5 мкм. До її складу входять целюлоза (5-15%), геміцелюлози (до 30%), пектини (до 5%), білки (5-10%) І вода (60- 90%).

Клітинна стінка формується під час поділу між двома ядрами, які тільки утворилися, у вигляді чітко оформленої цитоплазматичної структури в екваторіальній частині веретена поділу (рис. 22).

У ранній телофазі між двома дочірніми ядрами формується циліндрич­на система волокон - фрагмопласт. Волокна фрагмопласта складаються з мікротрубочок. У центрі фрагмопласта на екваторі між дочірніми ядрами накопичуються пухирці апарату Гольджі, які містять пектинові речовини. Вони зливаються одне з одним і дають початок клітинній пластинці, а їхні мембрани беруть участь у побудові плазмалем з обох боків пластин­ки. Клітинна пластинка закладається у вигляді диска, підвішеного у фрагмопласті. Ймовірно, що волокна фрагмопласта контролюють напрямок руху пухирців апарату Гольджі. Клітинна пластинка росте відцентрово у напрямку до стінок материнської клітини за рахунок включення в неї полісахаридії нових пухирців Гольджі. Клітинна пластинка має напіврідку консистенцію, складається з аморфного протопектину та пектатів магнію та кальцію. Між пухирцями, що зливаються, залишаються тяжі ендоплазматичної сітки, які згодом забезпечують безпосередній контакт протопластів двох дочірніх клі тин, утворюючи систему плазмодесм, що пронизують клітинну стінку. Фрагмопласт, який розширюється, поступово набуває форми бочечки і дає змогу клітинній пластинці рости латерально, доки вона не з'єднається зі стінками материнської клітини. Фрагмопласт зникає, дві дочірні клітини відділяються. Кожний протопласт відкладає на клітинну пластинку свою первинну клітин­ну стінку. Клітинна пластинка перетворюється на серединну пластинку. Коли краї клітинної пластинки досягають основних клітинних стінок,для новоутвореної клітини виявляються розділеними так званою серединною пластинкою майбутньої поперечної клітинної стінки. З цього моменту пластинка розпочинає потовщуватися за рахунок осідання на неї з обох боків нових пухирців Гольджі. Так, шляхом нашарування (напластування) серединна пластинки з обох боків вкривається новими додатковими шарами, які вже містять Іцелюлозу. Таку структуру називають первинною стінкою.

Первинна стінка характерна для молодих ростучих клітин. Вона тонка, еластична, може розтягуватись і не перешкоджає розростанню клітини. Її формування відбувається на стадії телофази одночасно з утворення нових дочірніх клітин. Дуже тонка. Це нашарування целюлози, серединної пластинки з обох боків

У ранні телофазі між двома клітинами формується циліндрична система волокон – фрагмопласт. Склад. з мікротрубочок. Там накопичуються пухирці А.Г. які зливаються утворюючи клітинну пластинку. Має вигляд диска підвішеного у фрагмопласт. Далі вона росте відцентрово у напрямку до стінок материнської клітини. Фрагмопласт набуває форми бочечки, що дає клітині рости латерально, доки не з’єдн. зі стінками матер. клітини. Фрагмопласт зникає, дочірні клітини відділяються. Кожний протопласт відкладає на клітинну пластинку свою первинну клітинну стінку. Кліт. стінк. перетворюється на серединну пластинку. Потім відб. нашарування з обох боків пластинки і таку структуру наз. перв. кліт. стінкою

Фрагмопласт.

У ранній телофазі між двома дочірніми ядрами формується циліндрич­на система волокон - фрагмопласт. Волокна фрагмопласта складаються з мікротрубочок. У центрі фрагмопласта на екваторі між дочірніми ядрами накопичуються пухирці апарату Гольджі, які містять пектинові речовини. Вони зливаються одне з одним і дають початок клітинній пластинці, а їхні мембрани беруть участь у побудові плазмалем з обох боків пластин­ки. Клітинна пластинка закладається у вигляді диска, підвішеного у фрагмопласті. Ймовірно, що волокна фрагмопласта контролюють напрямок руху пухирців апарату Гольджі. Клітинна пластинка росте відцентрово у напрямку до стінок материнської клітини за рахунок включення в неї полісахаридії нових пухирців Гольджі. Клітинна пластинка має напіврідку консистенцію, складається з аморфного протопектину та пектатів магнію та кальцію. Між пухирцями, що зливаються, залишаються тяжі ендоплазматичної сітки, які згодом забезпечують безпосередній контакт протопластів двох дочірніх клі тин, утворюючи систему плазмодесм, що пронизують клітинну стінку. Фрагмопласт, який розширюється, поступово набуває форми бочечки і дає змогу клітинній пластинці рости латерально, доки вона не з'єднається зі стінками материнської клітини. Фрагмопласт зникає, дві дочірні клітини відділяються. Кожний протопласт відкладає на клітинну пластинку свою первинну клітин­ну стінку. Клітинна пластинка перетворюється на серединну пластинку. Коли краї клітинної пластинки досягають основних клітинних стінок,для новоутвореної клітини виявляються розділеними так званою серединною пластинкою майбутньої поперечної клітинної стінки. З цього моменту пластинка розпочинає потовщуватися за рахунок осідання на неї з обох боків нових пухирців Гольджі. Так, шляхом нашарування (напластування) серединна пластинки з обох боків вкривається новими додатковими шарами, які вже містять Іцелюлозу. Таку структуру називають первинною стінкою.

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 690 | Нарушение авторских прав