АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология
|
Кутин. Кутикула. Воск.
Клітинні стінки основних епідермальних клітин мають певні характерні особливості. Найскладнішу будову мають зовнішні стінки. Вони, як правило, сильно потовщені, вкриті кутикулою, восковим шаром, а у ксерофітів часто кутинізовані. Кутикула - це безперервна плівка, яка, головним чином, складається із кутину - жироподібної речовини. Поверхня кутикули інколи утворює горбочки, сіточки або виступи, помітні на поперечних зрізах епідерми.
В кутикулі розрізняють два шари: внутрішній, пронизаний дендритами, і зовнішній, що їх не містить. Дендр ити - це щільні прожилки, що складаються переважно із пектинів (гідрофільних речовин), якими може досить легко пересуватися вода з розчиненими в ній речовинами. Ці дуже тонкі канальці в товщі кутикули, що заповнені пектином, ймовірно, є шляхами транспортування різноманітних речовин, які визначають кутикулярну проникність.
На поверхні кутикули багатьох рослин є восковий шар. Воскові відкладення листків різних видів рослин, як правило, розрізняються за формою. Вважають, що форма воскових відкладень може бути надійною систематичною ознакою. Щільність воскового шару неоднакова на різних ділянках поверхні листка. Над жилками і з краю листка воску, як правило, мало. Іноді у рослин, наприклад у деяких пальм, товщина шару воску може досягати 5 мм.
Одні дослідники вважають, що виділення воску відбувається в рідкому стані шляхом його дифузії крізь шар ще не затверділої кутикули, на думку інших - віск виділяється в пом'якшеному стані крізь спеціальні пори. Це підтверджується тим, що після видалення воску з поверхні листка він вже через деякий час знову виділяється, навіть через товщу затверділої кутикули. Різні фактори суттєво впливають на формування воскових відкладень. Інтенсив не освітлення, висока температура, низька вологість - посилюють секрецію воску, тому у рослин, що ростуть в аридних (посушливих) умовах, часто спостерігається значний восковий шар.
Протопласт клітин основної епідерми має досить складну організацію. Ядра, як правило, округлі. Пластидний апарат у більшості видів представлений хлоропластами, які мають невелику кількість слабко розвинених гран. Пластиди клітин основної епідерми мають знижену фотосинтетичну активність і можуть приймати на себе інші функції, не притаманні хлоропластам мезофілу - спеціалізованої фотосинтетичної тканини. Мітохондрії мають гарно розвинену систему крист і часто містять інтрамітохондріальні гранули.
Безперервна плівка, яка головним чином скл. з кутину – жироподібної речовини. Розрізняють два шари: внутр. (пронизаний дендритами) та зовн.. Дендрити – щільні прожилки, що скл. переважно з пектинів, якими може досить легко пересуватися вода з розчиненими в ній речовинами
Гіподерма.
Гіподерма – шар клітин, що прилягає зсередини до епідерми, але утворюється незалежно від неї і відрізнється за будовою від розташованих глибше тканин. В одних випадках клітини гіподерми мають дуже потовщені стінки, які посилюють механічні властивості епідерми, в інших – накопичують різні речовини.
У деяких рослин під епідермою розташований прошарок гіподерми, яка часто функціонує як водозапасаюча тканина, іноді виконує функцію механічної тканини, а в особливих випадках запобігає зайвому випаровуванню води рослиною.
Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 454 | Нарушение авторских прав
|