АкушерствоАнатомияАнестезиологияВакцинопрофилактикаВалеологияВетеринарияГигиенаЗаболеванияИммунологияКардиологияНеврологияНефрологияОнкологияОториноларингологияОфтальмологияПаразитологияПедиатрияПервая помощьПсихиатрияПульмонологияРеанимацияРевматологияСтоматологияТерапияТоксикологияТравматологияУрологияФармакологияФармацевтикаФизиотерапияФтизиатрияХирургияЭндокринологияЭпидемиология

Провідні пучки.

Флоемні та ксилемні елементи здебільшого розміщу­ються паралельними групами (тяжами) і утворюють у комплексі з іншими тканинами рослин провідні пучки, які проходять по всіх органах рослини. Провідні пучки можна побачити неозброєним оком в листках у вигляді жи­лок, в соковитих стеблах рослин (бальзаміну, традесканції, бегонії) та в пло­дах (вишні, аличі).

Провідні пучки утворюються із прокамбію, а розростаються за рахунок камбію.

Залежно від походження і здатності до розростання, провідні пучки по­діляють на відкриті і закриті. Найпоширенішими є відкриті пучки, в яких між флоемою і ксилемою зберігається і функціонує прошарок камбію, що утво­рюється із прокамбію. Його клітини в процесі поділу диференціюються і утворюють нові елементи пучка. Збільшення розмірів рослини під час росту у випадку відкритих пучків забезпечується переважно розростанням самих пучків, а не збільшенням їхньої кількості.

Закриті провідні пучки не мають камбію. У разі формування пучків та­

кого типу прокамбіальний тяж повністю перетворюється на елементи пучка без збереження меристематичних потенцій, тому вторинне камбіальне по­товщення або новоутворення провідних та інших клітин неможливе. Роз­міри таких пучків залишаються незмінними. Збільшення потреб рослини в Транспортуванні забезпечується формуванням нових пучків. Закриті пучки властиві насамперед однодольним рослинам.

Залежно від характеру сполучення і кількості складових компонентів розрізняють прості (неповні) і складні (повні) провідні пучки. Якщо основни­ми компонентами є лише провідні елементи, то такі пучки називають про­стими. Прості пучки можуть бути складені з елементів лише однієї якоїсь провідної тканини, на підставі чого розрізняють також пучки ксилемні та флоемні. В тих випадках, коли провідні тканини пучка з'єднуються між собою та іншими елементами, їх називают^ складними (повними). Вживають також термін судинно-волокнисті пучки, який пояснює, що крім судинних елемен­тів до складу пучка входять також волокнисті елементи опорно-механічного призначення (склеренхіма).

Залежно від взаєморозміщення в судинному пучку ксилеми та флоеми розрізняють колатеральні, біколатеральні, концентричні та радіальні типи пучків.

Колатеральні пучки - це такі пучки, у яких ксилема та флоема безпосе­редньо прилягають одна до одної. Це звичайний тип судинних пучків насін­них рослин (рис. 54).,

У гарбузових та пасльонових до кожного з колатеральних пучків або до більшості з них з внутрішнього боку стебла прилягає тяж флоеми. Такі пуч­ки назтають-біколатеральними (рис. 55). Вважають, що флоемний тяж, що приєднався до повного пучка, є самостійним неповним флоемним пучком.

У концентричних пучках один компонент оточує інший: ксилема оточує флоему (амфівазальний пучок) або, навпаки, флоема оточує ксилему (амфі- крибральний пучок) (рис. 56).

Радіальні пучки характеризуються тим, що між кількома ділянками кси- леми, розташованими по радіусу органа, лежить стільки ж флоемних діля­нок. Цей тип судинних пучків властивий кореням (рис. 57).

В коренях судинні пучки займають центральне місце, це адаптивне при­стосування для протидії деформуючим силам розриву. В стеблі ж, навпаки, арматурно-механічні елементи знаходяться переважно на периферії органа, що ефективніше протидіє бічним деформаціям згину.

Флоема та ксилема здебільшого утворюють у комплексі з іншими тканинами рослин провідні пучки, які проходять по всіх органах рослин. Вони утв. з прокамбію, а ростуть за рахунок камбію. Поділяють на закриті та відкриті. У відкритих між флоемою і ксилемою є прошарок камбію, що утв. з прокамбію. Закриті пучки не мають камбію. У разі форм. пучків такого типу прокамбіальний тяж повн. перетвор. на елем. пучка без збереження меристематичних потенцій. Залежно від характеру сполучення і к-ті складових комп. розрізняють: прості (неповні) і складні (повні). Якщо осн. елем. є провідні елем., то такі пучки наз. простими (флоемні або ксилемні). Коли тк. пров. пучка з’єдн. між собою та іншими елем., їх наз. складними. Залежно від розміщення в суд. пучку флоеми та ксилеми розрізняють колатеральні, біколатеральні, концентричні та радіальні типи пучків. В колатеральних ксилема і флоема прилягають одне до одного. В біколатеральних до колатеральних пучків приляг. з внутр. боку стебла, тяжі флоеми. У концентричних один комп. оточує інший. В радіальних між ділянками ксилеми (розт. по радіусу органа) лежить стільки ж ділянок флоеми (власт. кореням)

Дата добавления: 2015-12-16 | Просмотры: 899 | Нарушение авторских прав